Твір “Ой у полі жито” - Музыка - Каталог рефератов - Рефераты на отлично
Среда, 07.12.2016
Рефераты на отлично
Меню сайта
Категории рефератов
Аудит
Банковское дело
БЖД
Биология
Бухгалтерский учет
Военная кафедра
География
Государственное управление
Иностранные языки
История
Информатика
Культура
Литература
Логика
Маркетинг
Музыка
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религия
Социология
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Наш опрос
На какую тематику рефератов нужно побольше
Всего ответов: 599

Главная » Статьи » Музыка

Твір “Ой у полі жито”
Твір “Ой у полі жито”
Загальні відомості про твір та його авторів

         Пісенна творчість – одне з найбільших надбань народного мистецтва. Народна пісня виникла в часи, ще до виникнення мови.

         Пісня нерозривно, тісно зв’язана з життям, пісня – це дзеркало життя народу, це історія. ХІІ-ХV ст. була важливим для українського народу. Заключався цей етап в боротьбі проти ряду іноземних поневолювачів.

         Якраз в цьому творі “Ой у полі жито” і відображено боротьбу українського народу проти поневолювачів – це турків, татар, та польської шляхти.

         Твір “Ой у полі жито” оброблений і надрукований С.Орфеєвим у 1949 році.

         Хоровий жанр: хор а сapello.

 
Відомості про життя і творчість композитора

         Серафим Дмитрович Орфеєв народився 15 травня 1904 р. в селі Крутчинська-Байгода, Уманського повіту, Воронежської губернії.

         З 1924 по 1928 рік навчається в Воронежському музичному технікумі по класу контробаса.

         В 1932 р. закінчив музично-драматичний інститут, як композитор і педагог-теоретик.

         З 1934 по 1941 рр. – асистент кафедри композиторів в Одеській консерваторії.

В роки Великої Вітчизняної війни командував артилерійським взводом, був тяжко поранений.

З 1945 р. живе в Одесі. Доцент кафедри композиторів, з 1951 р. – директор Одеської консерваторії. З 1951 р. – член КПРС.

Творчість: чотири квартети для фортепіано і скрипки, хори без супроводу на слова М.Лермонтова, І.Франка, А.Малишка, романси на слова Т.Шевченка, обробки народних пісень різних народів.

 
Літературний текст

В пісні “Ой у полі жито” розповідається про тугу дівчини за коханим, який загинув у бою з ворогами, за свободу свого Народу.

З самих перших рядків літературного тексту:

“Ой у полі жито, копитами збито,

Під білою березою козаченька вбито.”

ми бачимо, що йдеться про один з багатьох ратних подвигів українського козацтва, волелюбного і безстрашного у боротьбі з ворогом. З слідуючи рядків літературного тексту ми дізнаємось про нещасливу долю української дівчини, яка втратила коханого, яка полакує його на полі бою.

Автор тексту показує всю трагедію дівчини, яка зустрічається з коханим, але вбитим, весь її розпач, душевний біль втрати близької людини.

В пісні показано в образі дівчини – весь український народ, який на ті часи оплакував своїх батьків, синів, братів, вбитих ворогами. На прикладі дівчини автор тексту хоче показати окрему людську долю, на яку припало чимало нещастя, горя, а також покалічених доль, яких на той час було дуже багато.

         Тема твору: змалювання трагічної картини – загибелі козака, та безмірної розпачі дівчини над тілом коханого.

         Ідея твору: прославлення безмежної відданості і вірності рідній землі, аж до пожертвування життям в боротьбі за кращу долю свого народу.

         Образи: образ дівчини-нареченої та образ вбитого козака.

         Форма викладу: драматичний вірш.

 
Музично-виражальні засоби

         Жанр твору: історичний, лірико-драматичний твір.

         Форма твору: куплетно-варіаційна.
Характеристика мелодії

         У обробці народної пісні С.Орфеєв використав тему народної пісні. Мелодія по характеру протилежна і наспівна, дуже добре піддається для розробки поліфонічної фактури.

         В народній мелодії використані такі ритмічні вартості:

         Голосоведіння мішане: замітне поєднання висхідного з низхідним.
 
         Також трапляється і стрибкоподібне голосоведення:
 
         Протягом всієї обробки композитор зберігає основне ритмічне зерно:

Ладові особливості

         Вся мелодія постійно, без відхилень проходить у фа#-мінорі (opis-moll).

         В середній варіації, гармонізуючи мелодію композитор використовує в акорді другу понижену ступінь, проте мелодія від початку до кінця проходить в натуральному мінорі.

 
Роз приділення муз.-тематичного матеріалу між хоровими партіями

         В більшості випадків основна мелодія зберігається в партії сопрано, але так як фактура має підголосків стиль викладу, та основна тема на короткі моменти переходить в інші партії. Ось так проводить основну тему тенор:

         В 22 такті тему ведуть баси:

 

         Цікава тема роз приділення голосів відбувається в коді. Основна тема перегукується то в партії тенора, в партії сопрано, то в партії баса.

 
Ладотональні особливості

         Весь твір проходить в одній тональності від початку до кінця фа дієз мінор (fis-mool). З допомогою гармонізації композитор використовує різні лади. Найбільше звучить fis-moll натуральний. У 18-21 тактах звучить фригійський лад.
 

Гармонічний аналіз
     
    
         Отже, із вище поданих гармонічних послідовностей робимо такий висновок, що гармонія використана в даному творі проста. Функції переважають прості, в основному виді та в різних оберненнях.

         Цікаво спостерігати, що протягом всього твору композитор майже не використовує домінантових функцій. Навіть в кінці твору каденція тагальна, без використання домінанти.

 
Характеристика фактури

         В творі використаний мішаний стиль викладу. Є моменти, де використовується гомофонний стиль викладу, але в основному переважає підголоскові поліфонія, прикладом може бути 10-15 такти або коди:

 
Взаємозв’язок фактури із змістом

         Всі засоби музичної виразності, які є в даному хоровому творі служать для глибокого відображення слів. Найбільш вагомий музичний засіб – тема. Як зазначилась, даний твір є однією з багатьох народних, відомих пісень, і має сумний скорботний характер і дуже тонко передає трагічні події того нелегкого періоду в історії нашої України.

         В обробці С.Орфеєва мелодія набула великого збагачення, так як композитор дуже вдало підібрав фактурний виклад, гармонізацію твору, загальну музичну розробку в трьох варіаціях. За допомогою цього всього, дуже яскраво змальовується кульмінаційний момент: “Як підняла китаєчку, тай заголосила”.

         Композитор дуже вдало написав коду. Вона звучить, як загальна розв’язка всіх драматичних подій. З допомогою підголосків, драматичний подій. З допомогою підголосків, драматичний подій, тема поступово “розливається” і зникає у невеселих, сумних роздумах.

         
Вокально-хоровий аналіз

         Тип і види хору: хоровий твір написаний для мішаного чотириголосого хорового складу. В оригінальній партитурі є роздвоєння басової партії, в оранжированій партитурі роздвоєння хорових партій немає.

 
Діапазон:
 

Теситурні умови

         В цілому слід сказати, що діапазон хорових партій в цілому творі вигідний. Композитор використовує в найбільшій мірі середню партитуру.

         Сопрано. Якщо порівняти робочий діапазон партії сопрано із діапазоном, який використовується в даній партитурі, то слід сказати, що недовантажені верхня і середня партитури на терцію. В основному партія базується на середній теситурі. Голосоведіння зручне, вокально вигідне.

Альт. Альтова партія характеризується аналогічно, як і партія сопрано. І верхня, і нижня теситури недовантажені на терцію, згідно робочого діапазону. У вокальному відношенні партія написана зручно.

 

Тенор. В порівнянні з партією сопрано і альта, тенор ще у більш вигідному положенні – базується тільки на середній теситурі. У верху і внизу згідно робочого діапазону недовантажений на ч.4.


Бас. В теситурному відношенні у найскладніших умовах перебуває партій баса. Робочий діапазон майже відповідає використаному.

 
 
Теситурно-динамічні співвідношення

         Теситурно-динамічні співвідношення у хоровому творі – прямопропорційні. З наростанням теситури голосових партій зростає і динаміка. Можна спостерігати, що кредендування співпадає з інтонаційною випуклістю фраз. проте є динамічні контрасти, які виконуються незалежно від теситурної високти голосів, наприклад 18-19 такти контрастують з 20-21 тактами.

 
Роль різних партій в творі

         Так як виклад хорової партитури поліфонічний, то не завжди ведучу роль відіграє партія сопрано. Композитор основну роль і тему періодично проводить в різних голосах, тому ведуча роль із супроводжуючою, періодично міняється.

         
Особливості інтонації

         Твір в інтонаційному відношенні не складний. Вище зазначалося, що в творі відсутні модуляція, відхилення, майже весь твір виконується в одному натуральному мінорі. Лише в двох тактах понижено ІІ ст., яку слід виконувати обережно, з відчуттям фригійського ладу. В цілому слід сказати, що мінорний лад має тенденцію до пониження і слід гостро інтонувати І ст. і V ст. Всі інші ступені ладу інтонуються згідно інтонування мінорного ладу.

Диригентсько-виконавський аналіз

         Даний твір написаний у трьохдольному розмірі () і тому схема тактування буде на три:

         В хоровому творі зустрічаються такі технічні складності як: вступи, знаття, ферноти, довгі тривалості, динаміка, та інші відхилення.

         Так як хоровий твір має поліфонічний стиль викладу, є велика кількість вступів. Вступи в основному на першу долю, тому попереджаючим жестом завжди буде третя доля.

              Лише в коді вступ для сопрано виконується в другій половині першої долі. Тут замахом служитиме перша цієї ж долі:

         Зняття виконуємо лише в середині хорового твору, та у самому закінченні. Тут слід сказати, що всі кінцівки фраз злучуються з наступними підголосковими ходами в різних голосах, які не дають зробити загальної цезури.
 

         Такі підголоскові зв’язки вимагають в найбільшій мірі використовувати ланцюгове дихання. Зняття в середині та в кінці твору виконується на третій долі:

          Підголоскові фактура твору вимагає від диригента умілого ведення тематичної лінії, яка часто переходить з одного голосу в інший.

         В основному при диригуванні даного твору рухи повинні бути повільні, плавні. Починаючи твір партією сопрано, в повільному темпі, на динаміці рр, тому  і відповідним повинен бути замах до вступу. Руки знаходяться в середній позиції, за допомогою лівої руки показую наростання і спад динаміки.

         В п’ятому такті роблю показ вступу для партії альта. Після повторення даної частинки твору необхідно зробити незначні зрушення в динаміці, спочатку невеличке наростання і спад. В дев’ятому такті ставлю фермату, доводжу звучання хору до рр і знімаю. Після знаття показую вступ тенору. В одинадцятому такті показую вступ сопрано і альту. Показати цей вступ потрібно за допомогою зміни позиції рук.

         Першу перекличку тенор, сопрано і альт виконують на динаміці р, другиу на динаміці mp.

         В тринадцятому такті необхідно зняти тенорову партію (знімаю від себе) і показати в чотирнадцятому такті вступ сопрано і альту.

         В п’ятнадцятому такті вступають бас і тенор, показую їм вступ за рахунок зміни позиції рук. В сімнадцятому такті ставлю фермату і знімаю весь хор.

         В вісімнадцятому такті вступає весь хор і для того, щоб всі одночасно вступили, даю чіткий замах. Ця частина твору проходить на динаміці f. Для того, щоб показати хорові, що вступити потрібно на f, необхідно винести руки вперед і дати активний замах. В двадцять першому такті знімаю весь хор. Після цього знову даю активний замах. Цього вимагає динаміка і зміст тексту даної частини. Показую вступ басу і тенору, в слідую чому такті даю замах для вступу всім іншим голосом.

         Кульмінаційний момент даного твору – “Як підняла китаєчку, - заголосила”. Він вимагає відповідного виконання, тому дану частину потрібно виконати на динаміці ff і в трішки зрушеному темпі. При повторенні даної частинки твору динаміка міняється на рр., потрібно підкреслити кожне слово, кожен склад.

         Саме закінчення твору, тобто кода, проходить у повільному темпі. З кожним тактом спадає динаміка і сповільнюється темп. В самому кінці твору ставлю фермату і знімаю на динаміці рр.

         Хоровий твір виконується на українській мові. Загальне правило, як і для інших мов – виконувати слова чітко і виразно. Особливо слід звернути увагу на коротку вимогу шиплячих звуків:

жито, вийшла, червоною, ...

         Щодо орфоепії, то українські слова, на відміну від слів інших мов, як пишуться, так і вимовляються, тому особливих орфоепічних правил тут не потрібно.

         При виконанні твору слід велику увагу звернути на штучне відкриття закритих складів. В такому випадку приголосну з кінця попереднього складу переносимо на початок наступного складу. Це робимо для звукової кантилени, яка необхідна при співі.
      
че-рво-но-ю
ки-та-йко-ю
ли-че-нько

 
Висновок

Хоровий твір С.Орфеєва “Ой у полі жито”, відомий в наш час, так як виконується різними хоровими колективами. Його значення можна визначити з різних позицій. По-перше, він має велике повчальне значення і естетичне для співака-виконавця. Адже виконуючи його співак розвиває робочий діапазон, удосконалює інтонаційні навики, а також чуття хорового строю. Здобуває навики інших важливих елементів хорової техніки: дихання, звукоутворення, динаміка і т.д.

Неабияке значення має твір для диригента. В даному творі він удосконалює техніку подачі вступів, знаття, показ різноманітної динаміки, філірування звуку, тощо. Та найважливіше значення твір має для слухача, так як з великою силою розкриває трагізм людського життя, історію українського народу.

Композитор дуже вдало зробив обробку твору. Відповідними засобами він домігся дуже природнього розкриття загальної драматургії. Твір часто можна почути в живому виконанні. Від доступний і самодіяльним колективам. Написаний просто і тим дуже цінний і цікавий для всіх.
Категория: Музыка | Добавил: Admin (23.07.2008)
Просмотров: 409 | Рейтинг: 0.0/0 |

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта

Статистика



Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2016
Сайт управляется системой uCoz