Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення із застосуванням психолігнвістичної моделі висловлювання - Педагогика - Каталог рефератов - Рефераты на отлично
Суббота, 10.12.2016
Рефераты на отлично
Меню сайта
Категории рефератов
Аудит
Банковское дело
БЖД
Биология
Бухгалтерский учет
Военная кафедра
География
Государственное управление
Иностранные языки
История
Информатика
Культура
Литература
Логика
Маркетинг
Музыка
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религия
Социология
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Наш опрос
На какую тематику рефератов нужно побольше
Всего ответов: 599

Главная » Статьи » Педагогика

Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення із застосуванням психолігнвістичної моделі висловлювання
Розділ ІІ. Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення із застосуванням психолінгвістичної моделі висловлювання

§ 2. Модель покрокового навчання писемного мовлення за психолінгвістичною моделлю висловлювання


Створення методики покрокового навчання писемного мовлення

передбачає, в першу чергу, характеристику запропонованих кроків, операцій, які вони містять, та обгрунтування їхньої послідовності. Крім того, серед завдань, вирішення яких вимагає дана система, виділяють наступні: І/ виявлення особливостей покрокової методики навчання кожної КМФ; 2/ створення системи пам'яток, що містять правила, характеристики явищ, впра­ви, призначені для оволодіння ними, приклади та iн.

При формуванні методичної системи покрокового навчання ПМ та його композиційно-мовленнєвих форм ми свідомо випускаємо з уваги жанри та функціональні стилі. Це пов"язано, з одного боку, з універсальним застосуванням елементів КМФ у різних жанрах письмової комунікації, а з іншого, з тим що метою застосування даної системи є формування у студентів вищої мовної школи комунікативної компетенції з загальної специфіки організації та використання вказаних форм.

Отже, нашим першочерговим завданням є виявлення специфіки кроків писемного мовлення, співвіднесення їх змісту з відповідними мовленнівими діями психолінгвістичної моделі висловлювання та порівняння з аналогічними кроками, що виявлені у методичній літературi /якщо такі аналоги існують/. Ми дотримуємось традиційно відомих етапів ПМ, серед яких: етапи підготовки до ПМ, письма та редагування. Грунтуючись на вказаних етапах, ми розробили покрокову систему, окремі кроки якої є складовими цих етапів, зумовлюються характером та послідовністю мовленнєвих операцій психолінгвістичної моделі висловлювання, і тому є необхідними та достатніми для ефективного навчання ПМ студентів ІІІ курсу вищої мовної школи. При цьому студенти ознайомлюються з цими етапами у вигляді загального визначення, а потім і з кроками, що їх складають, наочно, у вигляді таблиці 1 (Етапи та кроки писемного мовлення) .

Розглянемо докладніше загальний перелік кроків, про які вже йшлося у попередньому параграфі. Серед них варто виділити такі:

І/ З'ясування мети, предмета висловлювання та уточнення адресата мовлення (Defining a purpose you want to realize in writing and an object you are going to write about).

Сутність цього кроку полягає у формуванні у студентів навичок з"ясування комунікативних цілей та предмету мовлення, які найадекватніше відповідають поставленому завданню та мовленнєвій ситуації. Відповідно, цей крок є передумовою виявлення ними взаємозв‘язку мети і предмета з конкретною формою ПМ або певною комбінацією таких форм. Наслідками вибору певної КМФ писемного мовлення є можливість ефективного визначення на подальших кроках навчання логіко-композиційної структури майбутнього твору, особливостей його планування, синтаксису, відбору лексики, характеру необхідної додаткової інформації тощо. Ця думка, як вже зазначалось у попередньому розділі, підтверджується і рядом методистів. Т.Т.Ямчинська, наприклад, зазначає, що семантична та структурна організація тексту підпорядковується реалізаціі його прагматичних цілей, що i зумовлюе домінування його прагматичних аспектів. Інакше кажучи, уся мовленнєва діяльність мовця спрямована на реалізацію його прагматичних цілей, висунутих на ЇЇ початку /Ямчинська 1997, 144; Шуверова 1990, 5/.

В свою чергу, уточнення адресату мовлення крім мотивуючої функції, яку виконує i процес визначення мети, здійснює певний вплив на вибір стилю, адекватного до створеної мовленнєвоі ситуації, характер лексики тощо. На нашу думку, адресат мовлення повинен подаватись студентам як складова навчального завдання.

Як вже було зазначено, у ряді робіт методистами пропонується впроваджувати цей крок після здійснення студентом ряду інших операцій. Проте, ініціальна позиція кроку з"ясування мети та адресату мовлення, відповідаючи структурі психолінгвістичної моделі висловлювання, значно підвищує ефективність його застосування та інтенсифікує навчальний процес. Це пов"язано з тим, що у такій позиції даний крок сприяє організації усієї подальшої роботи, відкриває мовцеві її тактику, специфіку та перспективу.

Взаємозалежність між метою, предметом та КМФ писемного мовлення у нашій системі ілюструється уривками текстів, що належать до статичного та динамічного опису, повідомлення, та доказу і умовиводу. Крім того, студентам подаються пари комунікативних цілей та предметів, які відповідають поданим уривкам текстів, і які необхідно зіставити з останніми. Наприклад:



Виконання студентами цих завдань дозволяє перейти до наступного кроку навчальної моделі.

2. Вибір КМФ, адекватної до комунікативного наміру та предмета мовлення (Making a decision about an appropriate speech type or their combination to embody the purpose and the object best).

З‘ясування взаємозалежності мети, предмета мовлення та КМФ, що їм відповідає, раціонально, на нашу думку, здійснювати за допомогою розробленої нами таблиці 2 (Взаємозалежність мети, предмета ПМ та комунікативно-мовленнєвих форм).


У складі цього ж кроку студентам запропоновується ознайомитись з прийомом звуження теми твору (narrowing the topic) та шляхами комбінування у ПМ різних КМФ з метою повнішого та глибшого розкриття навчального завдання. При цьому встановлюється взаємозв‘язок між характером комбінування КМФ та комунікативних цілей.

Специфіка прийому »narrowing the topic» полягає у звуженні теми твору до її конкретних аспектів, які можуть бути досконально висвітлені у студентській роботі обмеженого обсягу. Сутність прийому »narrowing the topic» полягає у конкре­тизації різних аспектів теми за рахунок вичленування її сторін та додавання елементів темпорального, локального та інших планів. Застосування даного прийому вимагає наявності у мовця знань з теми ПМ, різних її аспектів та передбачає їх пошук i поглиблення. Ці знання можуть записуватись на картках або триматись у пам"ятi. Відбір потрібних аспектів теми відбувається згідно з інтересами мовця, і вони, в свою чергу, конкретизуються за рахунок додавання конкретної інформації за логіко-тематичним взаємозв»язком з ними.

Наприклад:

Як вже зазначалось, деякі методисти /Девід Б. Елліс та iн./ пропонують для звуження теми твору використовувати картки, на яких мовець фіксує ідеї, акумульовані на даному етапі роботи. За допомогою таких же карток він відбирає основну ідею твору i складає план. Ми вважаємо це неекономною витратою навчального часу. Проте при виконанні письмового завдання в домашніх умовах такий прийом може бути індивідуально ефективним і тому з ним спід знайомити студентів.

Для формування у студентів навичок звуження теми твору та виявлення характеру комбінування КМФ, адекватного до специфіки навчального завдання та комунікативного наміру студента, можна застосовувати, наприклад, такі завдання, що подаються у комплексі з попередніми, вказаними вище:

6.Each of the topics is too broad so you should decide with which purpose and object in your personal opinion your topic goes best. Sometimes there can be more than one purpose (and more than one object). In this case one of them is main and the other is additional. If you choose a combination of purposes (and objects) typical for reasoning forms and other speech types (e.g. RD+N) reasoning is often the main one as it is more expressive and powerful.

For example, topic ‘Marriage’ can include such main purpose: to clear up the question whether creating a family is egually important for men and women and to make conclusions; the object here is the question concerned (RD). As you see, this time the purpose has been formulated not in an abstract way, but with a definite idea. This purpose (main) can be combined, for example, with an additional purpose ‘to retell some events from the past to illustrate the conclusions’, and the object - some events which happened to you or people you know in the past (N). So the speech type combination is RD+N.

7.Write down the topic, and an idea(s) to formulate the purpose(s) and object(s) you have chosen.

· topic:

· purpose(s):

· object(s):

8.Due to the purpose(s) and object(s) defined, decide what speech type (according to the main purpose) you are going to use (see Table 2) and write it above together with your purpose(s) and object(s).

З метою полегшення цього етапу навчального процесу студентам можна запропонувати таблицю 3: Варіанти комбінування композиційно-мовленнєвих форм в залежності від поеднання тих чи інших комунікативних цілей (Possible Variants of Purpose/ Speech Type Combinations),

Для створення комбінованої схеми такого висловлювання необхідно виявити, яка з КМФ домінує та включає елементи решти вказаних форм. У даному випадку домінуючою формою /Д/ є "розповідь"', до якої на певних її етапах залучаються елементи різновидів "опису". Отже, схема такого висловлювання може складатись, наприклад, з таких елементів:

І. /Д/ - визначення місця, часу, умов, суб"єктів подій та зачин сюжетної лінії; ряд подій у ретроспективному викладі, які призводять до певних змін /місця, умов/ у ситуації, що викладається;

2.- "статичний" опис нового місця, де розгортаються події /та ряд його ознак - незаштриховані сфери/; подія, що змінює умови ситуації /початок спектаклю/,

3. - "динамічний опис" нових умов та суб"ектів ситуації, їх ознак та взаємозв"язкі /незаштриховані сфери/ події, що відбуваються як наслідок зміни умов та суб"єктів ситуації /заштриховани сфери/ та характеристика цих хронологічно розташованих подій та етапів певного процесу /не заштриховані сфери/; "конфлікт" /К/, який включають події на даному етапі розвитку ситуації та його вирішення /В/;

4. - виділення об'єкту "динамічного опису" з класу подібних явищ за його ознаками, до яких відноситься і "конфлікт" сюжетної лінії;

5. - висновки з усієї ситуації, згідно з її результатами.

Прикладом навчальнмх завдань, спрякованих на формування у студентів навичок практичного комбінування КМФ, можуть бути наступні:

17.Read and listen to a short text (see: Arakin V.D. p.251). Divide it into introduction, main part and a conclusion if any. Define what speech type

it belongs to (it is not mainly a combination). Decide what logical Scheme this text can be described by.

As it has already been mentioned, it is preferable to combine speech types in creative writing. The main speech type in this combination makes the text basis and the additional only contributes some information. So the additional speech type does not greatly effect the main type logical text scheme. The visual example is given to you as the Scheme 6. The topic here is ’Visiting a Theatre’ (N+SD). The small circles in the Scheme 6 stand for the main events of the narration and the squares - for subject description elements.

18.Give your ideas on the content of this text due to the knowledge you have already got. The model of how to do it is given to you below.

1. Introducing the events: On Sunday my parents and I decided to visit a theatre. My father likes ‘Hamlet’ and the theatre schedule included it. So we decided to watch it and

2. Main Part:

a - went to the theatre. The Opera Theatre is actually a great building with columns and attics. As the weather was hot, we were pleased at the feeling of cool obscurity inside.

b - As we were not pressed for time we had ice-creams in the theatre cafe.

c - We took our seats inside the hall after the bell had rung. ‘Hamlet’ is a serious play, which demands precise vision, deep understanding, which not every actor has. This play demands the efforts of decorators, costumiers and many other people.

d - After the 3rd bell the orchestra started the prelude showing that the perfomance began.

e - The first act was marvellous but the actor who played Hamlet seemed to be loosing his voice. He looked ill.

f - At the end of the scene connected with his and Ofelia’s last conversation the actor started to whisper and finally lost his voice.

g - It happened so suddenly that the actor kept silent for several seconds.

h - But then Hamlet made a sign to somebody behind the curtains

i - and a young girl came up to him and started so speak Hamlet’s words while

her father was walking, gesticulating, and doing everything he had to.

j - We were shocked. All the audience applauded standing to the actors and especially to Hamlet, who appeared so self-confident and contrivant.

3. Conclusion: My parents and I were pleased with this weekend. It is not true that the theatre is unworth attention, because it is hardly possible to get such a pleasure watching TV. However, tastes differ.

Прийом використання схем КМФ на основі їх логіко-структурної організації доцільно застосовувати безпосередньо перед генеруванням ідей ПМ, коли загальний зміст майбутнього твору вже усвідомлений студентом.

Специфіка використання моделей та схем КМФ полягає в тому, що всі ідеї, що генеруються і розвиваються на подальших кроках, розташовуються у відповідності до змісту моделей, а потім на основі типізованої схеми конкретної форми ПМ створюється схема твору. Елементи цієї схеми відповідають елементам вербальної моделі i, отже, ідеям, організованим за цією моделлю. Створені нами типізовані схеми КМФ формально грунтуються на прийомі «clustering», що розглядатиметься далі, схеми якого мають також назви »mind map» (Crowell, Kolba І990), «Textkarte» (Hasenkamp І995) та "карти думки" (Леонтьєв І975). Різниця між схемами вказаних прийомів полягає в тому, що так звана "карта думки"' відображає лише наявні зв"язки між певними ідеями, а схема логіко-структурної організації у поєднанні з вербальними моделями - характер інформації, яку типологічно містять елементи мовленнівих форм та взаємозв"язки між цими елементами, їх посдідовність у структурі КМФ.

Результатом застосування типізованих моделей та схем логіко-структурної організації КМФ є три блоки ідей, відібраних за специфікою елементів типізованого змісту обраної форми ПМ та схема твору. У тому випадку, якщо мета висловлювання, вимагає певної комбінації КМФ, перед студентом постає завдання виявити домінуючу форму ПМ, усвідомити, у якій частині твору елементи іншої форми повинні вводитись, та відобразити це у схемі. До виконання цього завдання можна залучити додаткову обробку інформації, організованої за типізованою моделлю. Вона може включати, наприклад, організацію ідей, що виражають етапи процесів або аргументи на користь певного положення в адекватну послідовність.

4. Генерування ідей ПМ (Generating ideas to form the text with the help of special techniques, chosen according to the main speech type).

Крок генерування ідей передбачає активізацію мнемічних та розумових процесів cтудента у визначений навчальним процесом час та в умовах, не завжди сприятливих для нього, і зумовлює доцільність оволодіння студентами відповідними прийомами прийомами.

Сутність даного кроку полягає у створенні студентом первинного «банку ідей», що складається у залежності, від КМФ, переважно з усвідомлення властивостей об"єкта, етапів та подій процесу чи життєвої ситуації, або із загальних положень, фактів тощо.

На даному етапі роботи з'ясовуються взаємозв"язки між частинами об"єкту або між ним та іншими об"єктами, етапами чи подіями процесу, досліджуються загальні тенденції явища тощо. В залежності від того, якими прийомами користуватиметься студент, одержані ідеї можуть бути організовані у переліки, схеми, таблиці або вичленовуватись із спонтанно створених уривків тексту. Ми поділяємо точку зору Я.М.Колкера з приводу того, що свідоме ставлення мовця до генерування ідей та ретельне його здійснення є передумовою ефективності всього подальшого навчального процесу. Даний крок відрізняється від планування.

Переваги застосування на даному етапі роботи цього кроку в порівнянні зі створенням плану очевидні. Планування твору за своєю природою також є генеруванням ідей, проте його результати, що визначають зміст та структуру майбутнього твору, як правило, не вирізняються виваженістю і тому потребують подальшого доопрацювання.

У сучасній методичній літературі можна зустріти ряд специфічних прийомів, які інтенсифікують процес генерування ідей. Серед них «freewriting».

Прийом «freewriting» застосовується для полегшення психологічних труднощів студента на початку роботи та для генерування ідей. Його сутність полягає в тому, що студенти спонтанно пишуть за даною темою протягом короткого визначеного проміжку часу. До цього виду діяльності не готуються заздалегідь, а роботи, які є результатом впровадження прийому " freewriting " не перевіряються ні викладачем, ані студентами на предмет їх граматичної правильності. Одержані твори використовують для акумуляції ідей. Прикладом такого твору може вважатись наступне:


Okay, here I go, I’m writing, but my mind hasn’t caught up yet. I suppose it will, I can’t imagine how I’m going to keep doing this for time of five minutes. Anyway, rushing across this page is the last thing I need today, because I have been rushing ever since I woke up this morning. The damp radio alarm just played soft music instead of jarring me awake the way it should. I mean, the music was the kind that puts you to sleep, not the kind that wakes you up. Did people ever exist without making music for themselves? What was the first music anyway? Did it come from the animals that make sounds almost like music, like birds? I read somewhere that our sense of rhythm actually comes from our heartbeats. But what about all the other rhythms in life besides our own heartbeats? What about rain hitting leaves, waves on a beach, crickets, frogs, thunder? Now this is getting somewhere. It’s interesting to try to put myself in the place of the original inventor of music. My favourite music, of course, is jazz. Oh, no, wouldn’t you know it. I’ve just gotten rolling and my time’s up. Faster than I thought.

Вправи та інструкції до застосування прийому " freewriting», а також інших прийомів, про які йтиметься далі, подані в Додат­ках / Див. Додатки 1-10/.

Наступним прийомом, призначеним для полегшення процесу генерування ідей, є прийом «brainstorming».

Даний прийом призначений не тільки для генерування ідей, але й первинного з"ясування їх взаємозв"язків між собою. Цей прийом широко застосовується при пошуці шляхів вирішення конкретних питань. Метою прийому «brainstorming», є акумуляція якомога більшоі кількості ідей, повязаних з конкретною темою, питанням, проблемою, тому його ефективність є досить високою /Ackley І985, І78-І79/. «Brainstorming« застосовується у двох своїх основних різновидах: переліковому /list format/ та схематичному /clustering format /пер. наш Н.Щ./ / Ellis 1986, І2-ІЗ/. Переліковий формат уявляє собою неуніфікований перелік ідей, пов"язаних з даною темою, які мовець записує на аркуші паперу в стопчик. Такі ідеї можуть мати вигляд мовних та неповних речень, питань, окремих слїв.

Схематичний формат виглядає як схема, до якої входять геометричні фігури /наприклад, кулі/, в які вписуються слова та словосполучення. Ці фігури пов'язуються стрілками, які відображають взаємозв"язки вписаних ідей.

Приклад перелікового формату може виглядати наступним чином:


1.What makes a professional photographer different from an amateur?

2.personal feeling of accomplishment in capturing significant moment on film

3.great photographers - Margaret Bourke-White, Diana Arbus.

4.different kinds of photography: art photography; sophysticated magazine photography; advertizing and commercial photography

5.special problems of photography: technical knowledge; expenses of camera, film, processing, enlargement, etc.

6.special experiments in photography; photographing for yearbook, for newspaper, home games for school bulletin board.

Серед прийомів, призначених для полегшення процесу генерування ідей виділяються i такі як " observing" та «charting».

Перший з них призначений для систематизації ідей, отриманих у результаті спостереження і втілюється у таблиці. Даний прийом застосовується, як правило, при здійсненні опису приміщення, предмета тощо. При цьому таблиця, яка створюється, містить три колонки. В першу включаються елемент об'єкту опису, в другу - його вигляд та розташування у просторі, а в третю - асоціації, пов"язанi з ним, його можливе застосування, а також ідеї, які можна застосувати для написання твору / Ackley 1986, І5-І6/.

Прийом «charting» призначений для генерування їдей, пов"язаних з темою твору, яка обирається самим мовцем. Даний прийом допомогає зконцентрувати увагу на певних аспектах життєвого досвіду. Він також передбачає створення таблиці, яка також складається з трьох колонок: сфера життєвого досвіту; його окремі моменти, випадки, враження, можливі ідеї, які можуть використовуватись у ПМ.

Всі вказані прийоми носять проективний характер /термін Р.П.Мільруда/, оскільки на відміну від прийомів, спрямованих на затренування певних мовних явищ, вони призначені для творчого вирішення поставленого завдання. Крім того, вони у тій чи іншій мірi спрямовані на подолання мовцем психологічних проблем, які виникають на початку ПМ та актуалізують знання, спо­стереження, пов"язанi з темою висловлювання.

5. Відбір та опрацювання найважливіших та найперспективніших ідей (Developing and connecting ideas according to the speech type or their combination chosen).

Специфіка процесу опрацювання генерованих ідей знаходиться у залежності від того, який прийом генерування ідей або їх поєднання обрав мовець. Даний крок може містити систематизацію ідей за певними критеріями, з"ясування їхніх взаємозв"язкiв /причинно-наслідкових та каузальних, темпоральних чи просторових/, поширення та доповнення iдей на основі асоціаціацій, що виникли /асоціацій за контрастом, суміжністю, подібністю та ін/, а також їх відбір. Розглянемо докладніше шляхи опрацювання ідей, отриманих завдяки різним прийомам, серед яких «playing with data».

Цей прийом призначений для виявлення або створення взаємо-зв'язків між окремими ідеями з метою вирішення мовленнєвого завдання. Його сутність полягає в тому, що мовець організує та реорганізує ідеї у різних послідовностях з метою здійснення певних висновків про їх взаємозалежність / Ellis 1985, 179/.

Прийом «playing with data» грунтується на роботі асоціативного мислення, наприклад:

Ідеї:

Їх організація/ реорганізація




2. Розташування від більш важливих до менш важливих понять у їх співвідношенні з темою твору

/Див. Додаток б/.

Вибір перспективних ідей, в свою чергу, залежить від інтересів мовця, його схильностей та поставленої ним мети. Передумовою подальшої роботи над твором є всебічне дослідження та розвиток цих ідей.

4. Дослідження та розвиток перспективних ідей.

Сутність процесу дослідження генерованих ідей, які, на думку мовця, є перспективними, полягає у виявленні базової інформації про них, їх реальних та потенційних взаємозв'язків між собою та іншими ідеями, які їх ілюструють, розвивають, доводять, ряд методистів виділяє, відповідно, такі прийоми, як «exploring subjects» (Ackley 1985, 35-37), що сприяють підвищенню ефективності такого дослідження.

Прийом «exploring subjects» передбачає створення чотирьох, основних видів табдиць, у яких об'єкт дослідження розглядається за допомогою чотирьох типів питань. При цьому, перша з двох колонок таких таблиць включає питання до нього ("інформаційні", "особисті", "творчі", "аналітичні" /пер.наш Н.Щ/ (Ackley 1985, 17-20)), а друга - відповіді на них, з яких утворюються нові ідеї для майбутнього твору. Наведемо приклади цих чотирьох типів таблиць.



Прийом «FRIEDS» названий так, оскільки являє собою абревіатуру з слів «facts» /факти/, «reasons» /причини, аргументи/, «incidents» /випадки/, «examples» /приклади/ та «decisions» /рішення/. Він також втілюється у таблиці. Перераховані складові його назви включаються послідовно у першу колонку таблиці, а друга її колонка містить необхідний матеріал, що висвітлює у даних аспектах об"єкт дослідження. Цей прийом доцільно поєднувати з визначеним вище прийомом " charting", за рахунок чого до таблиці додається середня колонка, подібно до таблиць останнього. Наприклад:

/Див. Додаток 7/.

Дослідження ідей за допомогою застосування вказаних прийомів за своєю психологічною природою має багато спільного з прийомами «observing» та «charting». Проте розумова діяльність мовця зорієнтована в цьому випадку на реалізацію конкретних завдань, які випливають з вимог прийомів «exploring subjects» та «FRIEDs».

Саме на даному етапі роботи над письмовим твором доцільно використовувати додаткову тематичну літературу з метою по­шуку та отримання екстралінгвістичної інформації. Крім того, аналіз змістовної сторони інформаційних джерел може передба­чати виявлення мовцем

підтексту, модальності, причинності та інших категорій /Мерзлікіна 1997, 149/.

Результатом застосування прийомів дослідження та розвитку ідей є значно розширений тематичний "банк ідей", які без­посередньо пов"язанi з темою твору і висвітлюють її різні аспекти. Проте обмеженість обсягу студентського твору зумовлює здійснення вибору лише певного аспекту теми, який за даних умов може бути розкритий. Іншими словами такий вибір може характеризуватись як звуження теми твору.

5. Формування основної ідеї.

Основна ідея е смисловим центром твору, а, отже, пов'язана з його логіко-структурною організацією i, відповідно в певній мірі. залежить від форми ПМ, яку обрав мовець, основною ідеєю твору можуть бути висновки «міркування», констатація особливості, одиничності об"єкту "опису" або виявлення його належності до певного класу об"єктів тощо. Основна ідея, звичайно, виступає у вигляді судження, загального положення, яке ілюструється, розвивається та обгрунтовується іншими ідеями. Тому ефективним прийомом для створення основної ідеї твору е «playing with data» (Ellis І985, І978), сутність якого полягає у виявленні або створенні взаємозв"язків між окремими ідеями / Див. Додаток 6/. Застосування цього прийому до наявного "банку ідей", пов'язаних з конкретизованою темою твору, може розкрити неочікувану перспективу смислової організації висловлювання, виявити потенційно цікаві взаємозв'язки. За рахунок аналізу, абстрагування від незначних елементів, комбінування окремих ідей мовець може не тільки окреслити основну ідею, а й в певній мірі уявити канву твору, його сюжетну лінію.


б. Організація ідей у відповідності з логіко-структурною специфікою КМФ

Здійснення кроку організації ідей, акумульованих завдяки прийомам «exploring subjects» та «FRIEDs» і відібраних у процесі конкретизації теми твору, тісне пов'язанє з плануванням письмового висловлювання і завершує етап підготовки до ПМ. Загальною метою операцій, що входять до складу даного кроку, е з"ясування мовцем шляхів організації ідей у відповідності з логічною та структурною специфікою обраної форми ПМ.

Логічна організація змiсту майбутнього твору передбачає, в першу чергу, систематизацію ідей за критеріями, які відо­бражають їхній взаємозв'язок зі специфічними смисловими елементами конкретної КМФ. Як вже зазначалось, серед таких смислових елементів виділяються:

І/ в "описі" - локалізація об'єкта у просторі й часі i відображення його взаємозв"язкiв з іншими об"єктами; характеристика його ознак та властивостей; висновки про його специфічність у групі подібних об"єктів чи навпаки, належність до певного їх класу;

2/ у "розповіді" характеристика ситуації за її локальними та темпоральними ознаками, суб"єктами, умовами, яка вводить сюжет "розповіді»; ретроспективний огляд подій, випадків, що розвивають сюжетну лінію, включають "конфлікт", його розвиток та вирішення; висновки з даної ситуації за її результатами та іноді наслідки, до яких привели вказані події;

3/ у "міркування":

а/ "доказ" «- загальні положення, які можуть являти собою вирішення певної проблеми чи питання і вимагають обгрун­тування: факти, приклада, аргументи, які обґрунтовують істинність чи хибність даних положень; висновки про істинність чи хибність положень, що грунтуються на аналізі приведених фактів, аргументів, прикладів;

б/ "умовивід" - характеристика певної проблеми, питання, які' потребують вирішення; факти, аргументи, докази, приклади, організовані за певним причинно-наслідковим зв'язком і призначені для вирішення проблеми; констатація припущення у вигляді судження про шляхи вирішення проблеми та його обгрунтування на основі аналізу фактів, прикладів тощо.

Систематизація ідей за критеріями, які співвідносяться зі змістом смислових елементів логіко-структурної організацій окремих КМФ може здійснюватись за прийомами "FRIEDs» і «observing» та їх модифікаціями.

7. Створення плану.

Необхідність застосування цього кроку залежить від того, якими прийомами користувався мовець для організації ідей у відповідності з логіко-структурною організацією КМФ.

Створення плану, як відомо, призначене для структурування змісту твору. Тому при застосуванні логіко-структурних типізованих схем та моделей КМФ, які одночасно організовують семантичний та композиційний аспекти твору, необхідність у складанні плану відпадає, а три-елементний розподід "банку ідей" зумовлює можливість створення вступної, заключної та основної частин висловлювання.

Виділення окремого кроку "створення плану" пов"язане з його традиційним використанням у процесі здійснення ПМ i, відповідно, з тим, що студент може вважати його простішим засобом організації. Крім того, створення плану може відрізнятись високою індивідуальною ефективністю. Тому, якщо студент вибирає саме створення плану, а не схеми КМФ, доцільним є ознайомлювати його ще й з логіко-структурною специфікою КМФ для правильної його організації. Проте, на нашу думку, ефек­тивність застосування моделей та схем є вищою.

8. Розширення частин плану в абзаци.

Даний крок є першим серед кроків етапу письма і характеризується роботою не тільки над змістом та структурою твору, але й початком його оформлення лінгвістичними засобами. Його сутність полягає в тому, що зібрані раніше ідеї тепер перетворюються у повні речення /за рахунок їх доповнення, комбінації/, а пункти плану чи елементи схеми - в абзаци. При цьому окремими абзацами виділяються перший та останній пункти плану, або перший та третій елементи моделі.

Основна частина твору може налічувати в середньому 2-3 абзаци, кіпькість яких залежить від характеру та логічного розподілу Інформації.

Результатом здійснення даного кроку є отримання неоформле-ного тексту, що складається з певних абзаців, логічно пов"язаних між собою. Центром логічної організації окремих абзаців е, як правило, ключові речення.

9. Створення або виявлення в абзацах ключових речень.

Ключове речення, як відомо, виражає основну ідею абзацу. Якщо це речення знаходиться на початку абзацу, то в наступних реченнях воно розвивається, ілюструється, пояснюється; якщо ж воно знаходиться в кінці абзацу /concluding sentence/, то у ньому резюмуеться все повідомлене в абзаці, і якщо ж такого речення немає, то інші розташовуються за ступенем наростання їх важливості. Ключове речення може виконувати такі функції: а/ узагальнення змісту абзацу; б/ пропозиції для вирішення проблеми, поставленої в абзаці; в/ прогнозування ситуації, що може виникнути як результат подій, викладених в абзаці; г/ висновків з приводу інформації, викладеної в абзаці i таке iн. Очевидно, що зміст ключових речень пов"язаний, в першу чергу, зі змістом конкретних абзаців.

Розташування ключових речень обирається мовцем у відповідності зі специфікою твору та особливостями його творчого задуму.

Взагалі, сутність даного кроку полягає у прогнозуванні мовцем відсутності логічного центру у певних абзацах та створенні ключових речень або у встановленні логічної єдності абзаців за рахунок виявлення у них ключових речень.

10. Діагностика та ліквідація порушень логічної єдності абзаців.

Операції, що входять до складу даного кроку, здійснюються переважно по відношенню до основної частини твору, ос­кільки саме вона, як правило, містить основні логічні зв'язки твору.


Логічна єдність абзацу виражається у наявності логічного зв"язку між його елементами-реченнями.

Як вже зазначалось, логічний зв'язок між реченнями може мати часовий, просторовий, причинно-наслідковий та кау­зальний характер. В свою черту, мовцем може застосовуватись різна тактика організації речень в абзаці, яка забезпечує чітке викладення ідей. Тактика розміщення матеріапу "від важливішого - до менш важливого", "зліва - направо", "зверху - вниз" та iн. вже згадувалась нами. Серед її різновидів виділяються: І/ хронологічний або обернено-хронологічний порядок; 2/ послідовність від відомого до невідомого; З/ від причини до наслідку; 4/ від загального до конкретного чи навпаки; 5/ від проблеми до її розв"язання; 6/ від частини до цілого; 7/ від подібності до відмінностей тощо.

Сутність процесу діагностики мовцем логічних порушень в абзаці полягає в усвідомленні ним найадекватніших логічних зв"язкiв, які повинен містити в собі певний абзац у відповідності до його задуму та логіко-структурної організації КМФ, з"ясуванні найраціональнішої тактики /чи їх певної комбінації/, порівняння цієї тактики з наявною в абзаці та з"ясування конкретних вад,

В свою чергу, процес виправлення вад логічної організації абзацу може містити зміну послідовності речень, їх певне комбінування, вичленування непотрібних елементів тощо. Застосування мовцем на попередніх етапах роботи прийомів створення моделей та схем зумовлює чітку логічну організацію послідовності абзаців твору, тому даний аспект не розглядається нами детально.

II. Лінгвістичне формулювання твору.

Даний крок включає в себе операції урізноманітнення синтаксичних структур тексту, змін та доповнення лексики і діаг­ностики браку інформації та її доповнення.

Ці операції об"єднані нами не випадково, оскільки Їх реалізація взаємопов"язана, а послідовність не е детермінованою. Наприклад, брак інформації може проявлятися у відсутності певних лексичних одиниць чи цілих речень. Введення таких елементів у текст може зумовити необхідність синтаксичної реорганізації суміжних речень. І навпаки, результатом уріз­номанітнення синтаксичних структур може стати заміна лексики та її доповнення.

Необхідність урізноманітнення синтаксичних структур тексту пов"язана, в першу чергу, зі стилістичними недоліками. Серед них можна виділити такі, як відсутність динамізму у висловлюванні /однотипність речень/ /Демиденко 1977, 18/ невиправдано довгі речення, наявність груп речень, які можуть комбінуватись у складі однієї структури тощо. Крім того, необхідно враховувати й специфіку синтаксису КМФ /Див. Табл.І, І розділ, § 2/. Ефективними засобами урізноманітнення синтаксичних структур можна вважати введення паралельних конструкцій, чергування простих та складних речень тощо.

Здійснення операцій зміни та доповнення лексики зумовлюється діагностикою відхилень від обраного стилю мовлення на рівні окремих лексичних одиниць, невиправданого повтору слів /не ключових/, недоліків лексичного зв"язку між реченнями та їх частинами та iн. Виявлення мовцем таких вад дозволяє їх усунути.


Нарешті, операція діагностики браку інформації та її доповнення передбачає перегляд тексту та введення до нього

прикладів, подій, фактів, які пригадав мовець, які можуть ілюструвати, доповнювати певні його елементи.

Три розглянуті кроки завершують етап письма та розпочинають етап редагування. Його метою е всебічна корекція тексту.

Кроки етапу редагування використовуються для усунення вад тексту, які мовець не помітив на попередньому етапі. Ефек­тивне здійснення цих кроків передбачає сформованнсть у студента вмінь та навичок ПМ, співвідносних з окремими кроками ПМ,

а також наявність бази знань. Окреслимо коротко зміст окремих кроків етапу редагування.

12. Перевірка відповідності тексту меті та адресату висловлювання.

На даному кроці передбачається, що мовець звіряє текст з поставленою метою: вносить до нього певні корективи, за допомогою яких можна усунути можливу невідповідність. Крім того, переглянувши семантичний зміст тексту та його мовне оформлення, мовець діагностує вплив, який його твір може спричинити на адресата мовлення, співвідносить його з метою твору, i як результат, підсилює його певні сторони чи видаляє непотрібні елементи.

ІЗ. Перевірка відповідності змісту речення, що передає основну ідею, змістові тексту.

Здійснення цього кроку передбачає співставлення мовцем

змісту тексту і основного речення, що містить основну його ідею та корегує невідповідності або у самому реченні, або у всьому тексті, в залежності від власного задуму та мети висловлювання.

14. Перевірка відповідності, логіко-структурної організації обраній КМФ та перевірка логічності у послідовності абзаців тексту.

Здійснення даного кроку зумовлюється співвіднесенням тексту, зокрема його абзаців, з моделлю i схемою конкретної КМФ та корекцією невідповідності змісту чи форми.

15. Перевірка стилістичної та граматичної єдності тексту.

Корекція стилістичного аспекту на даному етапі роботи носить переглядовий характер, оскільки вона була частково здій­снена ще на етапі письма, а, отже, основна увага тут належить граматичному аспекту. Він містить корекцію таких моментів, як єдність часових форм, їх узгодження, граматичне вираження модальності тощо.

16. Перевірка адекватності підбору слів, синтаксичних структур.

Даний крок передбачає ретельний лексичний і синтаксичний аналіз тексту на предмет правильного, стилістичного та гра­матично зумовлєного вибору окремих слів і синтаксичних структур.

Останнім кроком етапу редагування є

17. Перевірка граматичної правильності елементів тексту, який передбачає корекцію помилок, пов"язаних з граматикою та

правописом. Як вже підкреслювалось, в процесі здійснення ПМ певні групи явищ можуть викликати у студентів початкового етапу деякі труднощі. В залежності від рівня сформованості мовної

та мовленнєвої компетенції конкретної групи перепік таких явищ може відрізнятись, раціональним шляхом виявлення труднощів, з якими зустрічається конкретна група студентів, є застосування комплексу текстів, який докладніше розглядатиметься нами в Розділі ІІІ.

Як вже підкреслювалось, ми не виділяємо окремих кроків для здійснення певних форм ПМ. Специфічність методичних систем навчання КМФ писемного мовлення полягає у різному змісті загальних кроків при здійсненні кожної з цих форм. Наприклад, в основі кроку створення моделей та схем логіко-структурної організації КМФ лежать різні моделі та схеми, які використовуються окремо при навчанні, кожної з форм.

Т,-нарешті, останнім етапом покроковоі системи навчання ПМ є етап організації зворотнього зв"язку.

Його метою є, з одного боку, задов
Категория: Педагогика | Добавил: Admin (17.11.2007)
Просмотров: 1465 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта

Статистика



Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2016
Сайт управляется системой uCoz