Розвивальні ігри в навчально-виховному процесі молодшого школяра (Частина 2) - Педагогика - Каталог рефератов - Рефераты на отлично
Воскресенье, 04.12.2016
Рефераты на отлично
Меню сайта
Категории рефератов
Аудит
Банковское дело
БЖД
Биология
Бухгалтерский учет
Военная кафедра
География
Государственное управление
Иностранные языки
История
Информатика
Культура
Литература
Логика
Маркетинг
Музыка
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религия
Социология
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Наш опрос
На какую тематику рефератов нужно побольше
Всего ответов: 599

Главная » Статьи » Педагогика

Розвивальні ігри в навчально-виховному процесі молодшого школяра (Частина 2)
В процесі проведення уроків математики з елементами гри реалізуються ідеї співдружності змагання, самоуправління, виховання через колектив відповідальності кожного за результати своєї праці, а основне – формується мотивація навчальної діяльності й інтерес дітей до математики.

Під час проведення уроків математики з елементами гри доцільно дотримуватися таких вимог:

- адекватність форм проведення занять їх змісту (ігровою є тільки форма заняття);

- математичний зміст має бути посильним для кожної дитини (містити елементи диференціацій навчання);

- математичний зміст має відповідати дидактичній меті уроку;

- наявність аудіовізуальних засобів навчання;

- правила гри – прості й чітко сформульовані;

- підсумок уроку – чіткий і справедливий.

Готуючись до проведення таких уроків, учитель має продумати:

- який матеріал краще використати для уроку;

- які математичні вміння і навички формувати;

- які виховні завдання слід реалізувати і як;

- як, за мінімально короткий час, підготувати школярів до уроку, ознайомити їх з правилами гри;

- час проведення уроку;

- організацію ігрової діяльності відповідно до дидактичної мети;

- зміну правил гри і видів діяльності відповідно до ситуації;

- дидактичний матеріал за способом виготовлення і використання;

- підбиття підсумків.

У практичній роботі можна використати такі ігри:


“Мовчанка”

Обладнання: набір карток з числами, геометричні фігури.

Зміст гри. Основне правило: учень повинен відповідати на запитання вчителя, не вимовляючи жодного слова.


“Магічний квадрат”

Зміст гри. Заповнити магічний квадрат так, щоб сума чисел, які стоять у будь-якому горизонтальному або вертикальному ряду, а також на будь-якій ідагоналі квадрата, дорівнювали одному й тому ж числу.



“Зірви огірок”

Обладнання: таблиця, на якій намальована грядка, де ростуть огірки. На зворотній стороні огірків вирази.[16]

В іграх виховується культура, спілкування дитини з колективом, взаємодія між учнями і вчителем. Гра потребує від учня зібраності, витримки, бажання допомогти відстаючою, невимушено виховує адекватне сприймання невдач і помилок.

В початкових класах тальки гра дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підтримувати в учнів інтерес до важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу всіх учнів не завжди вдається.

Ось лише один приклад. Вивчаючи споріднені слова, пропонують дітям гру “Лото”. Кожен учень має картку, розкреслену на 6 (або 9) клітинок. У кожній клітинці різні слова. Вчитель – ведучий має набір коренів слів, які оголошуються послідовно всім гравцям. Діти мають проаналізувати оголошений корінь слова, виділити в кожному слові на власній картці корені слів і, якщо співпадають корені, слово закривається. Виграє той, хто найперший закриє всі слова. А тепер задумаємося, яку роботу виконав кожен учень? А дитина, захоплена грою, і не помічає, що вчиться – пізнає нові, запам’ятовує, повторює, орієнтується в різних ситуаціях, узагальнює, робить висновки.

Але якщо спочатку учень зацікавлюється лише грою, то дуже швидко його починає цікавити навчальний матеріал, пов’язаний з нею. У дитини виникає потреба вивчити, зрозуміти, запам’ятати цей матеріал (тобто вона просто ???? готуватись до гри з метою не програти).

Робота за всіма напрямками виховання естетичної чуйності до природи у молодших школярів вдало поєднуються у грі. Значення гри для виховання естетичної чуйності до природи у молодших школярів вдало поєднується у грі. Значення гри для виховання у молодших школярів естетичної чуйності до природи визначається можливостями гри у розвитку чуттєвої сфери дитини. Так, прийняття ігрової ролі потребує занурення в уявну ситуацію, використання чуттєвого досвіду. Наприклад, прийняття ролі якоїсь тварини спирається на ознайомлення з її зовнішнім виглядом, особливостями поведінки, звучанням голосу, умовами життя. За відсутності таких знань школяр, прийнявши роль, змушений буде звернути увагу на ті властивості, на які раніше не зважав, але які мають суттєве значення для вирішення ігрової задачі. Таким чином гра сприяє розвитку у молодших школярів уміння розрізняти зовнішні виразні властивості природи.

Якщо пропонується роль мало знайомого об’єкта, спостереження за яким неможливе найближчим часом, школяр творчо переробляє отриману, а також наявну в чуттєвому досвіді інформацію. Подібна творча праця сприяє народженню образів, які дещо відрізняються від реальних об’єктів і є інтуїтивним (відрізняються від реальних об’єктів відкриттям нового, незнаного в природі). Так збагачується чуттєвий досвід школяра.

Реальні стосунки, що складаються між гравцями, викликають переживання реальних почуттів, потребу в розумінні смаків іншої людини чи об’єкта природи, вияв співчутливих реакцій у взаєминах з іншим. Під час гри почуття, які виникли на основі спілкування з іншими людьми, сприйняття художніх образів, об’єктів і явищ природи, часто переводяться в певну дію. Подібна дія може виступати як вияв естетичної чуйності, а також як засіб її формування.

Значний потенціал гри в еколого-естетичному вихованні молодших школярів може реалізуватися лише за відповідної спрямованості роботи педагога. Ефективність використання гри з метою виховання у молодших школярів естетичної чуйності до природи залежить від системи подачі ігрового матеріалу.

Всі ігри, які можуть мати орієнтацію на виховання у молодших школярів естетичної чуйності до природи, можна поділити на три групи. Перша група – ігри, спрямовані на розвиток здатності молодших школярів розрізняти різноманіття зовнішніх виразних властивостей природних об’єктів і явищ. Друга – ігри, пов’язані із вдосконаленням уміння ставити себе на місце іншого, виявляти співчуття. Третя – ігри, які сприяють розвитку у школярів сприйнятливості до зовнішньої виразності в природі і здатності виявляти співчутливі реакції стосовно до антропоморфізованих природних об’єктів.

Перша група містить такі ігри: “Кольори”, “Яких кольорів більше?”, “Відмінки”, “Асоціації”, “Впізнай по голосу”, “Що ти чуєш за вікном?”, “Кого (що) тобі нагадують ці звуки”, “Хто як рухається”, “Зоопарк”, “Чарівне листя”, “Що змінилось?”, “Зайвий колір”, “Зайвий звук”, “Картина за вікном” та ні. Майже всі запропоновані ігри передбачають виявлення школярами однієї зовнішньої виразності властивості природи. Наприклад, під час гри “Впізнай по голосу” молодші школярі після ознайомлення із записами чи імітацією “голосів” природи мають визначити, який природний об’єкт може утворювати подібні звуки (група звуків відповідає співу птаха, голосу тварин, шелесту трави і листя, шуму води і вітру). Гра розвиває здатність школярів розрізняти звук та групи звуків за висотою, силою, ритмічною організацією, тембровим забарвленням, диференціювати звуки природи. Такі ігри за правильного введення у виховний процес розвивають спостережливість, розширюють коло сприйняття естетично цінних об’єктів природи, сприяють формуванню у дітей потреби у спілкуванні з природою.

До другої групи входять ігри “Визнач настрій”, “Дикі та домашні тварини”, “Незавершене оповідання”, “Незвичайна ситуація”, “Озвучення картини” тощо. Вони орієнтовані на формування умінь розрізняти і розуміти емоційні етапи товаришів, однолітків, дорослих, пізніше – звірів, птахів, рослин; створювати образи, передавати їх за допомогою різних засобів художньої виразності. Наприклад, гра “Дикі та домашні тварини” спрямована на розвиток здатності виявляти характерне у руках, особливості поведінки тварин; одухотворення природних об’єктів.

Ігри третьої групи закріплюють знання й уміння, набуті під час виконання ігор перших двох груп. Під час ігор “Дивна подорож до лісу”, “Гра в лісових мешканців”, “Подорож до країни Див” тощо молодші школярі виявляють свою чутливість до природи, здатність до емоційної децентрації, створення образів, естетичної оцінки природних об’єктів і явищ з точки зору їх виразності.

Введення таких ігор сприятиме формуванню в дітей елементів еколого-естетичної культури.[17]

З цієї різноманітності ігор на уроках музики доцільними є музично-дидактичні, сюжетно-рольові, та проблемно-моделюючі.

Музично-дидактичні ігри можуть бути різноманітні за завданням і змістом. Так, ігри-загадки, ігри-змагання сприяють засвоєнню, закріпленню знань, оволодінню спробами пізнавальної діяльності, сприяють формуванню в дітей навичок музичного сприймання, вміння розрізняти висоту, тембр, силу і тривалість звуку, планомірно розвивають високий, динамічний, ритмічний і тембровий слух. Ігри “Голосно-тихо”, “Швидко-повільно”, “Вгору-вниз”, “Луна”, “Дзеркало”, “Веселі діалоги” та інші доцільно проводити під час ознайомлення дітей з елементами музичної грамоти, організації процесу спостереження за розвитком музики, розширення емоційного, інтонаційного досвіду, лексичного запасу.

Розвиток звуковисотного слуху у першокласників починається з розпізнавання високих і низьких звуків. Для цього можна використовувати гру-загадку “Вгору-вниз”. Якщо діти почули високі звуки - підіймають руки вгору, низькі – опускають вниз, середні – тримають руки на рівні грудей. Хто помилився, той програв.

Для відчуття дітьми швидкості руху можна використовувати гру “Швидко-повільно”.

Учитель пропонує дітям, слухаючи музику, передати рухами пальців рук (як подобається їм музика) рухливих і спокійних дітей (звучить мелодія поспівом “Різні діти”).

Для розвитку ритмічного, мелодичного слуху можна пропонувати гру “Луна”. Вчитель співає декілька звуків або постукує нескладний ритмічний малюнок. Діти повинні повторити запропоноване (відлуння). Хто помилився, вибуває з гри.

Діти молодшого шкільного віку мають невеликий емоційно-естетичний досвід, їм важко орієнтуватися у глибинному світі настроїв, втілених у музичних творах. Тому поетапне опанування дітьми основних емоційно-естетичних модальностей має відбутися вже з перших уроків. Для цього корисна гра “Чарівна кімната”. Вчитель розповідає дітям казку про чарівну кімнату, що має чудову властивість – коли в цю кімнату заходить людина, вона одразу розцвічується у кольори і заповнюється музикою, яка так само, як і кольори, відповідає настроєві того, хто зайшов. Вчитель пропонує дітям різні за характером твори. Після слухання можна запитати: “Який настрій у людини, яка зайшла в кімнату? Які кольори переважають у чарівній кімнаті? Світлі чи темні? Як ви вважаєте, які кольори відповідають радості, суму?”.

Мета такої гри – допомогти дитині свідомо звернути увагу на зв’язок музики і життя, кольору і засобів художньої виразності з характером образу, про який розповідається у творі, з тим почуттям, яке несе в собі цей образ (наприклад, чим відрізняються кольори “добра” і “зла”, “радості” й “суму”).

Ігри “Здогадайся, хто прийшов” та “Знайди свій музичний інструмент” сприяють розвиткові слуху. У першій грі учень, на якого вказує вчитель (“господар”), закриває очі, а інший (“гість”) відтворює голосом коротеньку фразу із знайомої пісні. “Господар” має впізнати по голосу, хто прийшов до нього в гості. Дані до гри залучаються інші пари дітей.

Використовуючи гру “Знайди свій музичний інструмент” (сприяють розвиткові під час ознайомлення дітей з симфонічним, народним, духовим оркестром, а також під час виконання певних завдань уроку, вчитель умовно закріплює за кожним учнем певний музичний інструмент (флейта, барабан, гобой, скрипка, балалайка тощо). Далі для слухання пропонуються музичні твори. Впізнавши звучання свого інструмента, діти умовно зображують гру на ньому.

Отже, музично-дидактичним іграм слід приділяти достатньо уваги, так як вони відіграють важливу роль.[18]

В ході занять з етики широко використовувались вчителями такі форми, як-от: дидактичні ігри (“Що було б на землі, якби зникли всі рослини? Звірі? Птахи?);

сюжетно-рольові ігри (“День народження”, “Відвідування хворого товариша”);

ігри на перервах (“Добрий день!”, “Лікар Айболить”);

ігри драматизації (“Сім’я столових приборів”, “Охайна і неохайна”);

вправи-тренінги, комунікативні ігри, етичний тренінг за Н. Шурковою (“Людина поруч”, “Конверт життєвих ситуацій”, “Комплімент”, “Вітання”; ігри “Чарівний стілець”, “Корзина грецьких горіхів”, “Пропоную-вибираю”, які водночас є і груповою справою і довірливою розмовою про ті проблеми, які перешкоджають дитині, що їх вона не в змозі вирішити самостійно. Більшість цих вправ побудовано в практичній техніці “недописаного діалогу”, цілком підтверджують справедливість твердження про те, що справжнє життя особистості є доступним лише завдяки проникненню в нього. Основна мета цих сучасних виховних ігор-справ – допомогти дітям вдивлятися, прислухатися, зрозуміти інших людей, вміти відгукуватися на їхні проблеми, надати звичним повсякденним ситуаціям гуманістичного забарвлення. Застосування вчителем різноманітних ігрових форм на заняттях з людинознавчих курсів дає змогу покращити взаємини у зв’язках “учитель-учень”, “учень-учень”, “учень-оточуючі” тощо, сприяє реалізації на практиці особистісно орієнтованого навчання і виховання, встановленню суб’єктно-суб’єктивних взаємини між педагогом і дітьми.[19]

Для того, щоб навчання не було нудним, а носило цікавий, пізнавальний характер на будь-якому уроці вчитель повинен звертатися до гри. Для цього придумано безліч ігор, якими ніколи не слід нехтувати. Плануючи урок вчитель повинен дати можливість кожній дитині самостійно “ввійти в казку”, уявити її персонажів, тобто скласти умови для вираження творчої природи учня. Наприклад, готуючи урок читання в 3 класі на тему “Російська народна казка “Снігуронька”, вчитель може провести таку бесіду:

- Діти, сьогодні до нас у гості залетіла сніжинка. Відкрийте свої долоні для того, щоб до кожного з вас ця сніжинка могла завітати. Подивіться на сніжинку, на її красу і зоряний блиск. Це я бачу її такою, а зараз скажіть, що бачите ви, дивлячись на неї. (Діти розповідають).

Вчителька: А якщо ці сніжинки зібрати докупи? Що з цього буде?

І діти починають фантазувати: купа снігу, сніговик, снігова фортеця, снігуронька, снігова куля…

Для встановлення, чия відповідь правильна, дітям пропонується розшифрувати за допомогою розгадок слово, сховане у кросворді: “Снігуронька”. Так визначається тема уроку.

За допомогою ігрових ситуацій опредмечуються абстрактні поняття.

На уроці математики в 4 класі під час вивчення теми “Дроби” можна використати такий ігровий момент:

Вчителька: - До нас сьогодні завітав містер Дріб. Ось подивіться, який він гарний. (намальований хлопчик, одяг якого складає орнамент з геометричних фігур розділених на одинакові частини).

А далі слід запропонувати учням самостійно скласти такі запитання на знаходження цілого від числа: знайти на малюнку однакові геометричні фігури, розділені на різну кількість рівних частин; показати їх у вигляді дробу і визначити, який з них найбільший або найменший.

Виконання цієї роботи, по-перше, дає змогу перенести частину розумових дій в дії практичні і закріпити результати в образі матеріального об’єкта, по-друге, дає можливість шукати вирішення самостійно.

Гра допомагає розвивати творчу уяву та творчі здібності дитини.

У 2 класі на урок до дітей може з’явитися казкар-чарівник (тема: “Слова, що означають ознаки предметів”).

Вчитель: Не за горами високими, не за лісами густими, не за морями глибокими, а десь тут, недалеко, була невеличка казкова держава. Були там люди щасливі, бо вміли помічати красу земну: небо голубе, хмари біленькі, першу зелень і дощик сріблястий, - все навколо викликало у них радість, захоплення. Королева Веселка сіяла в душі людей почуття доброго і прекрасного.

Одного разу трапилась біда. Злий – презлий чарівник відняв у людей радість. Він розсіяв, розвіяв усі кольори добра і радості.

Казкар-Чарівник: - Діти, я отримав від мешканців казкової держави лист-прохання. Послухайте й допоможіть їм. Введіть у текст слова –ознаки.

На кожній парні – листочки з творчим завданням (діти працюють по парах).

Не впізнати … лісу … листочки тріпочуть на … вітрі. … листя застелило … землю. … виглядають … шапочки … грибів, пишаються … підосичника. А під берізкою сховалися … грибки на … ніжках.

Під час вивчення теми “Історія нашого народу” дітям слід запропонувати ігри, які дадуть змогу усвідомити поняття роду людського основної форми людського буття, усвідомити зв’язок між поколіннями.

Гра “Сімейне дерево”.

Під час цієї гри учням пропонується скласти “сімейне дерево”.

Спочатку діти визначають місце кожного на сімейному дереві, а потім створюють його, працюючи у групах.



Бабуся і дідусь
плоди


Прабабуся і прадідусь
стовбур


Мама і тато
гілки


Я
корінь

Мої діти
квіти



Ця гра виховує здатність дорожити такими загальнолюдськими цінностями як життя, сім’я, батько, мати, родина.

Гра “Що таке добре, і що таке погано”.

Вчитель: - Уважно подивіться на зображений овал. Він нам нагадує обличчя людини, але у нього немає ні очей, ні носа, ні рота. Правильно виконавши завдання, ми дамо змогу людині виявити своє обличчя.

Учням даються деформовані прислів’я. Їм потрібно зібрати ці прислів’я і визначити їх тему (головну думку). На дошці кожна тема розміщена у парі з умовним позначенням людського обличчя. Правильно виконуючи завдання, діти поступово заповнюють коло.
Добрі, прикрашають,

справи, людину.
Доброта [малюнок: очі]

Чуйність

Не, прикрашає, одяг,

а, справи, добрі, людину.

Знайди, друга, а,

бережи, шукай
Вміння дружити

[малюнок: брови]

Птах, дружбою,

людина, сильна,

а, крилами

Землю, праця,

сонце, прикрашає,

а, людину.
Працьовитість

[малюнок: ніс]

Правда, за, світліша,

сонце, ясне.
Чесність

[малюнок: рот]



Така гра має велике виховне значення, вона впливає на формування в дітей норм моралі, ближче знайомить їх з народною творчістю.

При формуванні природничих понять, зокрема під час вивчення теми “Звірі”, корисно запропонувати гру “хто де живе”.

На дошці записано дві моделі слів.
Хто живе?
Де живуть?

Кріт
-
Барліг

Ведмідь
-
Дупло

Білка
-
Гніздо

Горобець
-
Нірка

Де живуть?
Хто живе?

Барліг
-
Кріт

Дупло
-
Ведмідь

Гніздо
-
Білка

Нірка
-
Горобець



Капітан двох команд мусить швидко в першому випадку розселити тварин, в другому – правильно написати назви тварин на дошці. Пожвавлення може ???? унаочнення. (До таблиці приклеюються поліетиленові кишеньки, куди можна вставити вирізані з картону фігурки тварин).

Особливо доцільно звертатися до гри при проведенні уроків математики. Виучуваний матеріал буде здаватися дітям важким і нецікавим. якщо в хід уроку не ввести гру.

Під час проведення усного рахунку можна використати цікаві форми гри, зокрема “Допоможемо Незнайкові”.

Вчитель: - Як ви вже мабуть знаєте, що Незнайко ніколи не ходить до школи, він дуже не любить вчитися, тому дуже часто допускає помилки. Ось так сталося і цього разу, він був дуже неуважним, подивіться як він обчислив вирази. Давайте допоможемо йому, виправимо помилки.

Діти активно намагаються, відповідати, щоб доказати Незнайкові, що на противагу йому вони дуже старанні, добре знають матеріал.

Можна ще використати такі ігри:

“Числа - перебіжники”

Хід гри: Учні поділені на три команди. З кожної виходить по 5 учнів. Їм роздають картки з цифрами й знаками дій. За сигналом діти складають приклади на додавання. Потім вчитель пропонує з цими ж числами утворити інші приклади на додавання (наприклад, 3+7=10 і 7+3=10). У кожній команді один з її членів записує складені вирази на дошці. Порівнюючи пари виразів, діти повторюють переставний закон додавання. Виграє та команда, яка склала більше прикладів за відведений час і сформулювала переставний закон додавання.

“Калькулятор”

Обладнання: зображення моделі мікрокалькулятора, в якому екран містить проріз для встановлення чисел, результату дій над членами, про які йдеться у математичній загадці. Її загадує вчитель. Набори цифр.

можна наводити дуже багато різноманітних навчально-розвиваючих ігор, доводити їхній виховний, навчальний і розвиваючий вплив, але завжди слід пам’ятати, що гра для дитини – це той місточок по якому вона крокує у доросле життя.

Розглядаючи вищезгадані питання, можна прийти до висновку, що потреба у грі ніколи не зникне в людини. Для дитини особлива цінність гри полягає не тільки в тому, що вона дає їй можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а й у плані підготовки до різних сфер життя. Гра для дитини, особливо в молодшому шкільному віці, наділена це й дослідницьким змістом, який дає змогу моделювати все те, що існує поза грою. Саме через гру дитина швидше знайомиться з правилами та нормами спілкування з оточенням – із світом природи, з людьми; швидше опановує навичок і звичок культурної поведінки.

Будь-яка інструментовка ігор виправдана ще й психологічно: у грі дитина безтурботна, психологічно розкута і таку більше, ніж коли-небудь, здатна на повне вираження свого індивідуального “Я”. Важливим стає таке завдання для вчителів початкових класів та вихователів: дати можливість кожній дитині через гру самовиразитися, самореалізуватися, як у процесі навчання так і в позаурочний час.

На жаль, сьогодні ми ще не готові до створення і проведення для молоді спільної Всеукраїнської гри. Але ми знаходимося на етапі підготовки до неї, коли можливе ширше використання творчих справ, особливо в позаурочній діяльності школярів. Практика передових вчителів засвідчує, що за змістом ці справи можуть бути народознавчими, вони допомагають дітям краще пізнати культуру, духовні надбання українського народу, сприятимуть вихованню в них гідностей, поваги одне до одного. В пригоді можуть стати і різноманітні комплексні форми організацій виховної роботи в школі.

Сьогодні, в час відродження національної системи виховання, дуже важливо залучати до процесу формування особистості дитини українські традиційні дитячі ігри. Національні дитячі ігри дуже глибокі своєю мудрістю, містять у собі величезний виховний потенціал. Вони добре сприймаються нашими дітьми, а за формою, і за змістом найповніше відповідають ментальності української дитини.


Література:

1. Початкова школа. 6’97 “Роль гри у навчанні і вихованні молодших школярів” С. 40-45.

2. Початкова школа. 9’97 “Дидактичні ігри” С. 49-50.

3. «Розвивающие игры». Б. Никитин. К. 1980. С. 10-12.

4. “Математичні ігри в 1-3 класах”. М. І. Микитинська, И. Д. Мацько. К. 1980. С. 3-13.

5. “Вчися граючись”. Л. В. Артемова. К. “Томіріс” 1990. С. 3-5.

6. Початкова школа. 7’1996. “Ігрові проблемні ситуації”. Л. С. Ільяницька. С. 27-28.

7. Початкова школа. 3’1997. “Виховання естетичної чуйності до природи у процесі гри”. О. Ткаченко. С. 53-54.

8. Початкова школа. 4’1996. “Музично-дидактичні ігри”. С. 39.
Скачать реферат (30Kb)


[1] “Початкова школа” 6’97 “Роль гри у навчанні і вихованні молодших школярів”.

[2] Шаталов В. Ф. “Педагогическая проза” – М., 1980 – С. 64-65

[3] “Початкова школа” 6’97 “Дидактичні ігри” С. 18-19

[4] “Вчися граючись” Л. В. Артемова ст. 3 (Київ “Томіріс”)

[5] “Розвивающие игры” Б. Никитин М., 1990 С. 10-12

[6] Ушинський К. Д. “Вибрані педагогічні твори” К., “Радянська школа”, 1949, с. 213

[7] Математичні ігри в 1-3 класах М. Х. Микитинська, Н. Д. Мацько. Київ “Радянська школа”, 1980. С. 3-4 (Вступ).

[8] Вчися граючись Л. В. Артемова. Київ “Томіріс”, 1990. С. 3-5

[9] “Уроки математики з елементами гри” В. Яковишин. С. 21-22. Початкова школа 6’97

[10] Макаренко А. С. Гра//Твори: в 7 т. – К., 1954 – Т4. – С. 367-368

[11] Початкова школа. 6’97. “Дидактичні ігри” с. 19

[12] Початкова школа. 6’97. “Дидактичні ігри”.

[13] Початкова школа. 1997. “Гра у становлення особистості дитини”. ст. 41-43 Є. Томиткін, Л. Нагай.

[14] Математичні ігри. М.І. Микитинська, Н.Д. Мацько. Київ 1980, С. 5-11

[15] Початкова школа. 1996. “Ігрові проблемні ситуації” Л.С. Ільяницька. С.27-28.

[16] Початкова школа. 9’97ю “Урок математики з елементами гри”. В. Якиляшек. С. 45-46

[17] Початкова школа. 3’ 97. “Виховання естетичної чуйності до природи у процесі гри”. О. Ткаченко. С. 53-54.

[18] Початкова школа. 4’97. “Музично-дидактичні ігри”.

[19] Початкова школа. 9’97 “Ігри в етичному вихованні” В. Киричко с.40.

Категория: Педагогика | Добавил: Admin (18.11.2007)
Просмотров: 4941 | Рейтинг: 3.3/3 |

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта

Статистика



Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2016
Сайт управляется системой uCoz