Умови морально-естетичного виховання старшокласників на основі різних предметів та підходів (Частина 3)
Розділ 2. Практичне використання світової художньої культури як засобу морально-естетичного виховання молоді. 2.1.Аналіз сучасного стану морально-естетичного виховання старшокласників
Як відзначають соціологічні дослідження і підкреслено у теоретичному розділі, одним з головних завдань суспільства виступає моральне виховання школярів юнацького віку шляхом розвитку їх естетичних якостей. Мається на увазі, формування в учнів здібностей грамотно сприймати, розуміти, обгрунтовано оцінювати твори мистецтва з точки зору загальнолюдської моралі; будувати свої відносини з навколишнім світом на засадах їх законів. Саме залучення старшокласників до духовної скарбниці врятує молодих людей від хаосу сьогодення.
У контексті сучасних проблем, загальноосвітня школа, як соціальний інститут, покликана допомогти дитині. "подолати відстань між її біологічним віком та історичним досвідом людства". Загальновідомо, що у старшому шкільному віці, коли закладається підмурок для майбутнього самовираження людини як соціального суб'єкта, з'являється прагнення досконало оволодіти знаннями, які на цей час піддаються різким змінам, морально-естетичним переорієнтаціям. Виховання у старшокласників морально-естетичної самосвідомості, світосприйняття стає показником готовності у відповідних сферах, ефективним показником роботи вчителя.
Перш, ніж намітити процес дослідження, слід звернутися до існуючої практики викладання мистецтва в школі.
Ще на зламі XX ст. А.В.Бакушинський прийшов до висновку, що "учнів необхідно ретельно готувати до розуміння будь-якої доби (історичної епохи) шляхом осягнення художнього методу мистецтва". Вчений-мистецтвознавець, теоретик і практик естетичного виховання, дослідник психології творчості та психології сприйняття мистецтва, Бакушинський одним з перших розробив методику знайомства учнів з творами образотворчого мистецтва різних епох та напрямків. При цьому, вчений спирався на вікові психологічні особливості дітей. Бакушинський бачив єдиний шлях залучення учнів до художньої культури - шлях творчого переживання твору мистецтва. В сучасній дидактиці це називається методом емоційної драматургії.
Вже того часу дослідник намітив бесіду (спілкування) як ведучий метод своєї роботи. Він по-режисерськи спрямував її на спільність вражень та висновків з них. Тому педагогічну систему Бакушинського нерідко порівнюють з театральною системою К. Станіславського.
Бакушинський вважав, що залучати дітей до мистецтва дорослих у ранньому віці - справа даремна, більш того, - шкідлива. Вони далекі від співвідношень кольорів, сюжетів, які зрозумілі та близькі лише дорослим людям і ще не сприймають композицію, перспективу. Інша справа - юнацький вік - коли зростають пізнавальні інтереси, формується самосвідомість. Бакушинський рекомендував у цьому віці відвідання музеїв, але не у плані прогулянки - виключно систематично. З боку вчителя повинно бути якомога менше слів та нав'язування власної точки зору. Дослідник визначив етапи обговорення, що мали проходити лише після мовчазного сприйняття художнього твору:
- з'ясування загального характеру впливу, головних властивостей деталей (вчитель акцентує увагу на найбільш яскравих, цікавих промовах);
- визначення художньої концепції твору;
- у заключній частині підводиться методологічний підсумок, що виходить з мсти та завдань, поставлених вчителем.
До методів роботи Бакушинського належить одна умова: якість над кількістю. Дослідник вважав, що показувати слід небагато (навіть одну-дві картини), але цікаво; краще, щоб це були яскраві твори. При цьому необхідно враховувати закон психічної аперцепції (інтерес збуджує те, що вже трохи знайоме). Тому можливо навіть дозволяти учням самостійно вибирати твір.
Система Бакушинського зацікавила можливістю репродукувати її на роботу з учнями старших класів у процесі залучення їх до різних видів мистецтва (музики, літератури, театру, кіно тощо). Крім того, дані, що були отримані в результаті попереднього експерименту, показали: художньо-педагогічне спілкування (за Бакушинським, бесіда) повинно стати основою у процесі формування морально-естетичної свідомості старшокласників.
В різні часи представники літератури, музики, образотворчого, кіномистецтва виступали за втілення до практики шкільного навчання у старших класах того чи іншого виду мистецтва. І сучасні науково-практичні дослідження у галузі педагогіки (В.І.Волинкін, Т.НДмитрснко, Ю.О.Курганов, Л.М.Предтеченська, Ю.М.Усов, Є.О.Чсркашин, Г-П-Шевченко, О.П-Щолокова, Б.М.Юсов та ін.) дозволяють відмітити постійно зростаючий інтерес до проблеми.
Прагнення багатьох вирішила А.М.Предтеченська. враховуючи перенавантаженість шкільного плану, вона об'єднала ведучі мистецтва (музику, образотворче мистецтво, літературу, театр і кіно) в одну програму "Світова художня культура" (1978). Цей курс було розраховано на учнів 8-10 (по-новому, 9-11) класів як: продовження занять з музики та образотворчого мистецтва. Він мав за мсту заповнити прогалину художньої освіти у старших класах. При цьому, курс спирався на шкільну програму з історії, розширюючи 'Я розділи культури. Щодо змісту програми світової художньої культури, вона охопила розвиток художньої культури країн Західної Європи та Росії впродовж ХУШ-ХХ ст. І передбачала історико-монографічне викладення.
Даний принцип базувався на висвітленні найбільш яскравих сторінок мистецтва, художніх методів, у історичному розрізі, з вивченням творчості того чи іншого митця, представника певного виду мистецтва, напрямку тощо.
Однак, слід відмітити необхідність розширення та поглиблення даного курсу. Як предмет, що формує Людину, він необхідний протягом всіх років шкільного навчання, з 1-го по 11-й клас. По-друге, зважуючи на величезні зміни у житті суспільства, на можливості, що відкривав державна демократизація, нового осмислення потребує і сам зміст програми.
В останні роки до системи загальної освіти інтенсивно входять новаторські удосконалення: з'являються навчальні заклади типу ліцеїв, гімназій, коледжів, створюються альтернативні програми, авторські школи (В.Біблер, Л.Лебедєв, А-Тубельський, М.Щетинін та ін.). засновані на тих чи інших педагогічних принципах, вони не претендують на загальну обов'язковість та єдиність існування, але спільною ознакою кожного з таких проектів являється визначення мистецтва та художньої творчості дітей педагогічною концепцією майбутнього.
Своєрідною концепцією відзначаються створені програми з курсу світової художньої культури для гімназій, ліцеїв та вузів під керівництвом О.П.Щолокової (К., 1993). Ці програми започатковують цілісну систему художньо-естетичного виховання школярів і студентства. Впровадження нового предмету до середніх та вищих навчальних закладів дозволяв протягом тривалого часу створювати умови учням і молодим людям для опанування світом художніх цінностей різних епох і напрямків, збудити і розвинути в них власні естетичні почуття і переживання. Новий підхід до змісту освіти, що закладений у цьому курсі, дозволяє змінити характер спілкування вчителя з учнями, взаємини в класних і шкільних колективах. Особливість предмету полягав у докладному відображенні своєї національної художньої культури в контексті культурологічних явищ світу, у розвитку творчого потенціалу учнів на основі художньої діяльності, в урахуванні досягнень передового педагогічного досвіду в галузі художньо-естетичної освіти.
Шкільна програма "Світова художня культура" розрахована на засвоєння всесвітньої художньої культури з 1 по 11 клас. Вона складається з двох частин: "Основи художньої культури" (1-4 клас) та "Історії світової художньої культури" (5-11 клас). ЇЇ концептуальною основою стало положення про загальний художньо-естетичний розвиток дітей, згідно з яким мистецтво, як специфічний навчальний предмет у школі, передав емоційно-ціннісний і моральний досвід поколінь, формує емоційно-образне мислення учнів.
Авторами підкреслена значущість аксіологічного підходу у викладанні курсу світової художньої культури: ”…художню культуру необхідно розглядати як сукупність духовних цінностей, створених людством…, слід розкривати гуманістичне, об’єктивно людяне ставлення до культури, її значущість і цінність не лише з позицій творців, а й споживачів” [72, с.58].
Враховуючи, що до програми входять твори різних видів мистецтва, у процесі її впровадження створювалися умови для розвитку у старшокласників чутливої емоційної реакції та жвавості почуттів відповідних органів рецепції. Тому, розробляючи зміст програми для старшокласників, слід ставити за мету навчання учнів співставляти різні засоби бачення і втілення світу від музики до кіно, мотивувати розквіт кожного з мистецтв у певний історичний період, слідкувати за взаємовпливом його видів у загальному руслі їх розвитку.
Впровадження цієї програми та аналіз теоретичних передумов підвищення ефективності знань з мистецтва показали необхідність розглянути питання змісту художнього матеріалу, доцільність його використання з метою морально-естетичного виховання старшокласників.
Відбір художнього матеріалу до програми світової художньої культури у старших класах здійснювався на засадах історико-культурологіного принципу. Така побудова більш за все відповідає віковим інтересам старшокласників з їх прагненням цілісного пізнання світу. Діалектика мистецтва, її естетичне осмислення дозволяє школярам на новому рівні осягнути і моральну цінність людського буття. Адже художні твори віддзеркалюють конкретні явища навколишнього світу, суспільно-значущі образи. Врахування такої особливості творів мистецтва сприяло, шляхом розвитку художньо-естетичних якостей, формуванню в учнів високого рівня моральної свідомості.
Протягом педагогічної практики в 10 класі загальноосвітньої школи № 1 м. Коломия Івано-Франківської області, на основі розроблених критеріїв морально-естетичної вихованості учнів, було визначено три рівні сформованості морально-естетичних якостей у школярів.
Високий рівень складається з таких показників:
- вміння цілісно сприймати художній твір, аналізувати зміст і форму, розуміти авторську позицію, співвідносити естетичні якості твору з моральними принципами;
- адекватної емоційної реакції на момент сприйняття твору з використанням емоційних оцінних епітетів, власного ставлення;
- адекватного прагнення переконливо викласти особисту точку зору, узгодити її з іншими позиціями (перш за все, з авторською), проявляючи при цьому доброзичливе ставлення до інших думок.
Середній рівень передбачає:
- вибіркове сприйняття художніх творів, тобто аналіз лише змісту, окремих деталей форми, нечітке розуміння авторського задуму, поверхневе сприйняття моральних та естетичних компонентів;
- неадекватність емоційної реакції піч час сприйняття художнього твору, кількості емоційно-оцінних епітетів у процесі аналізу, трудноці у визначенні особистої позиції;
- бажання викласти власну точку зору, але це прагнення не постійне;
- активність інших позицій, думок, примушують або поступитися своїми переконаннями, або дещо збуджено відстоювати власну точку зору.
Низький рівень характеризується:
- описовим характером у процесі сприйняття творів мистецтва, відсутністю розуміння авторського задуму, моральних та естетичних якостей;
- відсутністю емоційної оцінки твору;
- пасивністю під час аналізу твору, непереконливістю у вираженні власної думки, відсутністю творчих начал, необдуманістю поведінкової реакції.
Проте, слід відмітити, що саме стереотипне мислення вчителів про те, що хороший учень той, хто добре вчиться, або гарно говорить, заважає відтворити реальну психологічну характеристику того чи іншого старшокласника. Це, в свою чергу, розвиває в останніх комплекс неповноцінності і заважає проявлятися кращим емоційним якостям. Тому саме неординарність ситуацій стає для всіх учнів без винятку умовою, при якій вони можуть показати себе належним чином. При цьому, навіть наявність невірних, негативних точок зору у старшокласників, які вони вільно висловлювали б на уроці, зіграла б позитивну роль, стаючи свідченням про реальний стан вихованості учнів і сприяючи проведенню педагогічної корекції процесу розвитку морально-естетичних якостей старшокласників.
Учням цього класу було запропоновано заповнити анкету, з метою визначення їх переваг відносно різних видів мистецтва. Результат анкетування показав, що найбільший інтерес у старшокласників викликають кіно, естрадна музика, телебачення; мінімальної уваги школярі надають мистецтву скульптури, архітектури, прикладному і декоративному мистецтву.
Аналіз отриманих результатів дав змогу виявити очевидні прогалини в художній освіті школярів. Як видно, їх інтереси до кіно, телебачення, естрадної музики започатковані доступністю та широкою популярністю цих мистецтв. Однак, учні, котрі навчаються в художніх та музичних школах, інших центрах художнього виховання відзначаються більшим інтересом до навчання і, зокрема до різноманітних видів мистецтва. Та, слід сказати, за межею інтересів майже всіх учнів залишені види мистецтв, які мають значний виховний вплив на особистість (декоративне, прикладне, архітектура, скульптура, хореографія тощо), тобто ті види художньої творчості, які не входять до навчальних програм загальноосвітніх закладів. А тому, у процесі відбору художнього матеріалу необхідною умовою має бути врахування цього недоліку та прагнення залучити старшокласників до різних видів мистецтва, усвідомлюючи їх морально-естетичну вартість.
Виходячи з результатів анкетування, а також в процесі педагогічних спостережень була зроблена спроба виявити можливості школярів співвідносити естетичні знання та уявлення з моральними принципами, з реальним ступенем їх емоційного сприйняття твору мистецтва, з визначенням міри творчих та моральних дій, пояснюючи тим самим власні художні уподобання. Виявилось, старшокласники байдужі до мистецтва, а їх запити носять або формальний, або ж споживацький характер. Однак, не було жодного випадку, коли б учні проявили нульовий інтерес до мистецтва. В тій, чи іншій мірі, молоді люди розуміють свою обмеженість, як “в майбутньому не дозволить їм повністю розкрити свої здібності: і людські і професійні”. Чим же пояснити таку мистецьку неграмотність деяких юнаків і дівчат, чому класична музика вважається анахронізмом, а модерна – новинкою? Чому серйозні фільми не користуються успіхом, а зовні красива порожнеча збирає значну аудиторію? Чому нерідко замість того, щоб читати художній твір, який вивчається в школі, лише переглядають критичний матеріал підручника? Як не дивно, але всі ці “чому” можна пояснити непідготовленістю до художнього сприймання твору, недорозвиненістю естетичної культури, що, як і природничі науки, вимагає наполегливості, навчання, активної роботи розуму, а також постійного розвитку почуттів.
На перший погляд, питання, як сприймати художній твір, може здатися навіть дивним. Однак, про один і той самий твір існують різні судження та діаметрально протилежні оцінки. Сприймання художнього твору – це проблема розвитку естетичних смаків і поглядів. “Глибина сприйняття творів мистецтва залежить від культури почуттів даної особистості, її вихованості, інтелектуальної розвиненості та життєвого досвіду” (36; с. 29).
Таким чином, правильно було б відмітити відсутність у школярів саме вмінь художньо сприймати твори мистецтва і вступати з ними до спілкування. Нерозвиненість духовних почуттів, які формуються у процесі художнього спілкування, залишають і моральні принципи старшокласників поза увагою їх роздумів.
2.2. Формування морально-естетичних якостей учнів на уроках англійської літератури в 10 класі.
Саме зараз відчутна нагальна потреба в освічених, творчих та активних особистостях, здатних до самовдосконалення, взаєморозуміння та взаємодії з носіями різних мов та культур на благо людства.
Процес вивчення іноземної мови у вітчизняній середній школі має забезпечити чотири взаємопов’язані та рівнозначні аспекти, серед яких пізнавальних, або загальноосвітній, що передбачає збагачення духовного світу особистості, набуття та розширення знань про культуру країни, мова якої вивчається. Проект державного загальноосвітнього стандарту з освітньої галузі “Іноземна мова” передбачає набуття учнями у процесі навчання комунікативної компетенції, яка, крім мовної та мовленнєвої, включає в себе і соціокультурну компетенцію. Знання історії, географії, економіки, державного устрою та культури поруч із особливостями мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв мови поставлено на один щабель із мовними знаннями, мовленнєвими навичками та вміннями. Отже, у процесі оволодіння іноземною мовою учням пропонується засвоїти систему фонових знань, тобто сукупність відомостей культурного та матеріально-історичного, географічного та прагматичного характеру, якими володіє носій мови, уявлень про основні національні традиції, звичаї та реалії країни, мова якої вивчається.
Нижче наведені план-конспект уроку з англійської мови на тему “Проблема відносин між батьками та дітьми” (за романом С. Моема “Театр”) та виховний позакласний захід на тему “Марк Твен та його літературні герої” відрізнются від звичайних заходів такого типу саме неординарністю, незвичністю структури та послідовності етапів.
План-конспект уроку з англійської мови
на тему "Проблема відносин міде батьками та дітьми"
(за романом С. Моема "Театр”)
Мета. Навчати іншомовному спілкуванню, використовуючи проблемні комунікативні ситуації.
Завдання:
- формувати і удосконалювати мовленнєві вміння учнів;
- удосконалювати фонетичні та граматичні навички;
- розвивати навички синхронного перекладу;
- розкривати стилістичні особливості твору;
- поглибити знання про творчість С. Моема;
- формувати моральні цінності та світогляд у майбутніх вчителів. План уроку
І. Початок уроку.
1. Оголошення теми та мети уроку.
2. Мовленнєва зарядка.
II. Основна частина уроку.
1. Створення установки на сприймання і розуміння тексту.
2. Підготовка до сприймання тексту.
3. Навчання діалогічного мовлення на основі діалога - зразка.
Удосконалення фонетичних навичок та навичок синхронного перекладу.
4. Розвиток монологічного мовлення у зв'язку з прочитаним.
5. Непідготовлене ситуативне мовлення.
III. Психологічний тест.
IV. Завершення уроку.
Хід уроку
І. Початок уроку.
1. Оголошення теми та мети уроку.
Т.: We arc going to read and discuss an extract from a very interesting and touching novel of the writer, whose books arc very popular both in Britain and in this country. Is his name familiar to you? Did you read any of his stories in Russian or Ukrainian, did you like them?
And the topic of our discussion is "Relations between parents and their children".
2. Мовленнєва зарядка (перевірка домашнього завдання) Role-play. A phone-in programme for parents. The topic is dealing with teenage children. Work in a group of six. One person is the DJ and the others arc callers.
II. Основна частина уроку. Розвиток ситуативного мовлення у зв'язку з прочитаним.
1. Створення установки на сприймання і розуміння тексту. Т.: То start with I want you to remind some facts from the S.Maugham's biography.
Somerset Maugham was a fiction and drama writer who became one of the most popular British authors of the 1900's. However his reputation stood for higher with the public than with critics.
He usually wrote in detached, ironic style, yet he often showed sympathy for his characters.
Born in Paris, the son of a British embassy official, he studied medicine at the request of his family bot he never practiced after completing his internship.
The most peculiar thing about S. Maugham’s works is that the reader can never guess the end of them. That is why they are always read with great interest. Most of S. Maugham’s stories show his good knowledge of ordinary people and his warm sympathy for them.
2. Підготовка до сприймання тексту.
Передтекстові завдання.
а) Значення та вживання маловідомих слів та виразів;
barrister – advocate [ ], solicitor
councel [ ]- Vocar, man of God, padre
make-belive – lie, pretence, untruth
stiffle – airless, very hot, choke, prevent from breathing
see to smith – look after, take care of, be responsible for
T: Explain in your own way how you understand the following phrases from the text:
- If I believed in God I’d be a priest
- I naturally expected they’d see to all that at school
- as if he had to make an effort over himself to continue
- I felt a little hero
- When I saw it was all pretence it ruined something in me
- You don’t know the difference between truth and make-believe
- he was expressing something that had burdened him for years
b) Аналіз, пояснення та переклад складних граматичних явищ;
T: Analyze and translate some grammatical phenomenon.
- If I believed in God, I’d be a priest.
- You make me feel as if I hadn’t done my duty for you.
- I naturally expected they’d see to all that at school.
- I felt I’d never do any thing bad again.
- I made up my mind I wouldn’t ever be made a fool of again.
- When I’ve seen you go into an empty room…
3. Навчання діалогічного мовлення на основі діалога-зразка. Удосконалення фонетичних навичок та навичок синхронного перекладу.
Драматизація розмови між Джулією і сином.
4. Розвиток монологічного мовлення у зв’язку з прочитаним.
а) Перевірка розуміння змісту за допомогою питань.
T: Give laconic answers to the following questions:
- Did Julie know the inner world of her son?
- Why did she want to work him at law?
- What was her attitude towards her son?
- What was the crucial moment in Roger’s life?
- Why did he want to become a priest?
б) Навчальна бесіда в режимі “Teacher-Class”
T: share your thoughts and views on the following:
- Are such families an exception? Don’t you think that many families live in the atmosphere of make-believe?
- Why is the atmosphere of make-believe stifling?
- Julia said: “You make me feel as if I hadn’t done my duty to you.” Why do you think the duty of a mother is towards her children. Did Julia do her duty to Roger?
- Roger told his mother that he wanted reality. It is easy to live in the real world? Is the world of make-believe or reality easier for you?
в) Висловлювання студентів з використанням логічно-структурної схеми.
T: Say everything you can about Julie. What impressed you in her? What kind of person is she? Use the following scheme when speaking of Julie. What do you think it was that distinguished her from other people?
г) Визначення стилістичних особливостей твору та ставлення автора до героїні.
T: What qualities do you think the author appreciates in Julie and what not?
what devices does he use?
5. Непідготовлене ситуативне мовлення.
а) Рольова гра “Інтерв’ю з Джулією”.
T: You are a journalist. You are going to interview Julie. Ask her questions.
б) Дискусія на запропоновану тематику.
- They say the world rests on the Mother’s Heart. Is that so?
- How would you explain that since the time people got their human awareness they have created innumerable portraits of Mother?
- Can you say that your family is a unit? Who’s the heart of it?
- Have you ever had a heart-to-heart talk with your parents? Do you treasure them? Who is it easier for you to trust your secrets to?
- Do you feel any kinship of souls with your father of mother?
- When do we say that a family is “incomplete”?
- Speak about you Mother. Say if you always rely on her, let her in all you secrets, seek for encouragement.
ІІІ. Психологічний тест.
Поради для батьків у вихованні дітей.
T: Give some advises for parents about how to deal with their children.
Make a list of “Dos” and ”Don’ts”.
CHILDREN ARE BROUGHT UP BY THEIR PARENTS?
AND PARENTS?
ДІТЕЙ ВИХОВУЮТЬ БАТЬКИ. А БАТЬКІВ?
Роль батьків у вихованні дітей незамінна. Вони головні “проектувальники, конструктори і будівельники” дитячої особистості. Ось чому так важливо знати, наскільки успішно вміємо ми справлятися з таким складним завданням, як формування людської особистості. Підрахуйте бали. Відповідь “А” – 3 бали, “Б” – 2, “В” – 1.
Запитання: Чи можете Ви?
Відповіді:
Ø А – Можу і так завжди роблю.
Ø Б – Можу, але не завжди роблю так.
Ø В – Не можу.
1. В будь-який момент залишити свої справи і зайнятися дитиною?
2. Порадитись з дитиною, незважаючи на вік?
3. Признатися дитині в помилці, скоєній щодо неї?
4. Вибачитись перед дитиною у випадку, якщо ви не праві?
5. Оволодіти собою і зберегти самовладання, навіть якщо вчинок дитини і вивів Вас із себе?
6. Поставити себе на місце дитини?
7. Повірити хоча б на хвилину, що Ви добра фея?
8. Розповісти дитині повчальний приклад з дитинства, який показує Вас у вигідному світлі?
9. Завжди утриматись від слів і виразів, які можуть травмувати дитину?
10. Пообіцяти дитині виконати її бажання при гарній поведінці?
11. Присвятити дитині один день, коли можна робити все, що вона хоче, і ні в що не втручатись?
12. Не відреагувати, якщо Ваша дитина вдарила, штовхнула або незаслужено образила чужу дитину?
13. Встояти проти дитячих сліз, якщо впевнені, що це каприз?
Questions: Can you?
Answers:
Ø A(3) – I can & do always like this.
Ø B(2) – I can, but I don’t always do like this
Ø C(1) – I can’t.
1. Leave you business at any time & look after your child?
2. Discuss some problems with your child in spite of her or his age?
3. Confess the mistake, which you have done towards your child?
4. Apologize before your child when you are wrong?
5. Control yourself even when the child’s actions have exasperated you?
6. Put yourself on your child’s place?
7. Just for a moment imagine yourself as a good fairy?
8. Tell an instructive example from your childhood, which shows you from a good side?
9. Always keep from the words & expressions, which can shock your child?
10. Promise your child to carry out his or her wish because of good behavior?
11. Devote one day for your baby, when he (she) can do everything what wants & you’ll tell nothing?
12. Be passive when your child struck, pushed or hurt another child without any reason?
13. Be steady to the child’s tears when you’re sure it’s his (her) caprice?
Якщо Ви набрали:
30-39 балів – значить, дитина – найбільша цінність у Вашому житті. Ви намагаєтесь не тільки зрозуміти, але й пізнати її, ставитесь до неї з повагою, дотримуєтесь найбільш прогресивних принципів виховання. Тобто, Ви дієте правильно і можете надіятись на добрі результати.
16-29 балів – турбота про дитину – питання першої ваги. Ви володієте здібностями вихователя, але на практиці Ви не завжди застосовуєте їх послідовно і цілеспрямовано. Інколи Ви занадто суворі, інколи – надто м’які, крім того, Ви схильні до компромісу, який послаблює ефект виховання. Вам слід замислитись над своїм підходом до виховання дитини.
Менше 16 балів – Говорить про те, що у Вас серйозні проблеми у вихованні дитини. Вам не вистачає або знань, або бажання створити дитину особистістю, а можливо, і того, і іншого. Радимо звернутись по допомогу до спеціалістів-педагогів та психологів, ознайомитися з публікаціями з питань сімейного виховання.
IV. Завершення уроку.
Домашнє завдання.
Підсумки роботи.
Оцінювання учнів, мотивація оцінок.
Тема: “Марк Твен та його літературні герої”.
Мета: розвиток та активізація діалогічного та монологічного мовлення в позааудиторній роботі.
Виховна мета: формування учня як всебічно розвиненої особистості шляхом вивчення творчості англійських та американських письменників. Тип заняття: позааудиторне заняття, театральна постановка.
Міжпредметні зв’язки: зарубіжна література, історія, зарубіжна культура, культура і мистецтво.
Література:
1. К.Н. Качалова, Е.Е. Ізраїлевич. Практична граматика англійської мови.
2. В.В. Вахмістров, С.Д. Лиско. Читай і розмовляй по-англійськи.
3. Ф.М. Рожкова. Поговоримо по-англійськи.
4. Е.Р. Лінзер, Л.К. Маслова. Чи знаєте Ви?
5. Е.В. Соломаха. Англійська мова.
6. Е.О. Друянова, Л.Ю. Куліш. Прискорений курс англійської мови.
7. Марк Твен. Пригоди Тома Сойєра.
8. Марк Твен. Пригоди Гекльбері Фіна.
9. Марк Твен. Місіс Мак Вільямс і блискавка.
MARK TWAIN AND HIS LITERARY CHARACTERS.
1st compare: Dear friends! I’m glad to meet you. We have gathered today to talk about Mark Twain, the great American writer, some of whose works are very popular with people all over the world. But first of all we want you to meet some of his main characters.
Look at the main characters. They’ll speak about themselves and you’ll soon know who is who.
Mr.McWilliams: How do you do, dear friends! Do you know who I am? I am Mr. Mc Williams, I am from the humorous story by Mark Twain, the title of which is “Mrs. Mc Williams and the Lightning.” Let me introduce my wife to you.
Mrs. Mc Williams: My name is Evangeline. I am afraid of all kinds of things, especially loud noises and lightning.
Neighbour: I live next door to the Mc Williamses, I often visit them. To tell you the truth, they are funny people and they often make me laugh. Glad to meet you.
Tom Sawyer: I am the main character in the book The Adventures of Tom Sawyer.” My name is Tom and I hope that you like to read about my adventures. I live with my Aunt Polly, my sister Mary and my brother Sid. I am very fond of Aunt Polly. Here are my best friends – Huck Finn, Joe Harper and Becky Thatcher. The man on the right is our teacher. None of us likes him. He is not just, he beats children, he shouts at us and often punishes us.
Huck: My name is Huck Finn. These two white men with guns, Negro Jim and me are in another book. It is about my adventures. Come on, Jim . Don’t be afraid. We have come to the country where all the people are free and these two bad men with guns can do you no harm.
1st Compare: It is time now to begin speaking about the author who wrote the books in which these characters appear.
2nd Compare: Mark Twain, whose real name was Samuel Langhorne Clemens, was born in 1835. He died in 1919. This great American writer was the son of a small-town lawyer in the state of Missouri. Samuel spent his boyhood in the small town of Hanibal on the great Mississippi River. There, he went to school and had many friends. He was a bright, lively boy. He could easily swim across the Mississippi and was the leader in all the boys games.
3rd Compare: In 1847, when Samuel was eleven his father died and the boy had to leave school and look for work. For ten years he worked as a printer. All his life Samuel was very fond of reading. While he was a printer he spent his spare time in libraries. It was also while he was a printer that Samuel began to write for newspapers and other publications, sending travel letters to them as he journeyed about the country from job to job. In 1857 he found a job on a boat and travelled up and down the Mississippi, this is where he got his pen-name” Mark Twain” (mark two). It was taken from the call of the Mississippi pilots when they measured the depth of the river. Clemens worked as a pilot for more then four years.
4th Compare: Later the young man went to Nevada where about this time silver had been discovered. He worked as a miner for some time in Nevada. He suffered great hardships but found no silver and left the mining camps as poor as he had came to them. It was here that he began to write short stories and send them to newspapers. The publisher of the paper liked them and he was invited to work as a journalist. The writer’s pen-name appeared in print for the first time in 1863. Samuel started his literary activity as humorist. His humorous stories about the life of the common people of America soon become very popular.
5th Compare: In 1876 Mark Twain’s “The Adventures of Tom Sawyer” was published. As Mark Twain said lately, many of the events described in this book really took place , and the characters came from real life. Tom Sawyer was very often the portrait of the writer himself, Huckleberry Finn was his friend. Aunt Polly was his mother; Tom’s brother Sid was like his own brother.
Now we shall see several scenes from this famous book acted by pupils of our school.
l. The pupils act several scenes from the book “ The Adventures of Tom Sawyer”
6-th Compare: I enjoyed the play and you? Now let’s listen to the American cowboy song “Home on the Range”.
Home on the range.
1. Oh, give me a home where the buffalo roam.
Where the deer and the antelope play,
Where seldom is heard a discouraging word
And the skies are not cloudy all day.
Chorus:
Home, home on the range,
Where the deer and the antelope play;
Where seldom is heard a discouraging word
And the skies are not cloudy all day.
2. Where the air is so pure and the zephyrs so free,
And the breeze is so balmy and light,
That I would not exchange my home on the range
For all the city so bright.
Chorus.
3. How often at night, when the heavens are bright
With the light from the glittering stars,
Have I stood there amazed, and asked as I gazed,
If their glory exceeds that of ours.
Chorus.
7-th Compare: I hope you liked that American song. Now let’s go on with Mark Twain’s biography.
As you know “The Adventures of Tom Sawyer” was published in 1876 . “The Adventures of Huckleberry Finn” was published in 1884. These two novels are now known to children and grown ups all over the world. The writer showes the boys and girls of his time with great sympathy and understanding. Readers often see themselves in these characters for boys and girls of all times have something in common.
In the book “The Adventures of Huckelberry Finn” Mark Twain protested against slavery and one of the main characters is a Negro Jim who is honest, brave and kind. He is described with much sympathy and is a general favourite with all who read the novel.
Now you will see a scene from “The Adventures of Huckleberry Finn.”
2. The students act one scene from the book “ The Adventures of Huckleberry Finn .”
8-th Compare: We’ve, shown you only one scene from “The Adventures of Huckleberry Finn”. It is really a wonderful book and I recommend you to read it. You’ll certainly enjoy it. We’ve told you that Mark Twain wrote humorous stories about the lives of common people . Here is one of his stories.
3. The students act the play “Mrs. Mc Williams and the Lightning”.
6-th Compare: Well, how did you like it ? The actors performed it well, didn’t they?
Many years have passed since the death of Mark Twain. Yet even now some Americans feel the biting satire in some of his works, and try to represent him as a humorist, and nothing more.
But Mark Twain was not only a fine humorist. He was also a realist, and the author of a number of biting satires which
revealed a good deal of truth about the America of his day.
And it still remains the truth today.
Now let’s see all your costumes and sing “Cindy”.
Cindy
(American Folk Song)
1. You ought to see my Cindy,
She lives way down south;
She’s so sweet, the honey bees
Swarm around her month.
Chorus:
Get along home , Cindy, Cindy,
Get along home, Cindy, Cindy,
Get along home, Cindy, Cindy,
I’ll marry you some day.
2. The first I seen my Cindy
She was standing in the door,
Her shoes and stockings in her hand ,
Her feet all over the floor.
Chorus.
3. I wish I was an apple ,
hanging on a tree,
Every time that Cindy passed
She’d take a bite of me.
Chorus.
Висновки.
У контексті програми національної освіти, підгрунтя якої складають гуманістичні цінності поколінь, світова художня культура виступає засобом виховання людини ХХІ століття, з новим мисленням, новим поглядом на життя. Такий курс, допомагаючи старшокласникам вступати до процесу художнього спілкування з іншими культурами, сприяє усвідомленню абсолютної унікальності національної культури, збагачує національними скарбами моральних та естетичних ідеалів.
Формувати відчуття краси життя, розвивати почуття допомагає мистецтво. Мистецтво всеосяжне. Його природа досить складна. Якщо в радянський період в осмисленні питання про природу мистецтва культурологія зосереджувалась на ідеологічних аспектах, то зараз в центрі уваги – художній твір як витвір мистецтва, проблема прекрасного в мистецтві. А “краса, - як відзначав Кант, - є те, що безпосередньо у всіх однією формою викликає незацікавлену насолоду.”
Мистецтво, будучи дзеркалом часу, настільки строкате своїм розмаїттям ідей, естетичних уподобань і політичних пристрастей, що однозначно оцінити його стан неможливо. Мистецтво і антимистецтво, справжнє і облудне, гуманістичне і аморальне – все так змішалося. що людині, особливо молодій, дуже непросто розібратися і визначити для себе справжні естетичні цінності.
Проведені спостереження та практична діяльність в старших класах протягом педагогічної практики дають підстави на формування наступних висновків та рекомендацій:
1. Дослідження проблеми взаємозв’язку категорій морального і естетичного показало, що естетичне прямо не впливає на моральне. Між означеними поняттями лежить більш глибокий і непрямий взаємозв’язок, бо в основу естетичного (якщо розглядати його на засадах мистецтва) закладені не моральні норми і принципи, а особливий індивідуальний світогляд митця. Естетичне (мистецтво) формує високий рівень духовних якостей (естетичну свідомість), тобто духовний потенціал, на грунті якого плекається емоційність і чуттєвість. Естетичні почуття особистості стають чуттєвим індикатором і допомагають визначити користь або шкоду того чи іншого явища, виступають збудниками поведінкових реакцій.
2. Формування морально-естетичних якостей старшокласників слід здійснювати шляхом емоційно-естетичного впливу на них творів мистецтва, даний процес передбачає роботу уявлення, творчої активності сприйняття, в тому числі, осмислення власного життєвого і морального досвіду.
3. Визначені та обгрунтовані критерії сформованості морально-естетичних якостей старшокласників:
а) наявність морально-естетичних знань та уявлень, започаткованих різними видами мистецтва;
б) адекватне емоційно-чуттєве сприйняття художніх творів у поєднанні з їх аналізом;
в) позитивна моральна рефлексія по відношенню до навколишнього світу.
Подані критерії дають можливість діагностувати та корегувати рівні морально-естетичного розвитку учнів.
Однією з суттєвих перешкод у формуванні морально-естетичний якостей старшокласників є невміння сприймати художній твір.
Можна дивитися і не бачити, можна бачити і не розуміти, а коли не розумієш, залишаєшся байдужим. Так і школярі. Що є причиною байдужості до класичної музики, літератури та живопису, культури як своєї, так і інших народів? Все це можна пояснити непідготовленістю до художнього сприймання твору, недорозвиненістю естетичної культури. Сприймання художнього твору – це проблема розвитку естетичних смаків і поглядів. проведені спостереження та анкетування у даному 10 класі показали, що інтереси та переваги школярів обмежені низьким рівнем. У школярів переважають прагматичні орієнтації, які слаборозвинені, з рефлективними оцінками, відсутні вміння вступати до процесу художнього спілкування, не прослідковується зв’язок між морально-естетичною свідомістю та морально-естетичною поведінкою. Між тим, вони доброзичливо ставляться до мистецтва, відчувають недостачу його впливу і бажають отримати відповідну освіту. Отож, в результаті проведеної роботи було визначено деякі методичні поради до викладання світової художньої культури в старших класах, які передбачають:
- урахування вікових особливостей учнів старших класів;
- звернення до морально-естетичної природи мистецтва у процесі передачі знань;
- увага до авторської позиції, яка виражена у творі мистецтва, протилежних точок зору, визначення власної позиції;
- оволодіння семантичною структурою різних видів мистецтва та засобами їх виразності;
- визначення художньо-педагогічного спілкування основним методом діяльності вчителя.
Що стосується англійської літератури зокрема, слід відмітити, що проблема вивчення культурних та соціальних особливостей життя народу, мова якого вивчається, лишається актуальною вже протягом більш ніж двох століть.
Сьогодні вирішується проблема організації процесу навчання у вітчизняній школі таким чином, щоб іноземна мова вивчалася як феномен національної культури народу, як модель бачення світу цим народом та його сприйняття гуманістичних цінностей.
Саме це допомагає забезпечити повноцінне міжкультурне спілкування та взаєморозуміння представників різних культур.
