Вивчення української мови (Частина 2) - Педагогика - Каталог рефератов - Рефераты на отлично
Воскресенье, 04.12.2016
Рефераты на отлично
Меню сайта
Категории рефератов
Аудит
Банковское дело
БЖД
Биология
Бухгалтерский учет
Военная кафедра
География
Государственное управление
Иностранные языки
История
Информатика
Культура
Литература
Логика
Маркетинг
Музыка
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религия
Социология
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Наш опрос
На какую тематику рефератов нужно побольше
Всего ответов: 599

Главная » Статьи » Педагогика

Вивчення української мови (Частина 2)
Вправи на змінювання дієслів за числами і родами (в минулому часі).

1. На дошці запис.

Липа цвіте. Трактор оре. Качка пливе. Хто що робить? Що що робить? Назвіть іменники. Назвіть дієслова. Що означають дієслова. Запишіть за зразками.

Однина

Липа цвіте.

Множина

липи цвітуть.

2. На дошці вірш.

Гроза прийшла… зітхнули трави,

Квітки головки підняли,

І сонце, тепле і ласкаве,

Спинило погляд на землі,

Літає радість, щастя світить,

Дзвенять пташки в садах рясних.

Сміються знову трави, квіти…

А сльози ще тремтять на них.

Який стан природи описує пост? Доберіть заголовок. Назвіть дієслова. На які питання вони відповідають?

Випишіть дієслова у дві колонки: у першу – вжиті в однині, у другу – в множині.


Змінювання дієслів за часами.

Опрацьовуючи часові форми дієслова, учні застосовують, що:

- дієслова змінюються за часами;

- дієслова мають три часи, теперішній, минулий, майбутній;

- дієслова теперішнього часу називають дію, яка відбувається тоді, коли про неї говорять;

- дієслова минулого часу називають дію, яка відбувалася раніше, ніж про неї говорять;

- дієслова майбутнього часу називають дію, яка відбувається після того як про неї сказали.

Підготовча робота до вивчення часів дієслова починається ще в 2 класі, коли діти вагаються ставити до слів ряд питань, серед яких: що робить? Що роблять? Що зробив? Що буде робити?

Свідоме застосування учнями часових форм готує грунт для наступного вивчення особових закінчень дієслів.


Вправи на розрізнювання часових форм дієслів.

1. На дошці – запис.

Би…щить –

В…чоріє –

Л…жить –

С…ніє –

Вставте пропущені букви. До якої частини мови належить подання слова. Визначити час дієслів. Поставте їх у минулому і майбутньому часі.

2. Гра “Наш не наш час”.

Учні поділяються на три групи: теперішній, минулий, майбутній час. Учитель проказує речення чи ними їх на дошці. Кили у реченні, наприклад, є дієслова минулого часу, то учні з групи минулого часу піднімають руки, а решта учнів каже: “Не наш час”. Коли у речення є дієслова двох часів, то руки піднімають обидві групи. Виграє та група, учні якої наймення матимуть помилки.


Формування поняття про дієвідмінювання. Змінювання дієслів за особами.

Внаслідок ознайомлення з особливими дієвідмінювання учні повинні знати, що:

- дієслова теперішнього і минулого часу змінюються за особами і числами;

- дієслова мають 1-му, 2-гу, 3-тю особу однини і множини;

- існують два типи дієвідмін – І-ІІ

- до І дієвідміни належать дієслова, які в ІІІ особі множини мають закінчення – уть (ють), що і визначає написання букв е, є в особових закінченнях;

- до ІІ дієвідміни належать дієслова, які в ІІІ особі множини мають закінчення ать (ять), що й визначає написання букв, и, і в особових закінченнях.

Після того як учні оволоділи навичками визначення особи дієслова за закінченням, їх слід підвести до розуміння закономірності, яка лежить в основі поділу дієслів на дієвідміни. Для цього вчитель використовує таблицю змінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу за особами звертає увагу школярів на особові закінчення і повідомляє що дієслова поділяються в залежності від особових закінчень на дві дієвідміни.

Вивчення неозначеної форми дієслова передбачає усвідомлення учнями того що ця форма не має часу, числа, особи і роду.


Вправи на визначення особи та дієвідміни дієслова.

1. Гра “Яка дієвідміна”

Вчитель називає дієслова, учні на пальцях показують до якої відміни належать ці слова.

Виграє той, хто найменше помилиться.

2. Гра “Яка особа”

Вчитель проказує речення в яких є дієслова. Учні, почувши дієслова на пальцях чи цифрами, написаними на картках, показують якої вони особи. Виграє той, хто жодного разу не помилиться. Для гри можна використовувати такі речення.

1. Спіють груші по садах, відлітать зібрався птах. 2. Бачить – не бачить, чути – не чує, мовчки говорить, добре мудрує. 3. Ми дружимо з книжкою. 4. Гарно ти співаєш! 5. Вранці взимку пташка тремтіла, а до неї друга ж прилетіла. 6. Не співаю я бо поточків і земної травиці юожидаю.

2. Гра “Хто швидше”

Учитель пише на дошці дієслова в неозначеній формі. Учні повинні списати їх, визначити дієвідміну кожного дієслова і дібрати до кожного антонім. Виграє той, хто першим виконає правильно завдання.

Слова для гри: шити (пороти), падати (вставати), заборонити (дозволити), знайти (загубити), любити (ненавидіти).

Вивчення теми “Дієслова” дає великі можливості для одночасної роботи над розвитком усного і писемного мовлення учнів.

г) Вивчення займенника.

Займенник є найбільш абстрагованою частиною мови. У свідомості дітей поняття про нього сформуватися не може. Через це в початкових школах вивчаються лише особові займенники.

Формування граматичного поняття про займенник починається в 4 і продовжується в старших класах.

Програмою 1-4 класів передбачено ознайомлення дітей з загальними поняттями про займенник, із значенням особових займенників, їх синтаксичною роллю. Поряд з цим програма орієнтує вчителя на вироблення в дітей умінь оперувати займенниками при складанні словосполучень і речень, а також на удосконалення текстів введенням займенників на місці лексичних повторів.

Вивчаючи займенник, учні мають засвоїти, що:

- займенник, як і іменник та прикметник, є частиною мови;

- займенники не називають того, про кого або про що йде мова, а тільки вказують на них;

- визначити за займенником назву певної особи чи предмета не можна, якщо раніше вона не була відома;

- займенники змінюються за відмінками і числами, а займенники 3-ої особи ще й за родами;

- займенники дають можливість усунути одноманітність тексту, викликану повторенням одних і тих самих повнозначних слів.

Починається формування поняття про займенник із ознайомлення учнів з однією з основних лексичних ознак цієї частини мови: вказує на предмет, не називаючи його.

Розширюючи уявлення школярів про особові займенники, учитель організовує спостереження за вживанням їх у різних текстах.

Вводяться терміни “перша, друга, третя особи”. Аналізуючи приклади, діти встановлюють, що займенники я, ти, він, вона, воно, співвідносяться з одниною іменників, а займенники ми, ви, вони, співвідносяться з множиною іменників; займенники він співвідносяться з іменниками чоловічого роду, вона – жіночого, воно – середнього, інші особові займенники форми роду не мають.

Опрацьовуючи загальні відомості про займенник, треба обов’язково звернути увагу учнів на використання їх для урізноманітнення мови. З цією метою корисно запропонувати в поданому тексті замінити повторювані іменники відповідними займенниками.

Наступна робота по формуванню граматичного поняття “займенник” спрямовується на ознайомлення учнів із зміною особових займенників за відмінками, тобто відмінюваними.

Внаслідок вивчення відмінювання особових займенників учні повинні знати, що:

- займенники змінюються за відмінками;

- зміна займенників за відмінками служить для зв’язку їх з іншими словами;

- називний і давальні відмінки ніколи не вживаються без прийменників;

- решта відмінків можуть вживатися як з прийменниками, так і без них.

Засвоюючи відмінювання займенників за відмінками, учні повинні навчитися співвідносити форми непрямих відмінків займенників з формами називного. Школярі мають усвідомити, що форми мене, мені, мною чи тебе, тобі, тобою – це ті самі займенники я, ти, але змінені за відмінками.

Подаючи формування навичок відмінювання особових займенників 3-ї особи.

Ніяких пояснень того, чому у формах родового, знахідного, орудного і місцевого відмінків з’являється н, учням давати не слід. Потрібно, щоб вони запамятали, що н з’являється у займеннику тоді, коли він вживається з прийменником (у нього, але його),. В орудному відмінку наявність н є постійною ознакою.

У процесі подальшого опрацювання відмінювання займенників учням пропонується засвоїти порядок визначення відмінка займенника: 1) знаходжу в реченні слово, з яким зв’язаний займенник; 2) від цього слова до займенника ставимо питання; 3) за питанням визначаєм відмінок займенника.


Вправи на вивчення теми “Займенник”.

1.Гра “Спіймай займенник”.

Учитель проказує речення. Учні, почувши займенник,. Плескають у долоні.

Виграє той, найменше помилитиметься.

Для гри можна використати такі речення:

1. Приколю свою картинку над столом у мами я.

2. Ми для тебе із татом подарунок шукаєм весь день.

3. Ти ж бо гідна дарунку такого, що лиш в казці бува золотим.

4. Ми сміливі, ми правдиві.

5. Пішов йому десятий рік, він працювати добре звик.

6. Якщо в мене є цукерка, півцукерки другу дам.

2. Гра “Угадай займенник”.

На дошці написано речення з пропущеними в них займенниками. Учні описують ці речення, вставляючи займенник.

Виграє той, хто першим виконає завдання.

Для гри можна використати такі речення:

1. … люблю свою Україну.

2. … любить читати книжки.

3. … завжди говоримо правду.

4. … змагаються за честь своєї школи.

3. Гра “Хто найшвидше напише три займенники з двома е” ?

Учитель пропонує написати три займенники, щоб у кожного з них було по два е, наприклад: мене, тебе, себе.

Виграє той, Хто першим правильно виконує завдання.

5. Гра “Хто найшвидше напише три займенники з ьо, йо”?

Учитель пропонує написати три займенники, щоб у кожному з них були ьо чи йо, наприклад: ньому, його, йому.

Виграє той, хто найшвидше правильно виконає завдання.

5. Гра “Що це за займенник”?

1. Назвіть займенник І особи однини, який вказує на особу, яка сама про себе говорить.

2. Назвіть займенник ІІІ особи однини чоловічого роду, який вказує на особу або предмет, про яких розповідають.

3. Назвіть займенник ІІ особи множини, який вказує на осіб, до яких ми звертаємося.

4. Назвіть займенник, який вказує на особу, до якої ми звертаємося.

5. Назвіть займенники які вказують на осіб чи предмети, про яких розповідають.

6. На дошці записано вірш.

Вивчим цю частину мови,

Вивчимо обов’язково,

Бо вона потрібна дуже

І мені, й тобі, мій друже.

Я до тебе усміхнусь

І з тобою подружусь,

Усміхнися ти в отвіт –

Ми з тобою цілий світ.

Всі сміються навкруги –

Він, вона, воно, вони,

бо усмішка в всіх одна,

Вжити в дружбі помага.

Завдання: з вірша виписати займенники у три колонки: у першу займенники І особи, у другу – ІІ особи і в третю ІІІ особи.


д) Вивчення прислівника.

Методичні матеріали знайомляться з прислівником як з частиною мови тільки в 4 класі. Вони дістають перше уявлення про специфічні особливості цієї частини мови, вчаться розпізнавати прислівники в тексті, знайомляться з прислівниками, близькими і протилежними за значенням, практично засвоюють правопис найчастіше вживаних прислівників.

Завдання вчителя під час формування поняття “прислівник” полягає в тому, щоб:

- щоб досягти практичного усвідомлення прислівника як лексико-граматичної групи слів;

- навчити розпізнавати прислівники серед відомих дітям частин мови;

- формувати вміння вживати цю групу слів у практиці усному і писемного мовлення;

- домогтися, щоб учні практично оволоділи навичками правопису найпоширеніших груп прислівників, передбачених програмою.

Формування граматичного поняття “прислівник” починається з виявленням в цій частині мови трьох ознак: питання, на які відповідає прислівник, його незмінність і зв’язок з дієсловами.
Учні роблять висновок, що є мова, які показують ознаку дій і є незмінними. Учитель вводить перший на позначення слів такого типу прислівника.
У ході методичної роботи розширюється уявлення дітей про прислівник. В наслідок виділення прислівників у тексті чи окремих реченнях учні усвідомлюють, що прислівники відповідають ще й на запитання де? куди? коли?, починаються дієслова, у реченні є другорядними іменами.
План –схема до вивчення теми “Прислівник”.

















При вивченні теми « прислівник » доцільно використати вірш Л. Лужецької

Ознаку дій називає,

А також місце, час, причину,

Цієї дії визначає,

І кожен цю частину знає

Бо це прислівник – всім відомий

Незмінна ця часина мови

На запитання як? коли?

Готова всім відповісти.

Сміється сонце як – ласкаво,

Мандрує небом величаво,

А небо голубіє дивно,

Пливуть хмарини тихо, мрійно.

Дзвенить кохана мова чисто,

А кожне слово – урочисто,

Земля стрічає нас святково,

Сміються зорі загадково.

Сади цвітуть коли? – весною,

У літку трав моря шовкові,

А восени врожай збирають,

У зимку снігу всі чекають.

Прислівників багато в мові,

Всі яскраві, всі чудові!

Щоб здобути знань основи,

Вивчім цю частину мови!



Вправи на вивчення теми “Прислівник”.
Закріплення одержаних відомостей про прислівник відбувається під час виконання учнями різних тренувальних вправ, таких як:
- виписування з тексту дієслів з прислівниками (на які запитання відповідають виписані прислівники?);
- утворення від іменників однокореневих прикметників, а потім прислівників (усно складіть з ними реченнячи словосполучення);
- замініть однокореневими прислівниками слова, подані в дужках (веселий, радісний) і под.

1. Гра “Спіймай прислівник”.

Учитель проказує речення. Учні, почувши прислівник, Плескають у долоні.

Виграє той, найменше помилитиметься.
Для гри можна використати такі речення:

1. Сьогодні чудова погода. 2. Тихо, тихо Дунай воду несе. 3. Вдома вчи уроки пильно, ранком вчасно йди до школи, точним будь і акуратним, не затримуйся ніколи. 4. Був коваль. І удень і вночі він кував дивовижні ключі.

2. Гра “Хто швидше”?

Учитель пропонує написати п’ять прислівників, що відповідають на питання як? і п’ять прислівників, що відповідають на питання коли?

Наприклад: бадьоро, весело, сумно, смішно, уважно; восени, влітку, взимку, навесні, вранці.

Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

3. Гра “Допиши прислівник, протилежний за значенням.”

Учитель пише на дошці десять прислівників. Учні списують їх і до кожного дописують протилежні за значенням (антоніми), наприклад: назад-вперед, вночі-вдень, тихо-голосно, мало-багато, сьогодні-завтра.

Виграє той, хто правильно і швидко виконає завдання.

4. Гра “Лото прислівник”.

Учні одержують картки, на кожній з яких написано три речення з пропущеним прислівником. цІ прислівники написані на окремих картках, які тримає вчитель і запитує з ним речення.

На картках можуть бути такі речення:

1. Посідали діти на траві (навколо) вогнища. (Зненацька) прилетів вологий вітер. Пострибав горобець (навпростець).

2. (Невдовзі) в стелі підземелля одчинився люк. (Нишком) вибрався він з-під листя. (Багато) шкідливих комах винищують шпаки.

3. Пив тигр (повільно), певний у своїй силі й могутності. Назбирали ми їх (чимало). Я (швиденько) опустився снопові на спину.

5. Загадки-жарти.

1. Який прислівник однаково читається зліва направо і справа наліво? (зараз)

2. В яких прислівниках є три-чотири приголосних і один голосний? (Вдень, вверх, вниз).

3. Які прислівники запитують про себе? (Щотижня, щогодини, щороку, щоденно).

4. Який прислівник вживається з серцем? (натщесерця).

Виконання різноманітних лексичних вправ сприяє не тільки розвиткові мовлення дітей, а й закріпленню в них навичок у розпізнаванні і правильному написанні прислівників.


д) Вивчення числівника.

Молодші школярі знайомляться з числівником як частиною мови тільки в 4 класі. Вони вони дістають перше уявлення про специфічні особливості цієї частини мови, вчаться розпізнавати числівники в тексті, практично засвоюють правопис найчастіше вживаних числівників.

Вивчаючи числівник, учні мають засвоїти, що:

- числівник є частиною мови;

- числівники означають кількість предметів або їх порядок при лічбі;

- числівники відповідають на питання скільки? який? котрий?

- Числівники бувають кількісні і порядкові (кількісні означають кількість предметів і відповідають на питання скільки? (п’ять), а порядкові означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання який? котрий? (п’ятий))

- Числівники змінюються за відмінками, а порядкові ще й за числами і родами;

-












Котрий?


Порядок при лічбі


порядкові


П’ятий, сотий


приклад


Відповідають на питання


означають


П’ять, сто


Скільки?


Кількість предметів


кількісні


бувають


Числівники

Числівники роблять мовлення більш точним і емоційним




























При вивченні теми “Числівник” доцільно буде використати вірш Л. Лужецької.

Число числівник назове,

У світ лічби нас поведе,

Ми навчимося рахувати,

Додавати, віднімати.

Одна на світі Батьківщина,

І матір теж одна-єдина,

Над нами сонечко одне,

Проміння шле нам золоте.

Земля одна, планет багато,

На небі – тисячі зірок.

Шість буднів тижня, одне свято,

І безліч у полях квіток.

Число числівник називає,

І всяк школяр це добре знає.

Один, два, три, чотири, п’ять -

Учимось, друзі, рахувать.


Вправи на вивчення теми “Числівник”.

1. із загадок скоромовок виписати числівники.

а) У світ одна

Всім потрібна вона (Батьківщина)

б) У Марини два коти –

Повна хата муркоти.

в) Десять жвавих горобців

Приземлились на посів.

г) Один лиє, другий п’є, третій росте. (Дощ, земля, трава)

г) Перший я приніс весні,

Розбудив усе від сну.

Заспіваю під вікном,

Люди звуть мене … (шпаком).

д) Брат промовив до сестрички:

- Он стрибає три синички,

- А як зловиш ти одну –

- Скільки лишиться їх, ну!

(Скільки діти?)

Посміхнулася Людмила:

- Тільки та, що я зловила

2. Замініть подані слова числівниками і запишіть їх:

півроку

чверть години

полудень

дюжина

3. на дошці записані математичні вирази:

50+45=95 80+20=100

60-18=42 70-10=60

Завдання: записати дані математичні вирази, використовуючи прийменники від, до.

4. Від поданих кількісних числівників порядкові за зразком:

Дев’ять – дев’ятий

Один –

три –

сорок –

сто –

вісім –

чотирнадцять –

двадцять –

тридцять один –

5. Поєднайте числівники з іменниками. Запишіть утворені словосполучення.

П’ять, окунь, один, книга, двадцять, пурча, два, олівець, три, вікно, одинадцять, футболіст.


е) Вивчення прийменника.

Як самостійна частина мови прийменник вивчається в 2 класі. Однак ще в букварний період навчання грамоти діти практично знайомляться з ціює частиною мови під час читання вміщених у букварі текстів і запису речень. Отже, ще в цей час у вчителя з’являється нагода пяснити дітям роздільне написання прийменників (“маленьких слів”) з іншими словами.

У 3 і 4 класах учні знову повертаються до вивчення прийменників з метою зіставлення їх із префіксами, на основі чого закріплюються навички роздільного написання прийменників і злитого-префіксів. Крім того, вивчаючи відмінювання іменників, діти дізнаються, з якими применниками вживаються окремі відмінки.

Головне завдання вчителя під час опрацювання прийменника полягає у:

— формуванні уміння виділяти прийменники з мовного потоку;

— показі ролі прийменників у реченні;

— формування навичок роздільного написання прийменників із наступними словами.

Уміння виділити прийменники з мовного потоку учитель прищеплює ще в період навчання грамити, коли учні ділять речення на слова або читають речення, до складу яких входять прийменники.

На цьому етапі ознайомлення дітей з прийменниками учитель ще не показує їх ролі у реченні. У 2 класі цьому завданню підпорядковуються вся робота над засвоєнням прийменника. Тут слід підвести дітей до усвідомлення того, що:

– слова у, до, на, над та інші називаються прийменниками;

– прийменники служать для зв’язку слів у реченні.

Крім того, удосконалюються вміння учнів писати прийменники окремо від інших слів. Термін “прийменник” учитель вводить після того, як діти усвідомлять функцію цієї частини мови.

У 3 класі робота над вивченнями прийменника спрямовується на розвиток в учнів уміння розрізняти прийменники і префікси.

Учні повинні свідчити, що:

– прийменники служать для зв’язку слів у реченні, а префікси служать для зв’язку слів у реченні, а префікси – для утворення слів;

– прийменники пишуться окремо із словами, а разом (вони є частиною слова);

– між прийменником і наступним словом можна постановити допоміжне слово, а між префіксом і корнем – ні.

– Отже, вивчення прийменників у початкових класах передбачає не тільки формування правописних умінь, а й усвідомлення учителя учителя ролі прийменників при складанні словосполучень і речень.
Вправи на вивчення теми

“Прийменник”.

І. Гра “Спіймай прийменник”.

Учитель показує речення з прийменниками. Учні сплеском у долоні ловить прийменники. Для гри можна використати такі речення:

1. У лісі під ялинкою жив заєць із зайчихою.

2. В повітря піднявся літак.

3. А я у гай ходила по квітку ось таку.

4. Стоять під білими снігами сосни.

5. Засиніли проліски у ліску.

ІІ. Гра “Встав прийменник”.

Усі одержують картки, на яких написано слова, а також набір прийменників. До кожного слова, треба добрати та поставити відповідні прийменники.

Слова на картках і прийменники до них можуть бути такі:

(на) полі, на (дереві), у (лісі), у (виямках), під (хатою), під (ліжком).


Конспект уроку.

Тема: Прийменник.

Мета6 закріпити уявлення дітей про прийменник як слово. Формувати навички практично використовувати прийменники та писати їх, окремо від інших слів. Розкрити суть вміння спостерігати, встановлювати взаємозв’язок між виучуваними явищами.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань учнів, мотивізація навчальної діяльності.

– Прочитайте речення (на дошці).

У лісі стояла тиши. Над лісом нависла важка хмара.

– Скільки речень ви прочитали? (Два).

– З чого складається речення? (Зі слів).

– Скільки слів у слова за порядком. Яке з цих слів найкоротше? (Слово у).

– Так, у – це окреме, хоч і маленьке слово. Назвіть “маленьке” слово у другому реченні (Над).

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Сьогодні у нас урок незвичайний. Ми виручаємо у мандрівку до незвичайної Країни Ліліпутів. Ви, напевно, здогадались, що мешкають у ній “маленькі” слова.

Бувають великі і малі дерева, великі і малі будинки. Так і слова не всі однакові.

Завдання слів у на, в, … - допомагати словам більшим поєднуватись. Вони немов гвинтики, за допомогою яких скраплюються речення. Маленьких слів в українській мові небагато. Та роботи у них доволі. Тому бігають слова – ліліпути з речення в речення. Скрізь треба встигати і допомагати навіть словам – гуліверам. Маленькі слова дуже працьовиті. Ці слова далі ми будемо називати прийменниками.

На уроці ми будемо вивчати слова - прийменники. Ви дізнаєтесь, для чого вони потрібні, будете вчитися правильно вимовляти, їх і писати з іншими словами.

ІІІ. Практичне ознайомлення з роллю прийменників у мовлені.

1) Спостереження за мовним матеріалом. Використання вправ підручника (колективно, усно; письмово, з попереднім коментуванням).

2) Яку роль виконують слова на, в, до, по, у в реченнях?

3) Робота з підручником. Опрацювати теоретичного матеріалу.

4) Самостійна робота. Вправа з підручника.

5) робота над вимовою і написанням прийменника з наступним словом.

– Як пишуться прийменники з іншими словами? (Окремо).

– Чому? (Прийменник – це слово, а слова в реченні пишуться окремо одне від одного).

Спишіть речення, записані на дошці.

Замість крапок вставте потрібні за змістом прийменники.

Тихо взимку … галявині. Лише зрідка пролетить … галявиною зграйка синиць. Інколи дятел постукує … дерву.

– Які прийменники ви додали, щоб утворити речення?

– Як написали їх словами, перед якими вони стоять?

– Вимовте сполучення прийменників зі словами, перед якими вони стоять? Що ви помітили?

– Зробіть висновок про те, як пишуться прийменники з іншими словами і як вимовляються з ними.

– Наведіть свої приклади речень в яких були б применники. Поясніть, як треба вимовити і писати їх з іншими словами.

ІV. Узагальнення знань.

Відповіді учнів на запитання:

– Які прийменники ви запам’ятали на уроці?

– Для чого служать прийменники?

– Як вимовляються і як пишуться прийменники з наступним словом?

V. Д/З (Вправа з підручника).


ІІІ. Ось молодші школярі і ознайомились з такими частинами мови: іменнник, прикметник, дієслово, займенник, прислівник, числівник і прикметник.

На мою думку, найважливішим у початкових класах є те, щоб учні здобули практичні знання, усвідомили функціональну роль кожної частини мови та їх найважливіших граматичних категорій у мовленні. На вивчення частин мови вчитель повинен звертати особливу увагу. Адже в ході опрацювання цих тем в учнів закріплюються та вдосконалюються вміння граматично правильно будувати словосполучення і речення, вводити їх у зв’язні висловлювання, продовжують формуватися орфоепічні уміння і навички.

Надзвичайно важливим є підбір цікавих вправ, мовних ігор, загадок, ребусів на уроки вивчення частин мови. Вчитель повинен завжди пам’ятати про це. Адже цікаві вправи та ігри з словами полегшують розуміння нового матеріалу, його закріплення, сприяють розвитку в дітей вміння аналізувати синтезувати, класифікувати, порівнювати, робити нові висновки, вони активізують, поширюють словниковий запас в дітей, прищеплюють інтерес і любов до мови.


















Категория: Педагогика | Добавил: Admin (17.11.2007)
Просмотров: 4183 | Рейтинг: 3.0/2 |

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта

Статистика



Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2016
Сайт управляется системой uCoz