|
|
Кредитна система комерційних банків (Частина 2)
В Німеччині - 700 тисяч банківських підприємств, в Україні
- 116 тисяч. Наші вузи готують лише 700 банківських фахівців
на рік (1).
Рішенням НБУ комерційним банкам дозволено займатись інкаса-
цією та проведенням грошових знаків та інших цінностей, забо-
ронено займатись страхуванням, в тому числі і страхуванням
кредитів. Банкам дозволено купувати фабрики і заводи не більш
ніж на 10 % свого статутного фонду, а їх частка в статутному
фонді підприємств не може перевищувати 15%. Тепер інотечний
кредит для банків України обумовлений 10 % власних коштів то-
ді, коли в Росії створюються спеціальні іпотечні банки, коли
коли найвигідніший кредит на підприємстваході - під заставу
нерухомості. Банки зможуть відкривати філіали і представництва
за попереднім повідомленням НБУ.
За спільним листом НБУ та Міністерства фінансів, клієнт може
вибирати банк, де розміщений його розрахунковий, суброзра-
хунковий або інші види рахунків незалежно від місця реєстра-
ції, але з повідомленням районної податкової інспекції.
Сьогогднішня політика НБУ відносно банків спрямована, як ві-
домо на зменшення кількості і збільшення "ваги" суб'єктів бан-
ківської діяльності за рахунок пнрманентного підняття планки
сплаченого статутного фонду. Комерційні банки зобов'язані були до
01 січня 1994 сформувати статутний фонд в розмірі 2 млрд.крб.6 а
до 01 липня 1994 - 5 млрд.крб. В газеті
---------------------------------
1. Комерційні банки проти адміністрування і диктату в еконо-
міці //"Галицькі контракти" - 1993 - N35 - стр.4.
"Урядовий кур'єр" за 8 лютого названі найбільші за статутним
фондом банки станом на перше січня 1994 р., а також 61 комерцій-
ний банк Україн, які не встигли збільшити свій статутний фонд до
2 млрд. крб. і перед керівництвом яких порушено питання про їх
злиття з іншими комерційними банками України або про їх ліквіда-
цію згідно з чинним законодавством.
Перше місце серед найбільших банків посідає Промінвестбанк
(665 млрд.крб.). за ним банк АПБ "України" АК (178 млрд.крб.), АК
Укрсоцбанк (60 млрд.крб.), Градобанк (19.6 млрд.крб.), Українсь-
кий кредитний банк (19 млрд.крб.), банк "Відродження" (11.3
млрд.крб.) - усього 31 банк. 1.
Прогнозуючи дії НБУ, можна сміливо стверджувати, що "планка"
статутного фонду до кінця року підвищується, як мінімум, у 2 рази
і становитиме 10 млрд.крб., а для банків, які проводять операції
з валютою - 20 млрд.крб. _Цьому може завадити хіба те, що велика
_кількість банків не набере 5 млрд.крб. до 01.07.94 і НБУ буде
_змушений зайнятися їх реорганізацією, закриттям чи об'єднанням.
За нинішньої гіперінфляції банки змушені постійно проводити
поліику на збільшення своїх статутних фондів - це важлива умова
рідвищення їх ліквідності (коли суми їх грошових коштів, які
банки мають можливість швидко мобілізувати з інших джерел,
дозволяють своєчасно виконувати зобов'язання по масиву).
--------------------------
1. Нацбанк України визначив великі банки за статутним фондом і
... //"Закон і бізнес" - 1994 - N6 -стр.2
Майбутнє - за великими банками, але ніхто в світі не закри-
ває банків через те, що вони малі.
У Росії дрібні та середні банки становлять 75% банківської
системи, у США і розвинутих європейських країнах 80 %.
Питанням підвищення ліквідності займатися необхідно, але йо-
го не можна вирішувати директивно, не враховуючи всіх можливостей
і важливої ролі в ринковій економіці середніх і малих банків. Іх
повинно бути багато, вони мають бути різними і боротись за клієн-
та.
В економічній ситуації, яка склалась сьогодні, НБУ зрозуміти
можна: крах кількох невеликих банків зараз може спричинити ланцю-
гову реакцію, викликавши недовіру населення до всіх банків взага-
лі. Однак на перспективу така політика йде згубною. ез цього не-
можливий подальший розвиток банківської системи, як і розвиток
приватного бізнесу, особливо на периферії, де є лише відділення
АПБ "Україна" АК і то не скрізь. Не треба душити у зародку розви-
ток комерційних банків, єдину повністю комерційну галузь нашого
господарства.
Якщо великі банки знову перетворити на державні, це буде кі-
нець розвитку приватного бізнесу, затримка приватизації і повер-
нення до адміністративних методів керування і в банківській сфе-
рі. Який би тиск держава і НБУ не здійснювали на комерційні бан-
ки, вони, як вказує досвід, все активніше сприяють формуванню
ринкової економіки.
1---------------------
Чи забагато банків в Україні? //"Діло" - 1994 - N16 - стр.3
ІІ. 1 0ВПЛИВ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ
БАНКІВ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.
1. Діяльність банків на фінансовому ринку України.
Банки являють собою невід'ємну рису сучасного грошового гос-
подарства, їх діяльність тісно пов'язана з потребами відтворення.
Знаходячись в центрі економічного життя, обслуговуючи інтереси
виробників, банки опосередковують зв'язки між промисловістю і
торгвалею, сільським господарством та населенням. Банківська сис-
тема повинна вирішувати не тільки свої "внутрішні" проблеми, але
і сприяти реформуванню економіки в цілому.
По-перше, вона покликана забезпечити економічно виправданий
розподіл фінансових ресурсів, стимулювати, а не пригнічувати кон-
курентні відносини, приватизацію, перебудову системи ціноутворен-
ня і цінових пропорцій.
По-друге банківський сектор повинен утримувати в достатньо
стабільному стані грошово-кредитну систему, зокрема, перешкоджаю-
чи бесконтрольному нарощуванню дефіциту держбюджету та розгортан-
ню гіперінфляційних процесів. Одна з необхідних умов для цього -
незалежність центрального банку у взаємовідносинах з урядом.
Але політика уряду України по лібералізації цін і доходів
була повністю підтримана Національним банком України, який своєю
надмірною емісією створив сприятливі умови цінних факторів, що
діяли в економіці України. Якщо прийняти випуск грошової маси
(готівки) в обіг у 1991 р. за 1, то в 1992 р. він збільшився у
79, а за 4 місяці 1993 р. - у 213 разів. На початку січня і на
початку квітня минулого року (сумарно) в обіг випущено в 2.7 раза
більше грошей, ніж за весь 1992 р. До кінця 1993 р., коли інфля-
ційна спіраль розкрутилася до найвищої фази, банки змушені були
додатково випускати в обіг величезну масу грошей. Це автоматично
викликало черговий стрибок цін, з випередженням порівняно з під-
вищенням середньодушових доходів населення.
Нацбанк України здійснював політику "дешевих грошей" і підт-
римував дисконтнк на рівні, набагато нижчому від рівня інфляції в
Україні та дисконтних ставок в інших країнах СНД. Так, в IV квар-
талі 1992 р., коли інфляція сягнула 30% на місяць, дисконтна
ставка Нацбанку України становила и середньому 22-25 % на рік. У
Росії вона вже перевищувала 80%. Це призвело до негативних нас-
лідків в економіці України.
----------------------------
1 Лукінов І. Інфляційна політика, її руйнівні наслідки і
шляхи їх подолання //Економіка України - 1994 - N1 - стр.12
2 Гавлук М. Інфляція в Україні: витоки і сучасний стан //
Економіка України - 1994 - N2 - стр.15
Почали скорочуватися вклади населення в ощадбанку, підвищив-
ся попит на вільноконвертовану валюту на "чорному" ринку, приско-
рилося падіння курсу карбованця, посилився відплив грошових капі-
талів за кордон. Занижена дисконтна ставка НБУ і вільні ставки
позичкового проценту комерційних банків сприяли "втечі" капіталів
з державного сектора економіки до приватного, що означало "тіньву
приватизацію" і загострювало платіжну кризу.
Так, за 11 місяців 1992 р. прострочені платежі в народному
господарстві України збільшились в 125 разів і на 01.12.1992 ста-
новили 406 млрд.крб. Усі ці проценти посилювали попит на кредит,
примушували НБУ здійснювати нові кредитні емісії. Всього за 1992
р. кредитні вкладення українських банків зросли у 27, а емісія
готівкових грошей (порівняно з 1991 р.) - у 47 разів.
Наслідками такої політики НБУ стали стримування економічних
реформ, посилення утриманських настроїв, нагромадження нових неп-
лажів і нового попиту на кредит.
По-третє, банки повинні створювати умови для "відкриття"
економіки, забезпечуючи обслуговування світового руху товарів,
прямих інвестицій, робочої сили, сприяючи переходу до конвертова-
ності національних валют.
По-четверте, банкірство повинно не тільки
-------------------------------
1 Гавлук М. Інфляція в УкраїніЖ витоки і сучасний стан //
Економіка України - 1994 -N2 - стр.15
забезпечувати фінансову дисципліну, але й заставляти клієн-
туру (населення, підприємства, державу) розвивати економічне мис-
лення, підприємництво.
Створення двохрівневої банківської системи - це перший крок
до формування ринку фінансових ресурсів. При цьому заохочується
конкуренція серед фінансових установ та здійснюється їх привати-
зація, відміняються верхні межі процентних ставок, спостерігаєть-
ся відхід від практики видачі кредитів, що субсидіюються, розви-
вається ринок цінних паперів. Особлива увага приділяється ство-
ренню системи банківського нагляду, в тому числі по питаннях дос-
татності банківського капіталу, розподілу ризику, оцінки креди-
тоздатності.
На відміну від сектору галузей матеріального виробництва
сфера послуг більш мобільна за своєю природою. В ній затрати та
час на створення нового продукту є суттєво меншими, ніж, наприк-
лад, у промисловості, де рішучу роль грають якість та структура
основного капіталу, складності у зміні технологій, сформовані ко-
операційні зв'язки. Те ж справедливо по відношенню до демонополі-
зації промисловості з однієх сторони, та сфери послуг - з іншої.
В цьому є ще один аргумент на користь випереджуючого рефор-
мування кредитно-фінансової системи, банківського сектору, і як
наслідок, використання його в якості ведучої сили трансформації
економіки. Розширення пропозиції послуг клієнтам зі сторони фі-
нансових інститутів сприяло би формуванню грошового ринку, капі-
талів, полегшенню приватизації, оптимізації системи розподілу та
використання ресурсів, зміни цінових пропорцій в економіці.
В нормальній економічній ситуації ( і особливо в умовах інф-
ляції) банки обережно відносяться до потреб бюджету, обмежено
приймають участь у кредитуванні його видатків. Банківське сприян-
ня державним програмам розвитку економіки країни здійснюється не
шляхом всезагального кредитування більшої частини витрат держав-
ного бюджету та його великого дефіциту, а шляхом купівлі цінних
паперів та інших зобов'язань держави, а також на основі кредиту,
його строковості та платності, пошуків джерел для компенсації
зниження доходності комерційного банку. Це дозволить розміщувати
на ринку державні позики та одночасно дозволить центральному бан-
ку налагодити використання ринкового інструменту оперативного ре-
гулювання грошової маси - через операції на відкритому ринку.
Сприяння комерційних банків прискоренню переходу до ринко-
вих відносин вирожається, зокрема, в тому, що їх організацією
послаблюється монополізм і породжується конкуренція в банківській
справі. Банківська система стала однією пнрших сфер економіки, де
реально здійснюється демонополізація. Організація комерційних
банків на пайовій основі є першим кроком до створення грошового
ринку. Ці банки самостійно встановлюють процентні ставки по кре-
дитах, які видаються іншим банкам. В результаті руху по горизон-
талі гроші повинні приходити в ті галузі, які найбільш ефективно
їх використовують. В цьому проявляється вплив банків на структур-
ну перебудову економіки.
Серед кредитів, що надаються народному господарству, має
місце велика кількість позик, які пов'язані з необхідністю пок-
риття недостачі фінансових ресурсів.
Кредитний механізм як сукупність принципів кредитування кре-
дитного планування і методів кредитування, одночасно є елементом
загального механізму управління економікою. Тому вдосконалення
кредитного механізму повинно здійснюватись на такій самій основі,
що й вдосконалення всього господарського механізму.
Емісія, тим більш кредитна, не завжди є злом. Якщо швидко
росте товарообіг, розвивається ринкова структура, то може виник-
нути потреба в лібералізації кредиту, в додатковій емісії. Стра-
тегічна лінія банківської політики - не скорочення, а розширення
кредитних ресурсів в межах, які контролюються. В найближчій перс-
пективі передбачається балансувати між двома пріорітетами: стабі-
лізацією кредитно-грошової системи та стимулюванням виробництва.
Доводиться одночасно стимулювати кредитну масу та вкладувати її в
перспективні напрями, які обіцяють високу віддачу. Це конверсія,
нові форми підприємництва, фермерські господарства.
Двохрівнева банківська система дає відчутний ефект тільки в
комплексі з ринковою інфраструктурою. Необхідно синхронізувати
стабілізацію, роздержавлення великої власності, приватизацію і
створення мережі товаровиробників в кожній галузі. Тим самим буде
поступово формуватись ринок. Жорсткість кредитної політики обу-
мовлює необхідність розпродажу товарно-матеріальних запасів, ско-
рочення незавершеного будівництва. Все це дозволить поступово
стабілізувати грошовий обіг.
Принцип матеріальної забезпеченості кредиту сьогодні, з ура-
хування необхідності боротьби з інфляційними тенденціями в грошо-
вому обігу залишається важливим фактором організації руху позич-
кового фонду. На практиці існує зв'язок цього принципу з пробле-
мою нагромадження в господарстві зверхнормативних, залишкових,
непотрібних запасів. В той же час необхідно врахувати досвід за-
рубіжних банків по видачі клієнтам позик, які не "забезпечені"
передовою технічною ідеєю, доброю діловою репутацією керівництва
фірми-позичальника.
Велике значення має і те, що банки не тільки приймають
участь в організації поточного господарського обігу, але й здійс-
нюють вплив на сферу відтворення основних фондів, створення до-
даткових виробничих потужностей і цілих об'єктів, які виробляють
споживчі товари.
Комерційні банки сприяють формуванню ринкової економіки. Во-
ни допомагають закладати основні функціонування грошового, креди-
тного ринків, ринку цінних паперів і також їх головними діючими
особами, основними "оператороми".
Грошовим ринком виступає ринок платіжних засобів. Він вклю-
чає в собі готівкові гроші. Все більш крупними операціями комер-
ційних банків з готівкою є ті, які пов'язані з їх участю в роз-
витку ощадної справи. Банків, які обслуговують населення шляхом
залучення їх вкладів, вже немало, хоча в балансах комерційних
кредитних установ загальна сума вкладів громадян ще невелика.
Таблиця N1
Залучення коштів населення у 1993 р.
найбільшими комерційними банками України
(згідно даних балансів на 01.01.1994 р.)
--- -----------------------------------------------------------
Сума залучених Розмір
Назва банку коштів населе- статутного
ння(млрд.крб.) фонду
---------------------------------------------------------
1 2 3
---------------------------------------------------------
Приватбанк (Дніпропетровськ) 32.9 10.00
АЖІО (Київ) 27.5 5.2
INKO (Київ) 26.5 6.9
Градобанк (Київ) 17.8 13.3
"Відродження" (Київ) 10.6 82.8
Укрінбанк (Київ) 7.7 11.3
Правекс-банк (Київ) 7.1 5.2
Лісбанк (Ужгород) 6.3 9.4
Новий (Дніпропетровськ) 6.2 4.1
Перкомбанк (Київ) 5.5 5.0
Таблиця N1 відбиває розстановку перших 10 банків
відповідно до результатів роботи банку для залучення кош-
тів населення. На першому місці дніпропетровський "При-
ватбанк", який має розгалужену мережу філіалів не тільки
по Україні, а і в країнах СНД, що дозволяє йому залучати
кошти населення у найбільшому об'ємі серед комерційних
банків України. В таблиці N1 показано, що залучені кошти
населення в більшості випадків перевищують розміри ста-
тутних фондів на 01.01.1994, крім Укрінбанку, банку "Від-
родження", Лісбанку.
Таблиця N2
Забезпеченість вкладів громадян фондами
банків (вибірковий рейтинг) станом на 01.09.93 р.
----------------------------------------------------
Відношення суми
фондів банку до
Назва банку суми вкладів
громадян (к-нт)
-----------------------------------------------------
1 2
--------------------------------------------------
1. Правекс-банк (Київ) 1.942
2. Перкомбанк (Київ) 1.128
3. "Полесье" (Житомир) 0.861
4. АЖІЩ (Київ) 0.671
5. INKO (Київ) 0.127
6. Аваль (Київ) 0.111
7. "Відродження" (Київ) 0.077
8. Укрінбанк (Київ) 0.066
9. Легбанк (Київ) 0.018
10.Градобанк 0.013
11."Верховина" (Львів) 0.006
У банків Правексбанк відповідний показник перебіль-
шує 100%. У банків "Полесье" і АЖІО цей показник також
досить високий - 60-80 %. В цілому ж по банках забезпече-
ність вкладів громадян знаходиться на рівні декількох
відсотків. Однак не треба рахувати ці банки потенційними
банкрутами. Статистичні закономірності на ділі суттєво
збільшують реальну забезпеченість вкладів, а переоцінка
фондів не завжди встигає за інфляцією.
Робота з коштами населення - одна з найбільш трудо-
містких і найменш прибуткова у банківській справі. Норма-
тив відрахування в НБУ з кожного вкладу становить 40%.
Тільки 60 % банк від прийнятої суми запускає в свій обіг,
рештою розпоряджається Нацбанк України. Однак робота із
вкладами населення свідчить про класність банку, в циві-
лізованих країнах саме до цих банків уряди вмсувають най-
вищі вимоги щодо показників надійності.
Висока інфляція в Україні позбавляє економічні суб'-
єкти заінтересованості зберігати гроші в банках, бо пере-
вищення темпів інфляції над темпами зростання депозитних
відсотків призводить до експропріації вкладів. Через па-
діння життєвого рівня населення перестало бути тим креди-
тором, на якому тримається увесь механізм кредитного рин-
ку розвинутих країн. його змушений був замінити НБУ, ви-
кидаючи на цей ринок нові маси кредитної емісії.
На 01 січня 1993 р. частка депозитів населення в кре-
дитних вкладеннях комерційних банків становила понад 10%,
а на 01 вересня 1993 р. вона знизилась до 5%.
Кредитний ринок все активніше виступає в якості інс-
трументу перерозподілу вільних грошових коштів підприєм-
ств, організацій та населення на зворотній основі. Голов-
ними джерелами кредитних ресурсів ділових банків є термі-
нові депозити і внески до запитання підприємств і коопе-
ративів. Однак, враховуючи низьку ліквідність грошового
ринку, клієнти віддають перевагу зберігати більшу частину
своїх коштів на розрахункових та поточних рахунках. По
тій самій причині багато комерційних банків вимушені за-
лишати частину своїх активів у формі залишків на корес-
пондентських рахунках, також підтримуючи необхідні залиш-
ки на безпроцентних резервних рахунках в Національному
банку України.
----------------------
1Банк у законі //"Голос України" - 1994 -населення35 (23
лютого) - стр.6
Характеризуючи діяльність комерційних банків України
за 9 місяців 1993 р. через загальні кількісні оцінки, які
подані в таблиці N3, ми бачимо, що сумарний статутний
фонд 11 найбільших банків складає 41.7 млрд.крб., його
питома вага в сумі коштів у статутних фондах всіх комер-
ційних банків складає 61.5%. Кореспондентські рахунки ак-
тивів в НБУ перебільшують суму статутного фонду по всій
масі комерційних банків у 7.9 разів, а по групі 11 най-
більших в 11-12, причому в комерційних банках (коштів)
утримання коштів більше, ніж в Національному - 12.4 проти
11.3 (s2*/S1 проти S2/S1). Питома вага виплачених подат-
ків 11 найбільших комерційних банків складає 88.9% у сумі
податків всіх комерційних банків, частка вкладів населен-
ня - 88.6 % відповідно частка прибутку - 81.3 % відповід-
но, питома вага сумарної каси - 87.4 % відповідно. Також
найбільші комерційні банки мають найбільші порівняльні
характеристики (за даними таблиці N3), наприклад, за рен-
табельністю (тобто по відношенню суми прибутку до сумар-
ного статутного фонду) 5.1 у 11 комерційних банків проти
3.8 по всій масі комерційних банків.
Найбільш активним комерційним банком за 9 місяців
1993 р. на Україні був Укрінбанк, який за даними таблиці
N4 (на стор. ) має найбільшу питому ваку кредитів 69.6 %
і депозитів 57.4 % у загальній сумі балансу за 9місяців
1993 р.Але при цьому він мало займався сумісною діяльніс-
тю - питома вага у загальній сумі балансу найменша серед
11 найбільших комерційних банків - 0.01 %, та майже не
давав позик іншим банкам - 0.1 % у загальній сумі балан-
су. Найбільшу частину вкладів громадян мав Правекс-банк
-18.9 %, найменшу банк "Грант" (Харків) - 0.05 %. Позики,
які були видані іншими банками мали найбільшу питому вагу
у банка АЖІО - 11.2, а більшість комерційних банків позик
іншим банкам не давала. Банк "Відродження" займався су-
місною діяльністю більше, ніж решта великих комерційних
банків (питома вага у сумі балансу - 0.3). Найменшу час-
тину депозитних вкладів ьає Лігбанк (1.6 % відповідно).
Під тиском високої інфляції комерційні банки змушені
вживати нецивілізованих заходів для страхування своїх ре-
сурсів від знецінення. Це вкладання частини коштів у
вільноконвертовану валюту, а також свідома затримка бан-
ками розрахунків між клієнтами. На 01 січня 1993 р. за
зведеним балансом банківської системи України кошти в
розрахунках становили 73.2 % всіх пасивів і майже в 7 раз
перевищували суму їх кредитів. Банки зменшують кредити в
сферу виробництва і збільшують частку кредитів у сферу
обороту.
Надмірною є прибутковість комерційних банків, причо-
му переважна частина банківських доходів формується на
спекулятивній основі - на курсових різницях в операціях з
іноземною валютою і великій мірі у кредитних операціях.
--------------------
Банк у законі //"Голос України" - 1994 - 35 (23лютого) -
стр.6
Підсумки роботи банківської системи України за 1992
р. свідчать про те, що завдяки проектним і курсовим різ-
ницям банки отримали 94.5 % всіх доходів. Доходи від по-
зичкового проценту в 2.5 р. перевищували витрати на спла-
ту депозитного відсотку. Завдяки курсовим різницям було
отримано 41.5 % загальної суми банківського прибутку.
Ці дані свідчать про те, що за умов інфляції і нес-
табільності банки майже не забезпечують своїм клієн-
там-підприємствам довгострокової надійної діяльності, ви-
сокої ліквідності власної заборгрваності перед клієнтами,
а намагаються лише забезпечити прибутковість власної ді-
яльності. Така поведінка банків, що неминуче загострює
протистояння їх та інших інших економічних об'єктів, уря-
ду й населення, зумовлена об'єктивно.
Гіперінфляція миттю знецінює грошовий капітал банків
- власний і залучений. Основний спосіб протидії, що зали-
шається, - це скорочення строків надання позичок та під-
вищення ставки позичкового проценту. Тому українські бан-
ки швидко майже цілком згорнули довгострокове кредитуван-
ня. Терміни короткострокових позичок теж різко скоротили-
ся - до кількох місяців. Тобто банки перестали забезпечу-
вати стабільний розвиток клієнтів. Кредитний ринок надалі
залишається нестабільним завдяки галопуючої інфляції, яку
комерційні банки і Національний банк України призвані зу-
пирити і вгамувати, але, щей вижити у важких економічних
обставинах, що склалися на Украйні, комерційні банки зму-
шені піднімати процентні ставки по кредитах. Ступінь під-
німання кредитних ставок за 1993 рік аналізується в таб-
лиці N5.
Якщо слідкувати за зростанням кредитних ставок в се-
редньому, то им бачимо, що середня ставка кредиту у груд-
ні 1992 р. була 98.2 %, у березні 1993 р. -181.4 %, у
липні 1993 р. - 297.5 %, у жовтні 1993 р. -січні 1994 р.,
що характеризується нестачею кредитних ресурсів і посилення кон-
куренції серед комерційних банків України.
Зараз банківський ринок України знаходиться в стані затоваре-
ності кредитними ресурсами, причиною якої є різке сповільнення
темпів інфляції, призупинили свою діяльністьА деякі з них мали
збитки через змінення економічної ситуації. Проаналізуємо ін-
формацію комерційних банків про процентні ставки по кредитах
та депозитах станом на 28.04.1994, що була подана у газеті
"Бизнес /финансы" N 18(73) за 10 травня 1994 р. По середніх
показниках, якщо у березні 1994 р. кредити видавались під 550
% річних, то зараз - 400 % , і ставка продовжує повільно змен-
шуватись. Реальні угоди ще витримують такий процент, але їх
стає все менше. Державні підприємства в своїй масі не витриму-
ють таких умов кредиту. Знизилась ефективність комерційного
бізнесу, чому сприяли митні обмеження, зростаючі ак??, податок
на імпорт та інше. Банки пред'являють збільшені вимоги до га-
рантій по поверненню кредитів. Неплатоспроможність клієнтів та
відсутність надійних гарантій - основні проблеми кредитного
---------
1,2,3,4 В состоянии глубокого уныния продолжает пребывать кре-
дитный рынок //"Бизнес/Финансы" - 1994 -N 18(73) - стр. 45
ринку України на даний момент.
Надлишок кредитних ресурсів, що був накопичений банками, в
певній мірі відображається на збільшенні показника ліквіднос-
ті. Заданими Нацбанку України, з 46 трлн.крб. пасивів, якими
володіють комерційні банки, майже 3 трлн.крб. незатребувані.
Конкретно по розділу (інші комерційні банки (без банків Шта-
тів, які мають доступ до дешевих кредитних ресурсів) ліквід-
ність досягає 32 %, з яких 17% сформовані на добровільних за-
садахбез тиску НБУ. Ставки по депозитах падають. Якщо депозити
недавно приймались по ставках 350-450 %, то зараз розмістити
гроші на депозит на 300 % дуже проблематично.
Максимальними ставками по депозитах станом на 28.04.1994
р. були ставки АКБ "Персональний комп'ютер" (Перкомбанку) -
700 % nf Українського кредитного банку - 680 % . Така ситуа-
ція, коли ставка по депозитах майже вдвічі перебільшує ставку
по кредитах, викликана необхідністю для банків терміново по-
иертати гроші, але йде затримка платежів.
Різке коливання ставок по кредитах характеризується міні-
мальними цифрами: 50% (КБ"Львів"), 71 % (іноваційний банк
"Тавріка"), 112% (КБ "Нордбанк") і максимальними : 553 %
(КБ"Алекс"), 520 % (КБ"Невикон-банк").
Спостерігається також достатньо різке падіння процентних
ставок по кредитах в банку "Україна" з 229.4 (07.04.94) до
169.8 (21.04.94) і 180.1 (28.04.94), що пов'язане з початком
видачі пільгових кредитів на посівну компанію. Пільглві ресур-
си - ще одна з причин подальшого зниження попиту на комерцій-
ний кредити.
Розпалюється боротьба за надійних клієнтів на кредити.
Найближчим часом можна очікувати аукціони кредитних ресурсів.
Поки що їх практикує лише Дніпропетровський "Приватбанк". Нац-
банк Г планує продати біля 0.5 трлн.крб. Банк "INKO" збираєть-
ся запровадити практику продажу ресурсів. "INKO" хоче працюва-
ти короткими грошима - на три дні, на ніч і під дуже низькі
проценти.
Звідси, можна зробити висновок, що так як обслуговування
кредитами - це є створення банківських грошей, і банки, навіть
в умовах інфляції, прагнуть доброго прибутку за рахунок кре-
дитних ставок і тому мають тенденцію змінювати грошову пропо-
зицію у проциклічному русі, то це обумовлює необідність конт-
ролю за умовою пропозицією зі сторони Центрального банку -
Нацбанку України.
Потрібно перейти до продажу кредитів через аукціон. Забез-
печити вільний, єдиний для всіх (у т. ч. й для уряду) доступ
до кредитних ресурсів та іноземної валюти. Створити ринок кре-
дитних ресурсів, щоб кожний банк міг їх купити й інвестувати у
вигідний для нього проект. Надання кредитів державним підпри-
ємствам має здійснюватися переважно під заклад. Разом з тим
структурна перебудова народного господарства можлива лише на
основі кредитних і податкових пільг. Необхідно поєднати жорс-
тку фінансову політику щодо діючого виробництва з політикою
дешевого кредиту для структурної перебудови народного госпо-
дарства.
Грошово-кредитний механізм, емісійно-касовий режим регу-
лювання грошового щбігу доволі гостро реагує на відтворення
виробництва товарами для населення, заморожування коштів у не-
ходових видах споживчих товарів, на створення дефіциту по ін-
ших товарах, структуру товарних запасів, їх невідповідність
попиту споживача.
Одним з напрямів у роботі банку в області вирішення соці-
альних завдань є його контроль за використанням обігових кош-
тів, природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.
У сфері матеріального виробництва роль банків характери-
зується ступенню їх участі в забезпеченні планів виробництва
та реалізації продукції фінансовими ресурсами у вигляді позич-
кових коштів. Кредити грають певну роль в джерелах формування
обігових коштів тих галузей, які створюють матеріальні ресур-
си для сфери споживання, в тому чмслі легкої промисловості. В
сфері обігу товарів кредити складають суттєву частину в джере-
лах коштів, за рахунок яких забезпечується реалізація спожив-
чих вартостей.
Банки несуть свою відповідальність перед державою. Їх вне-
сок в економіку є прискорення виробництва через грошово-кре-
дитні інструменти. Банки відповідають перед законом по двох
напрямах : по-перше, вони повинні мати обов'язкові резерви в
НБУ, свій страховий та резервний фонди, дотримуватись встанов-
лених економічних нормативів, і по-друге, зберігати таємницю
по операціях, рахунках і вкладах банку, його клієнтів та ко-
респондентів.
У всьому світі за банками встановлений досить жорсткий
контроль.
ІІ. ФУКЦІОНУВАННЯ БАНКІВ ЛЬВІВЩИНИ В УМОВАХ
КРИЗОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЇХ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКИХ
ВІДНОСИН У СТАНОВЛЕННІ НОВОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.
Банківська мережа Львівської області станом на 01 січня 1994
року характеризувалася наявністю на території області установ
банків:
- обласної дирекції банку "Україна" АК з 23 відділеннями в
районах області;
- обласного управління Промінвестбанку України з 10 відді-
леннями;
- обласної дирекції АК "Укрсоцбанку" з трьома відділеннями;
- обласного управління Ощадного банку з 29 відділеннями і
611 філіями і агенствами в кожному районі м.Львова і області;
- відділення державного "Укрсімбанку".
Ці установи банків не являються юридичними особами. Всі
контрольні функції щодо дотримання ними економічних нормати-
вів, міжбанківських відносинпо їх рефінансуванню здійснюються
безпосередньо НБУ;
- 12 юридично самостійних акціонерно-комерційних банків з
20 філіями, із них на території області - 8 і за межами облас-
ті в Україні - 12;
- філії Дніпропетровського АКБ "Приватбанку";
- філії Рівненського АКБ "Економбанку";
- філії банку "Відродження" (м.Київ);
- філії Закарпатського "Лісбанку".
По кількості функціонуючих комерційних банків Львівська об-
ласть посідає одне з ведучих місць в республіці (орієнтовно -
четверте після Київської, Харківської і Дніпропетровської об-
ластей).
В цілому банками обслуговуються понад 21 тис. підприємств,
організацій (юридичних осіб), із них "малими" комерційними
банками - 5.8 тис.
Загальний обсяг кредитних вкладень банківської системи об-
ласті на 01.11.1993 р. складав 783.1 млрд.крб. і збільшився у
порівнянні з відповідним періодом минулого року в 13.8 р., а з
початку року в 12 разів.
Ріст кредитних вкладень має місце по всіх банках (див дода-
ток N 1).
По об'ємах заборгрваності по позиках банків наша область
займає одне з останніх місць в Україні (19), а по темпах при-
росту - 11 (див. додаток N2).
Нестабільність економічної ситуації в республіці не сприяє
розвитку довгострокових вкладень в економіку, які становлять
станом на 01.11.1993 р. лише 5.6 % загальної суми капіталовк-
ладень.
Переважна частина кредитних вкладень майже 90 % здійснюєть-
ся банківськими структурами "великих" республіканських акціо-
нерно-кредитних банків.
Більша половина - 52.3 % кредитних вкладень області станов-
лять кредитні. надані установами
---------------------------
Тут і далі в даній главі подаються дані з довідки Про гро-
шово-кредитні відносини в господарстві Львівської області за
1993 р., яка була розроблена обласним управлінням НБУ і надана
Комітету економіки і розвитку території Львівської області.
банку "Україна" АК (409.4 млрд.крб.).
На долю обласного управління Промінвестбанку і його 11 від-
ділень припадає 146.5 млрд.крб., або 18.7 % кредитних вкладень
області&
По обласній дирекції Укрсоцбанку кредитні вкладення склали
147.9 млрд.крб., або 18.9 % відповідно.
На долю "малих" комерційних банків приходиться 40.8
млрд.крб., або 5.2 % загальної суми кредитних вкладень.
Одним із значних по розміру кредитних вкладень серед цих
банків є АТ Західно-український комерційний банк, на долю яко-
го припадає 11.6 млрд.крб.6 або 15 % ; АК "Електронбанк" - 8.5
млрд.крб., або 11 % відповідно; Селянський комерційний банк
"Дністер" - 8.1 млрд.крб. або 1.0 % відповідно.
Станом на 01.01.1994 комерційними банками області мобілізо-
вано кредитних ресурсів, в основному за рахунок :
власних ресурсів банків (прибуток і фонди банку) 369.3
млрд.крб., або 11.7 %;
- залучених ресурсів у вигляді залишків на розрахункових,
поточних, бюджетних рахунках госпорганів, державних страхових
компаній - 1240.4 млрд.крб.;
- депозитів - 35 млрд.крб.
- вкладів населення - 44.8 млрд.крб.
- ресурсів, придбаних в інших комерційних банках - 35.1
млрд.крб., з них централізованих - 7.7 млрд.крб.
Переважна частина кредитних ресурсів спрямована в держав-
ний, колективний сектори виробництва, зокрема :
- державним підприємствам - 477.4 млрд.крб. або 61. % ;
- сільськогосподарським - 134.2 млрд.крб. або 17.1 %;
- споживчій кооперації - 42.5 млрд.крб. або 5.4 % ;
- орендарям у промисловості 15.8 млрд.крб. або 2 % .
Станом на 01.01.94 кредитні вкладення в діяльність комер-
ційних структур склали понад 89 млрд.крб. або 11.4 % загальної
суми кредитних вкладень.
Виключно ці господарські формування на 01.01.94 володіли
кредитом комерційних банків "Верховина" - 1.2 млрд.крб., "Га-
лицький " - 2.6 млрд.крб., філії "Лісбанку" - 1.2 млрд.крб.,
відділення "Укрексімбанку" - 2.7 млрд.крб., АКБ "Львів Вест" -
6.7 млрд.крб., КБ "Гале" - 1.0 млрд.крб. (див. додаток N 3).
_Львівській дирекції .банку "Україна" АК передані кредитні
ресурси для кредитування сільського господарства на суму 15
млрд.крб. по ставці, нижчій від облікової ставки Національного
банку на 90 %, тобто по ставці 150 % .
На суму 2.1 млрд.крб. надано пільгових (під 150 %) креди-
тів клієнтам банку "Україна" . Підприємствам торгівлі і спо-
живчої кооперації надано кредити на заготовку запасів товарів
на зиму в сумі 3.1 млрд.крб.
Починаючи з 1989 р. облуправління банку "Україна" АК фі-
нансує 6 фундаментальних розробок з таких напрямків, як "охо-
рона здоров'я", "ресурссоцзбереження", "екологія". При цьому
закінчені дві розробки по охороні здоров'я, які не мають ана-
логів у вітчизняній і світовій практиці. До них, наприклад,
належить виготовлення зубних мостовидних протезів без бормаши-
ни, яке впроваджене в лабораторії ЦНДЛа Львівського медінсти-
туту. Однак, для впровадження в практику зубопротезування на-
селення без обробки зубів необхідно створити клініку.
Здійснюється також широка благочинна діяльність. За 9 міся-
ців надано благодійної допомоги в сумі 345 млн.крб., в т.ч.:
- на розвиток культури і освіти - 130 млн.крб.;
- на розвиток спорту - 105 млн.крб.;
- на духовне відродження - 65.8 млн.крб.;
- милосердя - 35.0 млн.крб.
За 1993 рік банк сплатив в бюджет податок в сумі 46.1
млрд.крб.
Разом з тим є ряд проблем, які ускладнюють ро
|
| Категория: Банковское дело | Добавил: Admin (15.11.2007)
|
| Просмотров: 1143 | Комментарии: 1
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
IXI - приятная реклама
IXI - приятная реклама
IXI - приятная реклама
IXI - приятная реклама
| Всего комментариев: 1 | |
|
0
|
|
|
|
|
|
| Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|
