Фінансовий стан підприємства (Частина 2) - Банковское дело - Каталог рефератов - Рефераты на отлично
Среда, 07.12.2016
Рефераты на отлично
Меню сайта
Категории рефератов
Аудит
Банковское дело
БЖД
Биология
Бухгалтерский учет
Военная кафедра
География
Государственное управление
Иностранные языки
История
Информатика
Культура
Литература
Логика
Маркетинг
Музыка
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религия
Социология
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Наш опрос
На какую тематику рефератов нужно побольше
Всего ответов: 599

Главная » Статьи » Банковское дело

Фінансовий стан підприємства (Частина 2)
Аналіз взаємозв’язку активу і пасиву балансу. Оцінка фінансової стійкості підприємства.


Як відомо, між статтями активу і пасиву балансу існує тісна взаємозалежність. Кожна стаття балансу має свої джерела фінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів, як правило, є власний капітал і довгострокові позичені кошти. Не виключається випадок формування довгострокових активів і за рахунок короткострокових кредитів банку.

Поточні активи формуються як за рахунок власного капіталу, так і за рахунок короткострокових позичених коштів.

В залежності від джерел формування загальну суму поточних активів (оборотного капіталу) прийнято ділити на дві частини:

1. Змінну частину, яка складена за рахунок короткострокових зобов’язань підприємства;

2. Постійний мінімум поточних активів, який формується за рахунок власного і довгострокового позиченого капіталу.

Як відомо, власний капітал в балансі відображається загальною сумою. Щоб визначити, скільки його використовується в обороті, необхідно від загальної суми по першому і другому розділах пасиву балансу відрахувати суму довгострокових активів.


Таблиця № 8
На початок року
На кінець року

Загальна сума постійного капіталу

Загальна сума позаоборотних активів

Сума власних оборотних засобів
240994

234880

6114
241881

231653

10228



Суму власного оборотного капіталу можна розрахувати і таким чином: від загальної суми поточних активів відрахувати суму короткострокових фінансових зобов’язань. Різниця може показати, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу чи що залишається в обороті підприємства, якщо погасити всю короткострокову заборгованість кредиторам.


Таблиця № 9
На початок року
На кінець року

Загальна сума поточних активів

Загальна сума короткострокових боргів підприємства

Сума власного оборотного капіталу

Доля в сумі поточних активів, %:

ü Власного капіталу;

ü Позиченого капіталу.
19407

13293


6114


31,5

68,5
25099

14871


10228


40,7

59,3



Аналізуючи дані таблиць 8,9 можна сказати, що на кінець року в порівнянні з початком доля власного капіталу зросла на 9,2% (31,5-40,7), або на 4114тис.грн. (6114-10228), що свідчити про зменшення фінансової залежності підприємства і нестійкості його стану. Цей фактор є позитивним для даного підприємства, так як збільшення власного капіталу відбулося за рахунок збільшення суми поточних активів.

Якщо підприємство буде і в майбутньому такими темпами накопичувати власний капітал, то скоро воно досягне оптимального співвідношення власних і позичених коштів.

Розраховується також структура розподілення власного капіталу, а саме доля власного оборотного капіталу в загальній його сумі. Відношення власного оборотного капіталу в загальній його сумі отримало назву “коефіцієнта маневрування капіталу”, який показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обороті, в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами.




Таблиця № 10
На початок року
На кінець року

Сума власного оборотного капіталу

Загальна сума власного капіталу (Іп.)

Коефіцієнт маневрування власного капіталу
6114

240891


0,02
10228

241881


0,04



На аналізуючому підприємстві по стану на кінець року частка власного капіталу, яка знаходиться в обороті зросла на 0,02 % (0,02-0,04), але це є незначне зростання для підприємства. Підприємство далі залишається з малою часткою власного оборотного капіталу, що не забезпечує підприємству достатню гнучкість у використанні власного капіталу.

Важливим показником, який характеризує фінансовий стан підприємства і його стійкість є забезпеченість матеріальними оборотними засобами власними джерелами фінансування. Вона встановлюється порівнянням суми власного оборотного капіталу з загальною сумою матеріальних оборотних фондів.


Таблиця № 11
На початок року
На кінець року

Сума власного оборотного капіталу

Сума матеріальних оборотних фондів

Процент забезпеченості
6114

15575

39
10228

21176

48



Звідси видно, що процент забезпеченості зріс на 9% (39-48), що є позитивним для підприємства, так як залежність підприємства від зовнішніх інвесторів знизився.

Надлишок чи недостача джерел коштів для формування запасів і затрат (матеріальних оборотних фондів) являється одним з критеріїв оцінки фінансової стійкості підприємства.

Існує чотири типи фінансової стійкості:

ü абсолютна стійкість фінансового стану (якщо запаси і затрати (З) менші суми власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КР) ;

ü нормальна стійкість (якщо запаси і затрати (З) дорівнюють сумі власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КР);

ü нестійкий, передкризовий фінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов’язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів (Д);

ü кризовий фінансовий стан (підприємство знаходиться на межі банкруцтва), при якому:

З>ВК+КР+Д

;

Проаналізувавши фінансовий стан на ВАТ “ТеКЗ” ми бачимо, що підприємство знаходилося у 1996році в кризовому фінансовому стані, це видно з наступних розрахунків: за 1996 рік

15575 > 6114+0,39*15575+(182+160) => 15575 > 12530,25;



за 1997 рік:

21176 > 10228+0,48*21176+182+323 => 21176 > 208997,48



Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів по оплаті праці , судам банку, постачальникам, бюджету і т.п.

Рівновага фінансового стану може бути відновлена шляхом:

ü прискорення оборотності капіталу в поточних активах, в результаті чого пройде відносне його зменшення на гривень товарообороту;

ü обгрунтованого зменшення запасів і затрат (до нормативу);

ü поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

У звітному році відбувається незначне покращення фінансової стійкості, що видно з наступних розрахунків:

21176 > 10228+0,48*21176+182+323 => 21176 > 208997,48

,

що свідчить про те, що підприємство перейшло в нестійкий (передкризовий) фінансовий стан. При цьому фінансова нестійкість рахується допустимою, якщо виконуються наступні умови:

ü виробничі запаси плюс готова продукція рівні або перевищують суму короткострокових кредитів, які приймають участь в формуванні запасів – ця умова виконується, так як ІІа>ІІІп.

ü Незавершене виробництво плюс витрати майбутніх періодів рівні або менші від суми власного оборотного капіталу – умова виконується.

Оскільки наявність власного оборотного капіталу і його зміни мають дуже велике значення в забезпеченні фінансової стійкості підприємства, доцільно провести факторний аналіз його динаміки.


Таблиця № 12 Аналіз впливу факторів на зміни наявності власного оборотного капіталу.Фактор
Розрахунок впливу
Рівень впливу тис.грн.

1. Постійний капітал.

1.1 Статутний фонд

1.2 Додатковий капітал

1.3 Резервний фонд

1.4 Спеціальні фонди і цільове фінансування

1.5 Реструктизований борг

1.6 Збитки звітного року

1.7 Довгострокові кредити

977-977

239731-239390

182-182

323-160

2413-282

-(1645-0)

0-103



+341



+163

+2131

-1645

-103

2. Довгострокові активи.

2.1 Основні засоби

2.2 Нематеріальні активи

2.3 Незавершені капітальні вкладення

2.4 Устаткування

-(159107-162846)

-(2-2)

-(72114-71556)

-(430-476)

+3739



-558

+46

Всього
10228-6114
4114



З таблиці видно, що за звітний період сума власного оборотного капіталу збільшилась в цілому на 4114тис.грн. Це настало головним чином за рахунок приросту суми реструктизованого боргу, додаткового капіталу, основних засобів, а також зменшення за рахунок збитків в звітному році. Зменшення вкладання капіталу в основних фондах визвало збільшення суми власного оборотного капіталу.

Темпи росту власного капіталу (відношення суми прибутку, направленої в фонд накопичення, до власного капіталу) залежать від наступних факторів:

ü Рентабельність продаж (R);

ü Оборотності капіталу (Коб);

ü Структури капіталу, що характеризує фінансову активність підприємства по залученню запозичених коштів (відношення середньорічної суми валюти балансу до середньорічної суми власного капіталу), (К);

ü Процент відрахованого чистого прибутку на розвиток виробництва (Двід).

Отже темп росту власного капіталу розраховується за формулою:



за допомогою методу ланцюгової підстановки розрахуємо вплив зміни кожного показника на темп росту капіталу.

















Вплив коефіцієнту рентабельності продажу за звітний рік привів до сповільнення темпів росту власного капіталу на 0,001 (0,0017-0,0007), в свою чергу такі коефіцієнти як коефіцієнт оборотності капіталу і структури капіталу в незначній мірі підвищили темпи росту власного капіталу. Найбільш суттєво вплинув на підвищення процент відрахованого чистого прибутку на розвиток виробництва – 0,00075 (0,00085-0,0016). В цілому темпи росту власного капіталу за звітний рік зменшились не суттєво (на 0,0001).



Аналіз ефективності і інтенсивності використання капіталу. Оцінка ділової активності підприємства.


Як відомо, капітал знаходиться в постійному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в іншу.

На першій стадії підприємство закуповує необхідні йому основні фонди, виробничі запаси, на другій – засоби в формі запасів поступають в виробництво, а частина використовується на оплату праці працівникам, виплату податків, платежів по соціальному страхуванню і інші витрати. На третій стадії готова продукція реалізовується і на рахунок підприємства поступають грошові кошти. Чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше продукції отримає і реалізує підприємство при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії веде до сповільнення оборотності капіталу, потребує додаткових вкладень коштів і може визвати значне погіршення фінансового стану підприємства.

Таким чином, ефективність використання капіталу характеризується його віддачею (рентабельністю) як відношення суми прибутку до середньорічної суми основного і оборотного капіталу. Для характеристики інтенсивності використання капіталу розраховується коефіцієнт його оборотності (відношення виручки від реалізації продукції, робіт і послуг до середньорічної вартості капіталу).

Взаємозв’язок між показниками віддачі капіталу і його оборотністю виражається наступним чином:



Іншими словами, прибутковість інвестованого капіталу рівна добутку рентабельності продажу і коефіцієнта оборотності капіталу.

Розрахунок впливу факторів на зміни рівня рентабельності капіталу можна провести методом абсолютних різниць (табл. 13).


Таблиця № 13 Показники ефективності використання капіталу.Показники
Попередній рік
Звітний рік

Прибуток підприємства, тис.грн.
4313
2252

Виручка від реалізації продукції, тис.грн.
17805
20712

Середня сума капіталу, тис.грн.
254287
256752

Рентабельність капіталу, %
1,7
0,87

Рентабельність продаж, %
24,2
10,87

Коефіцієнт оборотності капіталу
0,07
0,08

Зміни рентабельності за рахунок:

ü Рентабельності продажі;

ü Коефіцієнта оборотності.

(10,87-24,2)*0,07= -0,9

(0,08-0,07)*10,87=+0,1

Всього -0,8



За допомогою методу абсолютних різниць ми визначили вплив факторів на рентабельність капіталу. Віддача капіталу за звітний рік зменшилась на 0,8, це зменшення відбулося за рахунок зменшення показника рентабельності продажі (0,9). Також спостерігається незначне прискорення оборотності на 0,1.

Швидкість оборотності капіталу характеризується наступними показниками:

ü Коефіцієнтом оборотності (Коб):

(розрахунок в табл. №13)

ü Тривалість одного обороту (Тоб):

, чи

де Д – кількість календарних днів в періоді, що аналізується (360).

Отже для 1996/1997 року тривалість одного оберту дорівнює:

; .


Таким чином в порівнянні з минулим роком оборотність капіталу прискорилась на 678,8дні (5141,4-4462,6).

В процесі аналізу необхідно вивчити оборотність капіталу не тільки в цілому, але і по стадіям кругообороту. Це дозволить прослідкувати, на яких стадіях відбулося прискорення чи сповільнення оборотності капіталу.


Таблиця № 14 Аналіз тривалості обороту капіталу.

Вид коштів
Середні залишки, тис.грн.
Сума виручки, тис.грн.
Тривалість обороту, дні

Мин. рік
Звіт. Рік
Мин. рік
Звітн. рік
Мин. рік
Звіт. рік
зміни

Загальна сума капіталу

В тому числі:

ü Основного

ü Оборотного

В тому числі:

ü Грошова готівка

ü Дебітори

ü Запаси
254287



234880

19407


17

3815

15575
256752



231653

25099


57

3866

21176

17805



17805

17805


17805

17805

17805
20712



20712

20712


20712

20712

20712

5141,4



4749

392,4


0,34

77,1

314,9
4462,6



4026,4

436,3


0,99

67,2

368
-678,8



-722,6

+43,9


+0,65

-9,9

+53,1



За даними цієї таблиці видно, що тривалість обороту зменшилась в основному за рахунок основного капіталу – 722,6 днів (зменшення основного капіталу і збільшення виручки від реалізації).

Тривалість обороту капіталу багато в чому залежить від органічної будови капіталу (відношення основного і оборотного капіталу). Чим вища доля основного капіталу в загальній його сумі, тим помаліше він обертається, і навпаки, при збільшенні питомої ваги оборотних активів прискорюється загальна оборотність капіталу. Залежність загальної тривалості обороту капіталу можна виразити наступним чином:

ТОБ=ТОБ.К : ПВОБ,К

Де ТОБ – середня тривалість обороту загальної суми капіталу; ТОБ.К – тривалість обороту оборотного капіталу; ПВОБ.К – питома вага оборотного капіталу в загальній сумі.

Для розрахунку впливу факторів використовуємо спосіб ланцюгової підстановки:

ТОБ 0=ТОБ.К 0 : ПВОБ,К 0=392,4 : 7,63 = 51дн.

ТОБ=ТОБ.К 0 : ПВОБ,К 1=392,4 : 9,77 = 40 дн.

ТОБ 1=ТОБ.К 1 : ПВОБ,К 1=436,3 : 9,77 = 44 дн.

З цих даних видно, що загальна оборотність капіталу прискорилась на 7 днів (51-44), в тому числі за рахунок збільшення долі оборотного капіталу на 9 днів (40-51). В зв’язку з сповільненням оборотності поточних активів загальна оборотність капіталу сповільнилась на 4 дня (44-40).

Економічний ефект в результаті прискорення оборотності виражається в відносному звільненні засобів з обороту, а також в збільшенні суми прибутку.

Сума вивільнених засобів з обороту в зв’язку з прискоренням (-Е) чи додатково залучених коштів в оборот (+Е) при сповільненні оборотності визначається множенням одноденного обороту по реалізації на зміни тривалості обороту:



в нашому прикладі в зв’язку з прискоренням оборотності капіталу на 7 днів відносно вивільнено з обороту 402,7 тис.грн.

Оскільки суму прибутку можна представити у вигляді наступних факторів , збільшення суми прибутку за рахунок зміни коефіцієнта оборотності капіталу можна розрахувати множенням приросту коефіцієнта оборотності на фактичний коефіцієнт рентабельності продажу і на фактичну середньорічну суму капіталу:


В нашому прикладі прискорення оборотності капіталу в звітному році забезпечило приріст прибутку на суму 279,1 тис.грн.



Аналіз платоспроможності і кредитоспроможності підприємства.


Одним з показників, характеризуючих ФСП, являється його платоспроможність, можливість наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої платіжні зобов’язання.

Оцінка платоспроможності здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, часу, необхідного для перетворення їх в грошову масу. Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі. Від степені ліквідності балансу залежить платоспроможність. В той же час ліквідність характеризує не тільки поточний стан розрахунків, але й перспективу.

Найбільш мобільною частиною ліквідних засобів являються гроші і короткострокові фінансові вкладення. До другої групи відноситься готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість.

Значно більший строк потрібний для переробки виробничих запасів і незавершеного виробництва в готову продукцію, а потім в грошову масу. Тому вони відносяться до третьої групи.


Таблиця № 15 Згрупування поточних затрат по степені ліквідності.Поточні активи
На початок року
На кінець року

Грошові кошти

Короткострокові фінансові вкладення
17


57



Всього по І-й групі
17
57

Готова продукція

Товари відвантажені

Дебіторська заборгованість

Інші оборотні активи
7764

3104

558

153
13111

1624

2180

62

Всього по ІІ-й групі
11579
16977

Виробничі запаси

Незавершене виробництво

Витрати майбутніх періодів
4617

3189

5
5795

2260

10

Всього по групі ІІІ
7811
8065

Всього поточних активів
19407
25099

На три групи розбиваються і платіжні зобов’язання підприємства: 1. Заборгованість строки оплати якої вже наступили; 2. Заборгованість, яку можна погасити найближчим часом; 3. Довгострокова заборгованість.

Для оцінки перспективної платоспроможності розраховують наступні показники ліквідності: абсолютний, проміжний і загальний.

Абсолютний показник ліквідності визначають відношення ліквідних засобів першої групи до всієї суми короткострокових боргів підприємства. Його значення призначається достатнім, якщо він вищий 0,2-0,25. Якщо підприємство в поточний момент може на 25-35% погасити свої борги, то його платоспроможність рахується нормальною. На аналізуючому підприємстві на початок року абсолютний коефіцієнт ліквідності становив 0,001(17:13293), а на кінець року 0,003 (57:14871).

Відношення ліквідних засобів перших двох груп до загальної суми короткострокових боргів підприємства являє собою проміжний коефіцієнт ліквідності. Задовільняє переважно межі від 0,7 до 0,8. В нашому випадку коефіцієнт буде дорівнювати:

1996рік 1997рік

(17+11579) : 13293 (57+16977) : 14871

0,87 1,14

Загальний коефіцієнт ліквідності розраховується відношенням суми поточних активів до загальної суми короткострокових зобов’язань. Задовільняє переважно коефіцієнт 2-2,5. В нашому випадку на початок року коефіцієнт становив:

19407 : 13293 = 1,46

на кінець року: 25099 : 14871 = 1,68.


Таблиця № 16 Показники ліквідності підприємства.Показник ліквідності
На початок року
На кінець року

Абсолютний
0,001
0,003

Проміжний
0,87
1,14

Загальний
1,46
1,68



Дані таблиці свідчать, що дане підприємство є неліквідним, так як коефіцієнт абсолютної ліквідності близький до 0, порівнюючи за нормативним коефіцієнтом, який коливається в межах 0,2-0,25. Низький коефіцієнт ліквідності не дозволяє підприємству користуватися кредитами банків і підприємств, погіршує матеріально-технічне постачання, не сприяє вкладенню інвестицій в підприємство.

Аналізуючи проміжний коефіцієнт ліквідності, можна сказати що він є досить високим, вищий нормативної норми і має тенденцію росту порівняно з попереднім періодом, що зумовлюється насамперед збільшенням кількості готової продукції на складах (13111-7764=5347), що свідчить про затоварення ринків збуту, низькою купівельною спроможністю господарських суб’єктів, високою собівартістю продукції, це призводить до замороження оборотних засобів, відсутності грошових коштів, і дебіторської заборгованості (2180-558= 1622).

Для більш повної і об’єктивної оцінки ліквідності можна використати наступну факторну модель:

, де Х1 – показник, який характеризує вартість поточних активів, які приходяться на 1грн прибутку; Х2 – показний, який свідчить про можливість підприємства погасити свої заборгованості за рахунок своєї діяльності.

За допомогою методу ланцюгової підстановки розрахуємо вплив кожного фактора на ліквідність підприємства:





аналізуючи вплив кожного показника можна сказати, що за звітний рік зріс показник (на 1,87 (1,46-3,33)), який характеризує вартість поточних активів, які приходяться на 1грн прибутку, що є позитивним для підприємства, так як збільшує його ліквідність. Зміна (зменшення на 1,65 (3,33-1,68)) показника , який свідчить про спроможність підприємство погасити свої заборгованості за рахунок своєї діяльності, є негативним явищем, так як суттєво понизив ліквідність підприємства. Якщо порівняти минулий і звітний роки то можна спостерігати на деяке збільшення показника ліквідності на 0,22 (1,46-1,68), що відбулося в основному за рахунок збільшення поточних активів.

Підприємство можна визнати частково платоспроможним, тільки за рахунок того, що загальний коефіцієнт ліквідності за звітний рік більший від нормативного (1,68>1,5). Це пояснюється збільшенням поточних активів по групі 2 і 3, а саме готової продукції, дебіторської заборгованості, виробничих запасів.

Ще одним показником ліквідності є коефіцієнт самофінансування – відношення суми самофінансуючого прибутку (прибуток + амортизація) до загальної суми внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових доходів:


Загальна сума фінансових прибутків


Внутрішні Зовнішні





Прибуток Амортизація Випуск акцій Позика

Довгострокові Короткострокові


Ксамофінансування попередні й рік=(4313+2877):(4313+2877+103+13293)=0,35

Ксамофінансування звітний рік=(2252+3598):(2252+3598+14871)=0,28

З розрахунків видно, що коефіцієнт самофінансування за звітний рік зменшився на 0,07 (0,35-0,28), і є негативним явищем для підприємства. Це зумовлено насамперед тим, що підприємство в звітному році отримало на 2061тис.грн(4313-2252) менше прибутку ніж в попередньому році, а також збільшилась сума короткострокових зобов’язань 1578 тис.грн. (13293-14871).

Платоспроможність підприємства тісно пов’язане з поняттям кредитоспроможність. Кредитоспроможність це такий фінансовий стан, який дозволяє отримати кредит і своєчасно його повернути.

При оцінці кредитоспроможності враховується репутація позичальника, розмір і склад його власності, стан економічної і ринкової коньюктури, стійкість фінансового стану.



Оцінка запасу фінансової стійкості підприємства.


При аналізі фінансового стану підприємства необхідно знати запас його фінансової стійкості. З цією ціллю попередньо всі затрати підприємства слід розбити на дві групи в залежності від об’єму виробництва і реалізації продукції: змінні і постійні.

Змінні затрати збільшуються і зменшуються пропорційно об’єму випуску продукції. Це витрати сировини, матеріалів, енергії, палива, зарплати робітників на відрядній формі оплати праці, відрахування і податки від зарплати і виручки і т.д.

Постійні затрати не залежать від об’єму виробництва і реалізації продукції. До них відноситься амортизація основних засобів і нематеріальних активів, суми виплачених процентів за кредити банків, орендна плата, витрати на управління і організацію виробництва, зарплата персоналу на почасовій оплаті.

Постійні затрати разом з прибутком становлять маржинальний прибуток підприємства.

Ділення затрат на постійні і змінні і використання показника маржинального прибутку дозволяє розрахувати границю рентабельності, ту суму виручки, яка необхідна для того, щоб покрити всі постійні витрати підприємства. Прибутку при цьому не буде, але і не буде збитків. Рентабельність при такій виручці буде рівна нулю.

Розраховується межа рентабельності відношенням суми постійних затрат в складі собівартості реалізованої продукції до частки маржинального прибутку в виручці.

Якщо відома межа рентабельності, то не важко розрахувати запас фінансової стійкості (ЗФС):


розрахунок даного показника в таблиці №17.


Таблиця № 17 Розрахунок рентабельності і запасу фінансової стійкості підприємства.Показники
Минулий рік
Звітний рік

Виручка від реалізації продукції, за мінусом ПДВ, акцизів і т.д.
15473
17608

Прибуток, тис.грн.
4313
2252

Повна собівартість реалізованої продукції, тис.грн.
21120
16958

Сума змінних затрат, тис.грн.
15805
12498

Сума постійних затрат, тис.грн.
5315
4460

Сума маржинального доходу, тис.грн.
9628
6712

Доля маржинального доходу в виручці, %
62,2%
38%

Межа рентабельності, тис.грн.
8545
11737

Запас фінансової стійкості:

Тис.грн.

%

6931,9

44,8%

5863,4

33,3%




Дані таблиці 17 свідчать, що на початок року потрібно було реалізувати продукцію на суму 8545тис.грн., щоб покрити всі затрати. При такій виручці рентабельність дорівнює нулю. Фактична виручка складала 15473тис.грн., що вище межі на 6931,9тис.грн., чи на 44,8%. Це і є запас фінансової стійкості. На кінець року фінансова стійкість підприємства суттєво знизилась, так як для покриття всіх затрат потрібно реалізувати продукцію на суму 11737тис.грн., при цьому запас фінансової стійкості в звітному році зменшився на 1068,5тис.грн, або на 11,5%.


ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ.




Проаналізувавши баланс можна зробити деякі висновки по діяльності підприємства. У звітному році порівняно з попереднім різко зменшився об’єм виробництва продукції (на 67%), що свідчить про погіршення використання основних фондів. Мало того, при значному знищенні виробництва, готової продукції на складах її суттєво збільшилось на 5358тис.грн., або на 41%, що говорить про неспроможність підприємства реалізувати свою продукцію, в основному за рахунок високої її собівартості. Все це вплинуло на зменшення балансового прибутку підприємства майже вдвічі (на 2061тис.грн. або 52%), що є негативним для підприємства так як свідчать про відсутність джерела поповнення власних засобів.

Позитивним моментом діяльності підприємства є зростання його стійкості, тобто підвищення проценту забезпеченості –забезпеченість матеріальних оборотних засобів власними джерелами фінансування на 9% (39-48), що є позитивним для підприємства, так як залежність підприємства від зовнішніх інвесторів знизився. Ще одним позитивним моментом є те, що в звітному році підприємство перейшло з кризового фінансового стану в нестійке фінансове становище.

Проаналізувавши ефективність використання капіталу, ми бачимо, що оборотність капіталу в деякій мірі зросла на 0,01, що спричинило зменшення тривалості обороту на 678,8 днів. Внаслідок прискорення оборотності капіталу підприємство забезпечило приріст прибутку у звітному році на 279,1 тис.грн.

Зниження коефіцієнту рентабельності продажу за звітний рік привів до сповільнення темпів росту власного капіталу. В цілому за звітний рік темп росту зменшився на 0,0001.



Проаналізувавши загальний стан підприємства можна зробити пропозиції по покращенню фінансового стану підприємства:

1. Перш за все підприємство повинно реалізувати всю продукцію, що застоюється на складах. Реалізацією і просуванням продукції на ринок на підприємстві займається відділ маркетингу. Саме цей відділ повинен забезпечити просування товару не тільки на вітчизняний ринок а і за кордон. Введення сучасної моделі відділу маркетингу забезпечує зв’язок цього відділу з всіма іншими відділами підприємства, що забезпечує їх ефективну роботу.

2. Знищення собівартості продукції – дозволить підприємству бути конкурентноспроможним на ринку збуту. Можливе за рахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання як матеріальних так і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних затрат в собівартості продукції, адже зниження собівартості продукції прямо пропорційно впливає на збільшення прибутку підприємства.

3. Збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду.

4. Виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавить споживачів, а також отримання ліцензій на виробництво “ходових” товарів, що дозволить стабілізувати і покращити фінансовий стан підприємства.


Література.


1. Г.В.Савицкая “Анализ хозяйственной деятельности предприятий” Москва-Минск 1998.

2. “економічний аналіз діяльності промислових підприємств та об’єднань” під ред. С.І. Шкарабана Тернопіль ТАНГ 1995.


Категория: Банковское дело | Добавил: Admin (15.11.2007)
Просмотров: 1131 | Рейтинг: 0.0/0 |

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта

Статистика



Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2016
Сайт управляется системой uCoz