Кримінальні процеси у сфері приватизації та заходи протидії їм - Право - Каталог рефератов - Рефераты на отлично
Понедельник, 05.12.2016
Рефераты на отлично
Меню сайта
Категории рефератов
Аудит
Банковское дело
БЖД
Биология
Бухгалтерский учет
Военная кафедра
География
Государственное управление
Иностранные языки
История
Информатика
Культура
Литература
Логика
Маркетинг
Музыка
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религия
Социология
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Наш опрос
На какую тематику рефератов нужно побольше
Всего ответов: 599

Главная » Статьи » Право

Кримінальні процеси у сфері приватизації та заходи протидії їм
Набування власності після державного контролювання за часів Союзу – процес складний і драматичний. Приватизаційні процеси роздержавлення в Україні тривають понад шість років, і наслідки цього є неоднозначними. Відповідно до Державної програми приватизації, яка була схвалена Верховною Радою України, передбачалося, що усі громадяни України стануть власниками, отримавши приватизаційні майнові сертифікати і обмінявши їх на акції підприємств, що приватизуються. З 1993 року почався масовий процес вкладення сертифікатів в створені довірчі товариства та різні фінансові компанії, які обіцяли власникам отримання високих дивідендів, але їх діяльність, в більшості випадків, була злочинною.

За результатами усіх правопорушень, пов'язаних з діяльністю трастів, останні зобов'язані повернути громадянам України 25,5 млн.грн. і 1,4 млн.дол. США (за даними Державної податкової адміністрації України, квітень 1997 року)1. Розповсюдженню злочинів у трастових компаніях сприяли відсутність достатньої правової та нормативної бази, неефективна діяльність контролюючих органів, псевдореклама, яка захопила усі засоби масової інформації тощо.

На даний час, сертифікатна приватизація практично завершується. В процесі цієї приватизації викриті чисельні факти штучного заниження вартості майна підприємств, що приватизуються, участі в конкурсах і аукціонах через підставних осіб, заборгованість по розрахунках за придбане майно, розбазарювання коштів, що надійшли від приватизації.

До державного бюджету від приватизації 1998 р. надійшла лише четверта частина коштів від запланованих 1,2 млрд.грн. Поширені також порушення законодавства щодо цільового використання державного позабюджетного фонду приватизації. Зокрема, за даними прокуратури, 400 тис.грн. витрачено на позику незаконно заснованого самим же фондом акціонерному товариству "Центр продажу об'єктів незавершеного будівництва"2.

На сьогоднішній день неможливо належним чином оцінити прямі збитки держави від поспішної приватизації, шкоду від проникнення на фінансові ринки і аукціони кримінально-мафіозного капіталу, який активно бере участь в процесах перерозподілу власності.

З 1999 року починається другий етап приватизації - грошовий. З урахуванням матеріального становища більшості громадян України, грошова приватизація буде віддана юридичним особам, фінансовим групам, банкам. Початок грошової приватизації великих підприємств, перш за все об'єктів енергетичного, нафтопереробного комплексів, металургійної промисловості, привертає особливу увагу кримінальних структур, в т.ч. міжнародних.

Під час проведення грошової приватизації перше, з чим можуть зіткнутися її учасники, це дефіцит інформації про самі аукціони і підприємства, що виставили акції на продаж. Інформація в цій сфері є цінним товаром і може бути використана у корисливих цілях організаторами аукціонів. Нестача інформації може створюватися штучно працівниками Фонду державного майна в змові з учасниками аукціонів та кримінальними групами. Тому важливо чітко визначити порядок оголошення інформації і відповідальність за його порушення, інакше про аукціон буде знати обмежена кількість осіб, і справжній конкурс не відбудеться. Можливий і інший варіант зловживань, коли заінтересованій особі в останній момент повідомляють максимальний курс акцій з конкретних заявок. Призначаючи ціну трохи вище максимального курсу, така особа автоматично стає переможцем аукціону. Не можна виключити також вплив одних учасників на інших з метою усунень конкурентів, підкупу і залякування організаторів аукціонів.

Через велику ймовірність припливу кримінальних коштів під час проведення грошової приватизації необхідно поставити бар'єри на шляху відмивання кримінальних доходів. Для цього необхідно розробити законопроекти щодо протидії відмиванню "брудних" коштів і суворо забезпечувати законність під час проведення грошової приватизації.

Ситуація, яка склалася у сфері приватизації, характеризується невиконанням запланованих її обсягів, збереженням високого рівня монополізації економіки, недосконалістю методичної та нормативної бази, послабленням контролю над стратегічно важливими господарськими комплексами, не вирішенністю питання щодо належного інформаційного забезпечення учасників приватизаційного процесу, диверсифікації приватизаційних майнових сертифікатів, проведення якісної достовірної оцінки державного майна тощо. Все це сприяє росту злочинності в сфері приватизації.

В 1998 р.в процесі оперативного супроводження приватизації органами внутрішніх справ було викрито майже 2,5 тис. злочинів, що в 1,2 рази більше у порівнянні з минулим роком. Практично вдвічі зросла кількість випадків хабарництва та розкрадань, у тому числі у великих та особливо великих розмірах. Географія розповсюдження вчинення злочинів в ході приватизації досить широка. Найбільший їх ріст зафіксовано в Запорізькій, Рівненській, Львівській областях (майже у 2 рази порівняно з 1997 роком), в м. Києві (в 2,4 рази), В Чернівецькій області (в 1,8 рази), в м. Севастополі (в 3 рази).

За інформацією співробітників служби по боротьбі з економічною злочинністю визначено чимало фірм, які беруть участь у приватизації, порушують ст.ст.4,5, 7 Закону України "Про приватизаційні папери" і будують свою діяльність на скуповуванні і перепродажу іменних приватизаційних майнових сертифікатів. У даний час продовжує діяти досить розвинутий "чорний" ринок приватизаційних паперів зі своїми правилами.

В 1998 році викрито 398 злочинів, пов'язаних з незаконним обігом приватизаційних паперів. У правопорушників їх вилучено 5,3 тис. штук.

Вивчення кримінальних справ та оперативної інформації звертає увагу на те, що розповсюджуються зловживання при розрахунках за об'єкти приватизації. Фінансові посередники, які залучають приватизаційні сертифікати, порушуючи законодавство, ці сертифікати обмінюють на акції, потім на векселі, після чого, отримують безготівкові гроші, які за фіктивними угодами, в свою чергу, переводяться за кордон.

За Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств" покупці для сплати за об'єкти приватизації можуть використовувати приватизаційні майнові сертифікати. Але на практиці різні фінансові посередники для покупки державних та комунальних підприємств, які приватизуються, використовують незаконно зібрані іменні приватизаційні сертифікати. Наприклад, товариство "Вікон", яке складається із трьох осіб, на аукціоні придбало гастроном в центрі Києва і розрахувалося невідомо як зібраними приватизаційними сертифікатами.

Покупці також використовують для погашення заборгованості по оплаті за придбанні приватизаційні об'єкти кредити, отримані для закупки товарів або для інших цілей.

Відповідно до п.3 ст.21 ЗУ "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції закону від 19.02.97 року) покупці мають право використовувати для придбання об'єктів приватизації гроші лише шляхом їх безготівкового перерахування з відкритих ними в банках України іменних рахунків. Але на практиці є факти, коли покупці (наприклад, іноземці) не дотримуються цього положення, не мають таких рахунків і здійснюють оплату за дорученням через банківські рахунки інших комерційних фірм (українських).

Останнім часом поширеного характеру набули порушення при роздержавленні майна під інвестиційне зобов'язання.

Наприклад, в Донецькій області (за даними Генеральної прокуратури України з укладених протягом трьох останніх років договорів продажу державних пакетів акцій вартістю 30, 6 млн.грн. та 58,2 млн.дол.США під інвестиційне зобов'язання фактично внесено лише 15% інвестицій, а за 60 договорами інвестиційні зобов'язання взагалі не виконуються або ж виконуються не в повному обсязі. Зокрема, довірчим товариствам "Автоальянс-Довіра" ще в 1996 році на не комерційному конкурсі було придбано пакет акцій ВАТ "Донецький металургійний комбінат" (40 відсотків статутного фонду) за умови внесення інвестицій на суму 17,5 млн.дол. США, але зобов'язання не виконані5

За результатами масового акціонування державних підприємств виник великий набір пакетів акцій, які є державною власністю. Управління цими пакетами - одне із самих важливих, але і самих складних питань діяльності органів управління майном в Україні. Підвищення ефективності управління державною власністю вимагає концентрації та чіткої організації діяльності відповідних державних інститутів. Однак, сьогоднішній стан характеризується тим, що функції управління об'єктами державної власності розпорошені та розмиті. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 4 листопада 1998 р. за № 1741 функція управління державними корпоративними правами надана Національному агентству з управління державними корпоративними правами. За станом на 5 грудня 1998р. йому поки що передано 46 державних пакетів акцій із більш ніж 6 тисяч, які є 6. Склалася ситуація, коли Фонд державного майна вже не виконує функцію управління, а Національне агентство ще не в змозі управляти цими державними пакетами акцій. Тобто, механізм управління новим об'єктом державної власності - пакетами акцій - ще не склався. Система реалізації державної власності за таких умов не налагоджена, що надає можливість для розкрадання цієї власності.

Як свідчить практика, сьогодні отримання права управління державним пакетом акцій, який часто є і контрольним, здійснюється майже за безцінь. Якщо будь-яка юридична особа володіє 20-25 відсотками акцій підприємства, то для того, щоб отримати повний контроль над ним зовсім не обов'язково купляти ще 25-30 відсотків, які необхідні для формування контрольного пакету акцій. Претенденту достатньо добитися, щоб саме йому було передано в управління державний пакет акцій цього відкритого акціонерного товариства. Тобто, у порівнянні з покупкою державного пакету акцій, право управління ним значно вигідніше, оскільки це дешевше і немає ніякого конкурсу. Рішення приймається Урядом, яке ніхто не оскаржує. Ситуація на сьогодні така: значні, а також контрольні держпакети акцій стратегічно важливих, структуростворюючих для української економіки підприємств передані або готуються до передачі в управління недержавним юридичним особам на безальтернативній основі.

Це Калужське підприємство "Оріана", 50 відсотків плюс 1 акція якого були передані в жовтні цього року в управління україно-канадському спільному підприємству "Шелтон". Потім пакет трьох обленерго ("Кіровоградобленерго", "Тернопільобленерго", "Херсонобленерго") були передані "Українському кредитному банку". А 2 грудня цього року, за повідомленням "Інтерфакс-Україна", Уряд доручив Фонду державного майна України передати в управління тому же банку державний пакет акцій ВАТ "Запорізький завод феросплавів". Зовсім вірогідно, що скоро до цього переліка додадуться і інші акціонерні товариства, які створені на базі самих рентабельних підприємств, які залишилися.

Багато проблем пов'язано і з типовим договором-дорученням по управлінню держпакетом акцій. Так, він не засвідчується у нотаріуса, немає форми оскарження в арбітражному суді. Не зрозуміло також, хто буде перевіряти результати управління у випадку розірвання договору, яку відповідальність несе уповноважена особа за неефективне управління цим пакетом акцій.

Крім того, також законодавчо не визначено право передачі управління держпакетом акцій третій особі. В той же час на практиці цей процес швидко поширюється, але його законодавче регулювання відсутнє. Якщо подальша передача управління (тобто передача третім особам) держпакетами акцій можлива, то цей процес від приватизації важко буде відрізнити, у зв'язку з чим держава може зазнати великих збитків, оскільки може позбутися контролю над окремими стратегічно важливими підприємствами і кримінальні структури можуть, фактично за безцінь, придбати їх. Тому потрібен ефективний державний контроль за отриманням права управління державним пакетом акцій.

Однією з причин розповсюдження діяльності шахрайських компаній при приватизації підприємств України є відсутність взаємодії правоохоронних і контролюючих органів. Фактично робота по попередженню цих злочинів не проводилася. В більшості випадків правоохоронні органи ніяких попереджувальних заходів у зв'язку з діяльністю таких компаній не вживали, оскільки вважали, що контроль за ними повинні здійснювати фінансові або банківські, або страхові органи. Крім того, слідчий апарат, як з'ясувалося, не готовий до розслідування чисельних шахрайств із цінними паперами, де кількість потерпілих за однією справою нараховувалася від декількох до десятків тисяч фізичних осіб, між оперативними і слідчими підрозділами не досягнуто необхідної взаємодії. Це є наслідком відсутності централізованої координації оперативно-слідчих дій на всіх рівнях і в більшості правоохоронних органів. В Україні відсутні єдиний облік, єдиний центр аналізу оперативної інформації, єдиний координуючий слідчий центр, єдиний наглядовий центр в прокуратурі по лінії приватизації державного майна.
Сьогодні судова практика демонструє застарілість Кримінального кодексу України. Основна причина такої практики - це наявні статті в Кримінальному кодексі про зловживання службовим становищем та службову недбалість, які не містять конкретного опису, схеми, механізму події, тому самостійно, без інших статей кодексу, практично не застосовуються. Склалася ситуація, коли злочинні дії, що призводять до величезних збитків держави і шахрайського збагачення приватних осіб, залишаються безкарними. Отже, потрібно вдосконалити законодавство, перекрити цей кримінальний канал.

Враховуючи викладене вище, пропонуємо наступні заходи:

· разом з Фондом держмайна України Державній службі БЕЗ МВС організувати проведення перевірок відповідності чинному законодавству економічної обгрунтованості вартісної оцінки майна підприємств, що приватизуються; провести аналіз обгрунтованості визначення експертної оцінки вартості об'єктів державної власності, які приватизуються, зокрема, при конкурентних способах реалізації - на публічних відкритих, спеціалізованих аукціонах, конкурсах тощо;

· державній службі БЕЗ МВС України разом з Фондом держмайна України організувати проведення спільних перевірок виконання покупцями інвестиційних зобов'язань згідно з угодами купівлі-продажу та законності походження коштів, які використовуються юридичними та фізичними особами для придбання об'єктів приватизації;

· державній службі БЕЗ МВС України разом з фахівцями НДІ НАВСУ, Фонду держмайна України вивчити питання про законність накопичення приватизаційних паперів, які використовуються юридичними та фізичними особами на придбання акцій підприємств при приватизації та вийти з пропозиціями до Кабінету Міністрів стосовно механізму вилучення незаконно придбаних акцій цими структурами;

· державній службі БЕЗ МВС Україні разом з заінтересованими підрозділами налагодити регулярний обмін оперативною інформацією по лінії приватизації державного майна.

· ввести в практику здійснення постійного контролю по оперативному супроводженню процесу передачі управління держпакетами акцій стратегічно важливих підприємств уповноваженим особам.


ЛІТЕРАТУРА:

1. Боротися зі злом спільними силами //Урядовий кур'єр. - 1998. - № 226-227, 26 листопад.

2. Експрес-інформація МВС України про стан злочинності на території України за 12 місяців 1998 року.

3. Приватизація: чи стане кримінальне дитя незалежності гарантом оспіваної "розбудови"? // Іменем закону. - 1998. - № 33, 14 серпня.

4. Боротися зі злом спільними силами //Урядовий кур'єр. - 1998. - № 226-227, 26 листопад.
 
Категория: Право | Добавил: Admin (19.11.2007)
Просмотров: 440 | Рейтинг: 0.0/0 |

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта

Статистика



Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2016
Сайт управляется системой uCoz