Відчуття - психічний пізнавальний процес, що полягає у відображенні окремих властивостей предметів і явищ оточуючого світу, а також станів внутрішніх органів при безпосередньому впливові подразників на органи чуттів. Відчуття мають рефлекторний характер, відчуття – не пасивний процес, побудований за схемою : подразнення органів чуттів, проходження збудження нервовими шляхами, виникнення відчуттів в корі головного мозку. Фізіологічною основою відчуттів є проходження нервового імпульсу через ланки рефлекторного кільця : рецептор ( орган, що сприймає ) – доцентрові нервові шляхи ( аферентні ) – відповідна ділянка кори головного мозку – відцентрові нервові шляхи ( еферентні ) – ефектор. Ефектор і рецептор- це один і той же орган, що виконує різні функції. Частина рефлекторного кільця без відцентрових ділянок – це аналізатор. Адекватне відчуття забезпечується комплексом аферентних і еферентних нервових імпульсів. Зорові відчуття ( око ), слухові відчуття , нюхові, смакові, шкіряні, статичні,( положення нашого тіла в просторі), кінестезичні,(положення і рух окремих частин тіла ), органічні.( відповідають за внутрішній стан). Класифікація відчуттів : 1. За місцем розташування рецепторів : а) екстероцептивні ( органи чуттів на поверхні тіла, сприймаю подразники із зовнішнього світу ); серед них контактні ( які виникають при прямому контакті рецептора з подразником - дотикові, смакові ), дистантні (подразник на відстані від рецептора – зорові, нюхові, слухові ) ; б) інтероцептивні ( рецептори у внутрішніх органах відображають їх стан ); в) пропріоцептивні ( рецептор у м’язах і суглобах приймають інформацію про рухи і розташування тіла ); г) зовнішньо-внутрішні ( температурні, больові, смакові, вібраційні ). 2. За органами чуттів: зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові. Дотикові : тактильні, температурні. Виділяють проміжні між тактильними ( тиску ) і слуховими – вібраційні ( упізнати музику рукою на гучномовці ). Загальні для всіх аналізаторів – больові. Властивості відчуттів : 1. Модальність –якість відчуття, що відрізняє його від інших ( колір сприймається оком, звук – вухом). 2. Інтенсивність – кількісна характеристика, що визначається і силою подразника і станом аналізатора. 3. Тривалість – часова характеристика, що залежить від тривалості дії подразника та його інтенсивності. Час від моменту впливу на рецептор до виникнення відчуття – латентний період. Час від моменту припинення дії подразника до зникнення відчуттів – період післядії. 4. Просторова локалізація – визначення розміщення у просторі. Органи відчуттів характеризуються чутливістю, тобто відображають предмет з більшою або з меншою точністю. Чутливість визначається силою мінімального подразника, який викликає відчуття. Подразники меншої сили – підпорогові, більшої – надпорогові. Для кожного органу відчуттів є свій поріг чутливості. . 5. Поріг чутливості (абсолютний) – мінімальна величина подразника, що викликає ледь помітне відчуття – нижній поріг, максимальна величина подразника, яка ще викликає відчуття – верхній поріг. 6. Поріг розрізнення ( відносини ) – найменша розбіжність між подразниками, коли вони ще відчуваються як різні.
