Уява – специфічно людський пізнавальний процес, своєрідна форма відображення об’єктивної дійсності полягає у створенні нових образів шляхом переробки матеріалу сприймань та уявлень. Тому образи уяви називають вторинними. Образи уяви класифікують на : 1. Образи предметів і явищ, які в даний момент не спостерігаються, але доступні для сприймання ( були в минулому, доступні за описами ).2. образи об’єктів, які не спостерігаються через обмеженість органів відчуттів, але фіксуються приладами. 3. Образи об’єктів, які повинні бути створені людиною або виникнути у процесі розвитку.4. образи об’єктів, що не існували, не існують і не можливі в майбутньому ( казкові герої ). Засоби створення образів уяви : 1. гіперболізація - перебільшення ( зменшення ) об’єктів;2. Акцентування – перебільшення окремих частин з метою викликати до них увагу; 3. Доповнення – в основі образ певного предмету плюс елементи інших ( модернізація техніки ); 4. Аглютинація – поєднання елементів різних вражень; 5. Реконструкція – за частиною добудовується цілісна структура; 6. Типізація – вираження загальних ознак групи об’єктів у конкретному образі; 7.символізація – зображення має приховане значення (байки ). Види уяви : 1. За характером цілі діяльності : довільна і мимовільна ; 2. За характером діяльності : продуктивна ( творча ) і репродуктивна ( відтворююча); 3. За змістом : художня, технічна, наукова; 4. За мотивуючою силою : активна (дійова), пасивна; 5. За зв’язком з дійсністю : образи якої реально втілювані, реалізація образів неможлива. Функції уяви : 1. Евристична – уява є фактором творчості; 2. Передбачення- постановка цілі діяльності як ідеального образу майбутнього результату ( випереджуюче відображення ); 3. Практична – людина створює світ культури поряд з існуючим світом природи; 4. Естетична – створення творів мистецтва; 5. Впливова – уява впливає на розвиток особистості через мрію та ідеал, які забезпечують постанову життєвих перспектив.
