Опишіть структуру та функції соціальної психології. Поняття “соц. стереотип”, “соц. роль”, “соц. статус”, “соц. відношення”. Лідерство, лідер, влада лідера. Теорії лідерства та психологічні характеристики лідерів. Соціальна психологія – наука про взаємозв’язок соціального і психічного, їх взаємодію, взаємовпливи на рівні окремої людини, про соціально-психологічні явища окремої людини і групи. Структура соціальної психології включає такі розділи: 1) науково методологічний ( предмет, завдання, функції, методи); 2) соціально-психологічні проблеми особистості як суб’єкта відносин; 3) соціально-психологічна характеристика спілкування ( види, рівні, функції, способи впливу в процесі спілкування); 4) соціалана психологія груп і міжгрупової взаємодії (соц.-психол. клімат, конформна повелінка, психологічна сумісність); 5) особливості приклалної соц. психології ( соц. психологія виробництва, соц. психологія управління). Функції соц. психології: 1) теоретико-пізнавальна ( пізнання соц.-психол. реальності, її структури, механізмів розвитку та функціонування); 2) комунікативна ( обмін інформацією людей); 3) гуманістична ( дотримання норм етики і моралі щодо індивіда); 4) прогностична ( формування соц.-психолог. прогнозів); 5) прикладна ( з’ясування ціннісного ставлення індивіда до дійсності). Соціальним стереотипом – вважається відносно стійкий і спрощений образ соціального об’єкта – групи, людини, події, явища і т.п. Стереотип – це загальні думки про розподіл тих або інших рис у групах людей. Наприклад, “ Впевненість у собі частіше спострігається в чоловіків, чим у жінок “. “ Стереотипи бувають : позитивні, негативні, нейтральні, надмірно узагальнені, надмірно спрощені, точні, приблизні. Соціальний статус- це положення суб’єкта в системі міжособистісних відносин, що визначають його обов’язки, права і привілеї. Соціальний статус - це встановлювана суспільством ознака, що характеризує позицію людини в соціальній спільності, положення суб’єкта в системі міжособистісних відносин і визначає його права, обов’язки, волю, престиж, повноваження і привілеї, що він одержує завдяки своєму положенню. Соціальні статуси розрізняють і за характером їхньої появи. Виділяють природжений і приписуваний статус. Статуси бувають : постійні і тимчасові; основні і неосновні. Соціальна роль – це соціальна функція особистості, прийнятий вівдповідно нормам спосіб поведінки людей у залежності від їхнього статусу або позиції в суспільстві, у системі міжособистісних відносин. Соціальна роль – це модель поведінки особистості, обумовлена її статусом. Поняття “ соціальні відносини “ фіксує сам факт взаємодії представників різних соціальних груп і спільнот, різних соціальних типів, що є представниками цих спільнот. Соціальні відносини можна розглядати на різних рівнях :1) - на рівні соціальних спільнот : відносини класові, національні, групові, сімейні; 2) – на рівні груп, зайнятих тією або іншою діяльністю : виробничі, навчальні й ін.; 3)– на рівні взаємозв’язків людей у групах : міжособистісні.. Такі відношення будуються не на основі симпатій або антипатій, а на основі визначеного положення, яке займає кожний у суспільстві. Лідерство – це природний, соціально-психологічний процес у групі, побудованої на впливі особистого авторитету індивіда на поведінку членів групи. Лідер – це елемент упорядкування системи, особистість, здатна поєднувати людей заради досягнення якої-небудь мети. Це особистість, за якою інші готові визнати і визнають якості переваги , тобто якості, що уселяють віру в нього і спонукають людей визнати його вплив на себе. Найбільше поширення одержали наступні теорії : -теорії особистісних рис, - ситуативні теорії лідерства, - ситуативно-особистісні теорії, - теорія чекання – взаємодія, - теорія гуманістичного напрямку, - мотиваційна теорія, - атрибутна теорія. Влада лідера умовно поділяється на два типи : - 1)позиційна влада – грунтується на діловому авторитеті, контролі за різними ресурсами, використовуваними для винагороди і санкцій, за інформацією й умовнами праці 2) персоніфікована влада - базується на компетентності, дружбі, лояльності, харизмі лідера підпорядкування. Поведінка лідера в групах, як правило, обумовлена його психологічним типом. Соціальні психологи ( Р.Зіллер) розробили наступну психологічну типологію особистості лідерів на основі досліджень самооцінки і складності Я-концепції.Аполітичні лідери, лідери-прагматики, лідери-ідеологи, недетерміновані лідери. Широко відомий і активно використовується в психологічній практиці підхід Д.Кейрсі до розуміння психологічних типів. Грунтуючись на знанні особливостей темпераменту, він виділяє наступні чотири типи лідера. Інтуїтивно-емоційний тип, інтуїтивно-логічний тип, сенсорно-сприймаючий тип. У рамках іншого підходу соціальні психологи виділяють наступні десять типів лідерства: суверен, вожак, тиран, організатор, спокусник, герой, дурний приклад, кумир, ізгой і козел відпущення.
