Історія виникнення проективного методу у психодіагностиці.
Джерела проективної техніки варто шукати в дослідженнях Ф.Гальтона, який вивчав асоціативний процес. Гальтон першим переконався в тім, що так звані вільні асоціації такими не є, а визначаються минулим досвідом особистості. Пізніше К.Г.Юнг, що також звернувся до асоціацій, створює тест, який дозволяє актуалізувати часто сховані переживання - комплекси особистості. В Америці Г.Кент і А.Розанов (1910) намагалися діагностувати психічні розлади на основі нетипових вільних асоціацій, відтворених у відповідь на список зі 100 слів. З цього майже нічого не вийшло, оскільки багато пацієнтів, наприклад хворі епілепсією, практично не давали таких асоціацій. Важливим наслідком цієї роботи було те, що Кент і Розанов, обстеживши біля тисячі людей, склали великий список асоціацій здорових людей (типові відповіді). Наприкінці XIX - початку XX ст., прагнучи досліджувати уяву, Ф.Е.Рибаков у Росії, А.Біне у Франції, а також інші психологи експериментували з аморфними кольоровими і монохромними чорнильними плямами, що, як і хмари, нагадували людей, тварин, різні події життя. У цьому ж ряду стоять і роботи, у яких фантазія стимулювалася спеціально підібраними сюжетними картинками. Психологам і психіатрам було добре відомо, що розповіді їх підопічних за «плямами», сюжетними картинками дають можливість судити про потреби, інтереси особистості, патології обстежуваних. Перша проективна методи тобто та, котра ґрунтувалася на відповідній теоретичній концепції - психологічній концепції проекції, з'явилася в 1938 р. і належить американському психологові Генрі Мюррею, авторові знаменитого тесту тематичної апперцепції (ТАТ). Поняття «проекції» з'являється вперше в психоаналізі і належить З.Фрейду (1894). Він вважав, що неврози виникають у тому випадку, коли психіка не може опанувати ендогенно розвинені сексуальні збудження, і в цьому випадку відбувається проекція цього збудження у зовнішній світ. Проекція – процес і результат збагнення і породження значень, які заключаються в свідомому і несвідомому перенесенні суб’єктом власних якостей або станів на зовнішні об’єкти. Розріняють декілька видів проекції : 1. Проекція класична або захисна, 2. Проекція атрибутивна; 3. Проекція аутистична. Під проекцією нерідко розуміється не тільки засіб психологічного захисту, але і обумовленість процесів сприйняття слідами пам’яті всіх минулих сприймань. Згідно Фрейду проекцією називають два істотно різноманітних явища, які об’єднуються неусвідомленістю трансформацій, яким піддаються вихідні потяги, - в свідомості ж виступає лише продукт цих трансформацій. Л. Франкл розглядає проективні методики як дослідження «ідіоматичної» внутрішньої сфери, що може бути розглянута як спосіб організації життєвого досвіду. Франкл розробив класифікацію проективних методик:1. Конститутивні(плями Роршаха), використовується найчастіше в психіатрії, де хворий переносить свої внутрішні установки, прагнення, очікування на тестовий матеріал.; 2. Конструктивні – пропонуються оформлені деталі, із яких необхідно створити осмислене ціле і пояснити його(сценотест), або інтерпретаційні – інтерпретація певного сюжету, або того, що було до певної події( ТАТ г. Мюррей); 3. Катартичні (ігровий катарсис)- програвання ситуацій, щоб усвідомити їх; 4.Рефрактивні – діагностика особистості за допомогою загальноприйнятих методів комунікації (мова, почерк тощо); 5. Експресивні(Дім, дерево, людина, Неіснуюча тварина); 6. Імпресивні – для дослідження емоційної сфери особистості(Тест Люшера); 7. Адитивні - від обстежуваного вимагається завершення речення, розповіді чи історії(тест «Вільної асоціації», тест «Незакінчені речення»).
