Історичні етапи розвитку пед.психології. 1ет. – з сер.17ст. і до кін.19ст. – може бути названий загальною дидактикою з явно відчув.необхідн.психол.педагогіку, згідно Песталоці. Цей період – Ян Амос Каменський, Руссо, Песталоці, Гербарт, Дістерверг,Ушинський. Вклад цих педаг.мислителів – зв’язок розвитку, навчання і виховання; творча активність школяра, здібності дитини і їх розвиток, роль особист. вчителя, організація навчання. Каменський розробив методи навчання. Песталоці – надавав великого значення ролі вчителя, але більшого значення надавав ролі дитини. Дістерверг надавав велику роль освітньому процесі. Ушинський розглядав дитину в центрі виховання і навчання. В 1877р. Каптєрєв випускає підручник ПП, вводить поняття категорію освіти, освітній процес. Гербарт – питання про цікавість навчання, нерозривно зв’язує виховання і навчання. Перший етап характеризувався домінуванням механістичних уявлень ньютона, еволюційних ідей Дарвіна, асоціативними уявленнями психологічного життя, також цей етап заснован на логічних конструкціях ( на спостереження, аналізу і оцінці, педагог.дійсності). 2ет. – кін 19ст. до серед. 20ст. - ПП як самостійна галузь ( акумулював досягнення педагогічної думки попередніх років, орієнтуючись і використовуючи результати психолог., психофізіолог. експеримент.досліджень), з визначенням предмета його вивчення. На цьому етапі починає функціонувати різного роду лабораторії, де проводиться дослідження, тестування різного роду розвитку дитини. На цьому етапі виникає психолого-педагогічний напрямок – педологія.( Блонський, Виготський. Праці Торндайка, Кантєрєва, Виготського). Були спроби наукової рефлексії навчального процесу, його теоретичне осмислення, реалізація якого йшла на 3 етапі ( 50-ті роки). 3 етап – з середини 20ст. – Розробка теорії програмованого навчання і проблемного навчання. ( Скінер – 1954р).Створення ряду психологічних теорій навчання. Перші публікації Гальпєріна і Гализіної – позиції теорії поетапного формування розумових дій (основні досягнення ПП). Розроблена теорія розвиваючого навчання Ельконіна, Рубінштейн – розгорнута характеристика навчання, як засвоєння знань. В 70роки Лінгарт і Ульянова – мали широке теоретичне узагальнення в цій області. Сулестопедія, сулестологія – Лозанова (60-70рр) - управління педагогом неусвідомленими школярами психіч.процесами сприняття пам’яті з використанням ефекту сугестії. Був розроблений метод активізації резервних можливостей особистості групової динаміки в процесі такого навчання. В цей період формується – перехід ПП на нову стадію свого розвитку з використанням комп.техніки, співвіднос.з вирішенням глобальної проблеми переходу людства в 21ст. З прихом комп.техніки виникає 4 етап. Навчальна діяльність повинна відповідати наступним головним правилам : 1)бути як для навчаючого, так і для того хто навчається, різностороннім мотиваційним процесом, тобто стимулювати вчителя як можна краще навчати, а того, хто навчається, як можна старанніше навчатися. 2)мати розвинуту і гнучку структуру. 3)повинна здійснюватися в різноманітних формах, які дозволяють викладачу найбільш повно реалізувати свій творчий педагогічний потенціал, а для того, хто навчається використовувати свої індивідуальні можливості для засвоєння переданих йому знань, умінь і навичок.
