РОЗРОБКА ПЛАНА МАРКЕТИНГУ НА РІВНІ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ БАНКУ.
РОЗРОБКА ПЛАНА МАРКЕТИНГУ НА РІВНІ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ БАНКУ.
1.При складанні плана маркетингу на рівні відділень та інших структурних підрозділів банку доводиться мати справу не з одним, а з декількома ринковими сегментами. Це накладає відбиток на весь процес планування, позаяк вимагає розробки відповідних стратегій для кожного сегмента. 2.План маркетинга для ринкового сегменту дещо простіше за план, складений на рівні відділень та інших організаційних одиниць. План маркетингу структурного підрозділу банку не може бути одержано шляхом простого підсумування планов для певних обраних віддділенням банку ринкових сегментів.Це пояснюється специфікою обслуговування деяких сегментів, яка виявляється в необхідності врахування додаткових факторів. 3.Передусім існує особливість у встановленні завданння та цілей, які мають бути досягнені за умови діяльності банка в декількох сегментах. При цьому важливо, щоби такі цілі не суперечили одне одному, щоби виконаннння одних не загрожувало досягненню інших. 4.Аналіз вихідного становища ринку, що подається у плані маркетингу відділення, відрізняється більшою увагою до вивчення й оцінки ринково-виробничих характеристик сегментів. 5.Інший компонент плана маркетингу – оцінка факторів, що впливають на стратегію банка – за умов планування на рівні відділень та інших організаційних одиниць видозмінюється у зв`язку з тим, що в кожному сегменті ринку, в якому діє підрозділ банку, існують свої співвідношення у ступені та характері впливу різних факторів на обрану стратегію.Тому для визначення сукупного їх впливу на загальну стратегію, спрямовану на виконання поставленого завдання, важливо оцінити й взяти до уваги частку діяльності віддділення в тому чи іншому ринковому сегменті в загальному обсязі операцій, з урахуванням якої й розглядати питання сукупного впливу. 6.Оцінюючи наявні небезпеки й можливості, також необхідно враховувати обставину, наведену вище, позаяк розмір небезпек та можливостей в окремих сегментах коригується на питому вагу діяльності підрозділа банку в загальному обсязі операцій. 7.Стратегія розвитку господарського портфеля характеризується цілим набором стратегій в обраних ринкових сегментах. 8.У план маркетингу на рівні віддділень та інших структурних підрозділів банку вводять ключові змінні, що визначають величини стратегічних змін у регульованих факторах. До цих змінних належать : 9.А) Ефективність управлінння, що охоплює питання організаційної структури відділень, ефективності систем підготовки управлінських кадрів, систем заохочень та санкцій. Важливим аспектом цієї змінної є також завдавання параметрів змін в основних показниках управлінських інформаційних систем. 10.Б) Ефективність систем обробки інформації. Зміни в цій області можуть зачіпати проблеми створення або ліквідації централізованого процеса обробки інформації. За певних умов стає необхідним запровадження автоматизованих систем для обробки інформації по декількох ринкових сегментах. 11.В) Сегментування. Дана змінна виокремлюється тому, що при роботі відділення в декількох сегментах питання сегментування повинні вирішуватися з огляду на те, щоби обрати одразу декілька ділянок ринку для направлення туди основних зусиль. 12.Г) Вдосконалення послуг. При розробці плана маркетингу на рівні відділень та інших структурних підрозділів стратегія розвитку послуг повинна враховувати запити та потреби клієнтів всіх сементів, які обслуговує даний банк. 13.Д) Забезпечення ресурсами. Дана змінна стосується проблем збільшення чи зменшення чисельності персонала, розмірів фондів, що формуються а також забезпеченості відділень обладнанням, приміщеннннями тощо. 14.Залучення до даного переліку деяких додаткових ключових змінних при розробці плана маркетингу на рівні відділень та інших структурних підрозділів банку спричиняє необхідність складання планів дій, які мають на меті досягнення відповідних змін у регульованих факторах. 15.Всі ці особливості планування на рівні відділень та інших організаційних одиниць банку повинні враховуватися при розробці плана маркетингу, який має стати важливим документом, що спрямовує управлінський процес у заздалегідь намічене річище. Проте жоден план маркетингу не здатний замінити творчий підхід та ініціативу менеджерів.
