Парниковий ефект - БЖД - Каталог рефератов - Рефераты на отлично
Суббота, 03.12.2016
Рефераты на отлично
Меню сайта
Категории рефератов
Аудит
Банковское дело
БЖД
Биология
Бухгалтерский учет
Военная кафедра
География
Государственное управление
Иностранные языки
История
Информатика
Культура
Литература
Логика
Маркетинг
Музыка
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религия
Социология
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Наш опрос
На какую тематику рефератов нужно побольше
Всего ответов: 599

Главная » Статьи » БЖД

Парниковий ефект
Парниковий ефект.


Клімат на нашій планеті в минулому періодично змінювався. За тисячі й мільони років чергувалися періоди значного похолодання й, навіть, зледеніння з теплими епохами. Нині вчені дуже занепокоєні: схоже на те, що Земля розігрівається значно швидше, ніж це було будь-коли в минулому. Це спричинено різким збільшенням вмісту в атмосфері вуглекислого газу. В земній атмосфері вуглекислий газ діє як скло в парнику: пропускає сонячне світло, але затримує тепло розігрітої Сонцем поверхні землі. Це викликає розігрівання планети, відоме під назвою парникового ефекту.

Клімат Землі залежить від багатьох факторів – одні зумовлюють потепління, інші – похолодання (додаток 5). Крива природних коливань клімату нині прямує донизу, тобто до похолодання, що перевищує тенденцію до збільшення температури за рахунок парникового ефекту. Проте найближчим часом результат взаємовпливу цих факторів має зміститися в бік зростання температури.

Останнім часом тривога вчених з приводу парникового ефекту зросла. Крім СО2 парниковий ефект викликають деякі інші гази, які називають малими домішками.

У чому ж небезпека парникового ефекту? Як свідчать розрахунки вчених, підвищення середньої річної температури Землі на 2,50С викличе значні зміни на Землі, більшість яких для людей буде мати негативні наслідки. Парниковий ефект змінить такі критично важливі перемінні величини, як опади, вітер, шар хмар, океанські течії, а також розміри полярних крижаних шапок. Внутрішні райони континентів стануть більш сухими, а узбережжя вологішими, зими – коротшими й теплішими, а літо – тривалішим і жаркішим (додаток 2).

Найнеприємнішими для людства є два наслідки парникового ефекту. Перший – значне збільшення посушливості в основних зернових районах (Україна, Кубань та ін.). Другий – це підйом рівня Світового океану на 2-3 метри за рахунок танення полярних льодових шапок. Це викличе затоплення багатьох прибережних ділянок.

Кліматичні зміни можуть відбуватися і внаслідок зміни людиною типу поверхні Землі. Заміна лісів культурними плантаціями призводить до зниження випаровування й збільшення прямої тепловіддачі. Крім того людство ще й безпосередньо підігріває атмосферу за рахунок спалювання великої кількості нафти, вугілля, торфу, а також роботи АЕС.

Таким чином, види діяльності людини, що спричинюють кліматичні зміни, мають різні наслідки. Одні з них підвищують

температуру, інші – знижують її і викликають парниковий ефект (зведення лісів, тощо).




ПОТЕПЛІННЯ НА ПЛАНЕТІ

В останні роки ми все частіше кажемо: “І що це твориться на Землі? Там повінь, в іншому регіоні — засуха і згубні пожежі, там, де десятиліттями не бачили снігу, — сніги непрохідні”.
Те, що клімат на планеті міняється, вже ні в кого не викликає сумнівів. Це наслідок “парникового ефекту”.
“Парниковий ефект” існував на планеті ще до появи людини і сприяв збереженню тепла. Сонце нагріває поверхню Землі, в результаті чого волога випаровується і у вигляді пари піднімається в більш холодні шари атмосфери. Там відбувається процес формування дощових хмар. Таким чином на Землі підтримується вологість, необхідна для росту рослин і життєдіяльності різних організмів. Рослини в свою чергу поглинають вуглекислий газ та інші парникові гази, залишаючи їх стільки, скільки необхідно для підтримання кліматичного балансу. Тобто формування клімату — це результат взаємодії сонячного випромінення, переміщення океанічних течій, росту дерев та інших рослин, а також поєднання газів, що формують атмосферу.
І найбільш важливим з них є двоокис вуглецю. Його концентрація в атмосфері збільшується за рахунок діяльності людства — в основному при спалюванні такого палива, як вугілля, нафта, газ. І вже очевидно, що збільшення концентрації двоокису вуглецю та інших газів, наприклад метану і закису азоту, уже призвело до зміни клімату.
Вчені передбачили, що в тому випадку, коли викиди двоокису вуглецю будуть залишатися на нинішньому рівні, то до 2100 року його концентрація в атмосфері зросте більш ніж вдвоє, а середня земна температура підвищиться на 1—3,5 градуса за Цельсієм. Таке збільшення може здатися незначним. Проте потрібно врахувати, що воно буде найвище за останніх 10 тисяч літ. Наслідки цього будуть драматичні — втрати врожаю, перенаселеність через міграцію з інших країн, урагани, які руйнують житло, підйом рівня океану, збільшення числа вкрай жарких і вкрай холодних днів...
Ще в 1992 році в Ріо-де-Жанейро відбувся світовий самміт з глобальних екологічних проблем. Так з’явилась угода — Конвенція ООН про зміни клімату. Її згодом підписало 165 країн, з числа яких розвинуті країни взяли на себе зобов’язання по зменшенню викидів парникових газів до рівня 1990 року.
А в 1997 році в Кіото (Японія) був підписаний Кіотський протокол, документ, згідно з яким промислово розвинуті країни до 2008—2012 року скоротять свої загальні викиди парникових газів мінімум на п’ять відсотків порівняно з 1990 роком.
Щодо України, то заступник начальника обласного управління екоресурсів Світлана Якубишена розповіла:
— У нас через значний економічний спад протягом останнього десятиліття рівень викидів знизився більш як вдвічі. А наша область не є промисловою, і серед інших регіонів в Україні за загальною кількістю викидів шкідливих речовин в атмосферу знаходиться майже в кінці списку. Серед найбільших джерел забруднення атмосфери на Волині, що вміщують парникові гази, є різного роду котельні та транспорт. Зокрема, серед котелень найбільшу небезпеку створюють ті, що працюють на вугіллі. А викиди від транспорту в області займають основне місце — 70-80 відсотків від загальних викидів. До речі, в Україні частка викидів парникових газів, що припадає на транспорт (це близько 10 відсотків), все ще набагато менша, ніж у розвинутих країнах світу (там цей показник — близько 30 відсотків).

Але, незважаючи на такі, здавалося б, обнадійливі показники, наша держава торік у лютому ратифікувала Кіотський протокол і включилась у процес виконання своїх зобов’язань. Мінекоресурсів України поставило за мету перевірити достовірність інвентаризації парникових газів за 1990—2003 роки та визначених обсягів викидів. В державі намічено розробити національну та регіональні програми заходів запобігання змін клімату.

Цікавою в цьому зв’язку є позиція неурядових екологічних організацій з питань зміни клімату. Вона полягає в обмеженні участі України у міжнародній торгівлі викидами парникових газів. Мотиви такі: торгівля викидами дасть можливість індустріальним країнам, які є відповідальними за більшу частину викидів парникових газів, виконати свої зобов’язання, не зменшуючи реальної кількості своїх викидів або навіть збільшивши їх за рахунок інших. А це ускладнить шлях до відвернення глобальних змін клімату.

Постає питання і про необхідність розробки національної програми щодо збереження лісів та раціонального використання лісових ресурсів.

Саме ліси відіграють значну роль у процесах зміни клімату. По-перше, ліс здатний поглинати парникові гази, по-друге, він відіграє важливу функцію у процесах підтримання стабільного гідрологічного балансу. Не випадково у Лісовому кодексі записано, що ліси за своїм значенням виконують переважно екологічну та соціальну функцію — водоохоронну, грунтозахисну, кліматорегулюючу, оздоровчу. І припинення суцільних рубок, впровадження нових технологій лісоведення, збільшення лісистості — все це сприятиме екологічній рівновазі, порушення якої таїть непередбачувані наслідки.




Виконання Україною Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату

Рамкова Конвенція ООН про зміну клімату, однією з Сторін якої є Україна, своєю кінцевою метою має «досягти стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би шкідливого антропогенного впливу на кліматичну систему», і пропонує ті рамки, в яких уряди країн світу зможуть співпрацювати заради здійснення нової політики і програм, спрямованих на захист кліматичної системи та її збереження для теперішнього і прийдешнього поколінь.

Кількісні зобов’язання з обмеження та скорочення викидів парникових газів були визначені у Кіотському протоколі, який було узгоджено на третій сесії Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату.

Згідно з Протоколом промислово розвинуті країни, до яких у відповідності з економічними показниками 1990 р. належить і Україна, мають з 2008 по 2012 роки знизити як мінімум на 5% у порівнянні з рівнем 1990 р. загальні викиди шести газів, які спричиняють парниковий ефект. Загальне зниження викидів буде досягнуто шляхом диференційованого їх зменшення у різних країнах. Наприклад, на 8% — у багатьох країнах Європи, на 7 — у США, на 6 — у Канаді, Угорщині, Японії, Польщі. Україна, Росія, Нова Зеландія мають стабілізувати викиди на рівні 1990 року, а Норвегія може їх збільшити на 1, Австралія – на 8, Ісландія – на 10%.

Кіотський протокол передбачає запровадження низки механізмів (відомих як «гнучкі механізми»), що сприятимуть досягненню кінцевої мети Конвенції та допомагатимуть Сторонам, які входять до Додатку 1, забезпечити дотримання їх кількісних зобов’язань щодо обмеження та скорочення викидів парникових газів.

Передумовою участі України в запровадженні «гнучких механізмів» є виконання положень Кіотського протоколу, зокрема в частині створення в державі національної системи для оцінки антропогенних викидів з джерел та абсорбції поглиначами парникових газів (cтаття 5 Кіотського протоколу). Необхідно також забезпечити чітке визначення базових обсягів викидів при проведенні спільних заходів, моніторинг та умови для зовнішньої перевірки зменшення викидів.

Для забезпечення дієвості і ефективності Кіотського протоколу країни-Сторони Конвенції мають спільно вирішити низку ключових проблем, зокрема щодо умов, правил, процедур запровадження «гнучких механізмів». Цей процес почався в Буенос-Айресі в ході роботи четвертої Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (2-13 листопада 1998 р.). В роботі Конференції взяла участь делегація України. Результатом Конференції було прийняття так званого Буенос-Айреського плану дій, який включає, зокрема, робочу програму з «гнучких механізмів», розробку і передачу нових технологій. Ключові проблеми — це прозорість, ефективність, забезпечення звітності і моніторингу та можливість перевірок шляхом незалежного аудиту проектів, що виконуються. За умов вирішення цих проблем можна буде запровадити «гнучкі механізми».

Участь у Кіотському процесі не суперечить інтересам нашої держави. Україна може зменшити викиди парникових газів за рахунок менших витрат, ніж Західна Європа чи США, для яких реалізація внутрішніх заходів, зокрема удосконалення технологій на діючих підприємствах потребуватиме занадто великих обсягів фінансування. США, Японія, інші розвинуті країни є потенційно зацікавленими в отриманні від України одиниць скорочення викидів, що мають утворитися в результаті реалізації проектів спільного впровадження, спрямованих на скорочення антропогенних викидів або на збільшення абсорбції поглиначами парникових газів у будь-якому секторі економіки. Для України участь у проектах спільного впровадження та в міжнародній торгівлі квотами на викиди парникових газів може бути складовою економічного підйому. Вже ведуться переговори з Нідерландами, США, Канадою, Японією щодо реалізації у найближчому майбутньому проектів спільного впровадження, що в подальшому може стати підгрунтям до рівноправної участі України у міжнародному режимі торгівлі квотами на викиди парникових газів.

Урядові структури України та США здійснили низку консультативних зустрічей з метою налагодження співробітництва у зменшенні викидів парникових газів і, як наслідок, зменшенні загрози глобальної зміни клімату. Виконання вимог Кіотського протоколу та українсько-американського співробітництва були в центрі уваги під час роботи двосторонньої комісії Кучма-Гор 21-22 липня 1998 року в Києві. Сторони домовились про співпрацю у розробці методології спільного впровадження, зменшення викидів і торгівлі квотами на викиди парникових газів, про зобов‘язання Сторін у вигляді Меморандуму про співробітництво з питань зміни клімату.

Передбачено організувати регулярне проведення дискусій між вищими посадовими особами стосовно сфер співробітництва в рамках Конвенції та Кіотського протоколу; обговорити перешкоди та передумови ратифікації та впровадження Кіотського протоколу; визначити позитивні економічні та екологічні переваги для України та США завдяки впровадженню механізмів виконання зобов’язань у відповідності з Кіотським протоколом; визначити напрями та конкретні заходи українсько-американського співробітництва в рамках проектів спільного впровадження, а також через торгівлю квотами викидів.

Ці та інші питання було обговорено у Києві 11 вересня 1998 р. на зустрічі Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України В.Шевчука із Заступником Держсекретаря США Стюартом Айзенштатом.

Незважаючи на фінансову скруту в державі, Україна вже зробила перші кроки у напрямі виконання зобов’язань щодо надання інформації у відповідності до Статей 4.1 та 12.1 Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату. На початку 1998 р. Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України було організовано підготовку та відправку на адресу Секретаріату Конвенції Першого національного повідомлення України з питань зміни клімату. .

Всі завдання та проблеми, що витікають в зв’язку з приєднанням України до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, безумовно мають державну вагу. Проблема зміни клімату зачіпає всі сектори економіки незалежно від форм власності, кожного громадянина. За попередньою оцінкою вразливості екосистем та деяких економічних секторів, зміни клімату в Україні матимуть суттєві наслідки, зокрема для водних, лісових ресурсів, сільського господарства, берегової зони Чорного та Азовського морів. Тобто участь України у «гнучких механізмах» Кіотського процесу може вже в найближчому майбутньому сприяти структурній перебудові економіки України, але за умов створення відповідної інфраструктури і забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців.


Категория: БЖД | Добавил: Admin (15.11.2007)
Просмотров: 1861 | Рейтинг: 3.1/9 |

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама

IXI - приятная реклама
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта

Статистика



Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2016
Сайт управляется системой uCoz