Культурологія як наука, її специфіка, структура та завдання
Культурологія є системою знань про сутність, закономірності існування та розвитку, людське значення та способи пізнання куль¬тури. Тому важливим завданням теорії культури є пізнання сут¬ності культури і виявлення законів та механізмів функціонування конкретних форм і сторін культури. Основні завдання культурології: 1. аналіз культури як системи культурних феноменів; 2. виявлення ментального змісту культури; 3. дослідження типології культури; 4. розв'язання проблем соціокультурної динаміки; 5. вивчення культурних кодів та комунікацій. Культура завжди цікавила філософів, соціологів, психологів, істориків як феномен суспільного життя, що розкриває особливості поведінки, свідомості та діяльності людей в конкретних формах жит¬тя (культура праці, культура побуту, художня культура, політична культура), а також як спосіб життєдіяльності людини, колективу і суспільства в цілому. Без світу культури важко собі уявити світ особистості. До культури в цілому відноситься широкий діапазон людських почуттів і думок від пошуку смислу життя до естетики. Вже у давніх міфах є спроба відповісти на питання про початок культурної історії людства. В легендах і міфах кожного народу є ле¬гендарні герої, які вчать людей оволодінню культурними досягнен¬нями. Наприклад, Прометей навчив людей користуватися вогнем. Гермес — виготовляти знаряддя, опрацьовувати метали. Характер¬но, що доля культурного міфологічного героя майже завжди скла¬далась трагічно. Прометей порушив волю богів та видав їх секрети людям, за що Зевс прикував його до скелі і прирік на страшні муки. Еволюція природи та людини, як особливого виду в природі, є вихідним моментом культурної історії людства. Той чи інший до¬сягнутий рівень культури людства визначає кожен раз заново «окультурення» кожної народженої людини, в результаті чого врешті решт відбувається окультурення людської природи. Елементи людської природи представляють собою єдність при¬родного і соціального, або природного і окультуреного. Культурологія порівняно молода наука. Оформлення її як специфічної сфери гуманітарного знання сягає Нового часу і пов'язане з філософськими концепціями історії Дж. Віко, І. Гердера і Г. Гегеля. Більшість культурологів схо¬дяться на тому, що у розвитку культурології можна виділити кілька основних теоретичних кон-цепцій або парадигм як більш менш відрефлексованих теоретичних і методичних положень, на які спираються культурологічні дослідження. Основні теоретичні концепції або парадигми: 1. циклічна концепція (або концепція циклічних круговоротів); 2. еволюціоністська; 3. антропологічна; 4. філософська; 5. революційно-демократична.
