Основні функції культури: адаптаційна дає можливість кожному індивідууму, який включається в процес функціонування і розвитку прилаштовуватися до існуючих в сус¬пільстві оцінок і форм поведінки. пізнавальна ознайомленні людини зі знаннями, необхідними для «володіння силами природи І пізнання соціальних явищ, для визна¬чення у відповідності з цим ціннісного відношення до світу аксіологічна (ціннісна) дає можливість виробити ціннісні орієнтації людини, коригувати норми поведінки та ідентифікувати себе у суспільстві. Оцінка творів духовної й матеріальної культури розгля¬дається у ній як артефакти у їх інформаційно-семіотичному значенні. інформаційна дає людству й суспільству відповідну інформацію. Культура є засобом, що виробляє інформацію. комунікативна (діалог культур) передачу культурних ціннос¬тей, їх засвоєння та збагачення неможливі без спілкування людей, а саме спілкування здійснюється за допомогою мови, музики, зоб¬раження і. д., які входять в скарбницю культурних цінностей. нормативна відпрацьовуван¬ня і поширення відповідних норм поведінки, які суспільство диктує людині, у відповідності з якими формується образ життя людей, їх установки й ціннісні орієнтації, способи поведінки. гуманістична реалізацію верховних цінностей шляхом культивування людської гідності. людинотворча (соціалізація особистості) виявлення і культивування сутнісних сил людини, їх соціальне і духовне возве-личення і ушляхетнення. виховна : культура не лише пристосовує людину до певного природного та соціального сере¬довища. Вона ще й виступає універсальним фактором саморозвит¬ку людства, людини. світоглядна син¬тезує в цілісну і завершену форму систему чинників духовного світу — пізнавальних, емоційно-чуттєвих, оцінкових, вольових.
