Екологічний розвиток учнів. Екологія в українській освіті (Частина 2)
ПІЗНАВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧИХ ПОНЯТЬ
Сучасна початкова школа потребує нових підходів до формування теоретичних знань у молодших школярів. Нині вже в школі І ступеня пріоритети надаються розвивальній функції навчання, самостійності та. нестандартності думки, особливо у процесі формування наукових понять, у тому числі й природничих. Цей процес надто складний, оскільки ґрунтується на певній послідовності теоретичного мислення.
Враховуючи те, що формування природничих понять неможливо досягнути тільки шляхом запам'ятовування визначень і відтворення окремих фактів, для цього створюються певні дидактичні умови. Серед цих умов ми вирізняємо конструювання системи пізнавальних завдань.
Під пізнавальним завданням у педагогіці розуміють завдання, результат розв'язання якого збагачує школярів новими знаннями про об'єкт та спосіб діяльності. Для таких завдань характерним є те, що "учень, маючи всі необхідні дані, не може, однак, отримати результат безпосередньо з них. Для цього необхідно перетворити ті дані та самостійно виконати з ними ряд практичних та розумових операцій у потрібній послідовності" (І.Я-Лернер). Отже, пізнавальне завдання — це таке завдання, яке потребує для свого розв'язання різних методів пошукової діяльності, завдяки яким досягається результат, що розкриває провідні стержневі лінії теми і забезпечує оптимальне просування вперед у межах її змісту.
Пізнавальні завдання можуть бути у вигляді: запитання (це завдання, яке сформульоване у питальній формі та не містить спеціальної інформації, необхідної для його виконання); вправи (це завдання, яке запропоноване у будь-якій формі, але спрямоване на відпрацювання в учнів набутих умінь та навичок); задачі (це завдання на знаходження якогось результату, коли дії для його виконання не вказані, але в умові задачі є основна частина необхідної інформації) (Л.М.Фрідман, К.К.Джумаєв). Всі ці види завдань застосовуються у процесі формування природничих понять, які передбачені державним освітнім стандартом.
Крім того, пізнавальні завдання можуть бути у формі головоломок, кросвордів, ребусів, загадок, ігрових вправ. Розв'язання таких завдань потребує певної незалежності мислення дитини, творчих самостійних пошуків, оригінальності, винахідливості, моделювання різних видів зв'язків, схематичної побудови системи істотних ознак поняття та системи понять тощо.
У процесі формування природничих понять переважають пізнавальні завдання на: порівняння з наступним встановленням та поясненням відношення подібності й відмінності між об'єктами і явищами природи; класифікація; використання аналогії, як засобу перенесення способу дій; визначення головного; визначення та пояснення зв'язків між причиною і наслідком; узагальнення та конкретизація; доведення істинності суджень (Н.С.Коваль).
Для розв'язання цих завдань учневі необхідно проаналізувати факти, встановити зв'язки, відношення та залежності між ними; використати набутий досвід; виділити ознаки та їх співвідношення; сформулювати узагальнення, висновки. усі ці дії виконуються у формі різноманітних прийомів розумової діяльності. З огляду на це ми і виділили типи пізнавальних завдань, про які йшлося вище.
За ступенем самостійності учнів у виконанні цих завдань вони можуть бути: репродуктивними, частково-пошуковими, продуктивними. Нагадаємо, що репродуктивні завдання — це такі, які спонукають дитину до відтворення раніше здобутих знань.
Частково-пошукові завдання учень розв'язує, користуючись інформацією з підручників, засобів унаочнення, результатами спостережень, дослідів, практичних робіт і т.п.
Продуктивні завдання потребують здійснення учнями операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв'язання проблеми (Т.М. айбара).
Зауважимо, що результативність процесу формування природничого поняття забезпечує не стільки кожне окремо взяте завдання, скільки система пізнавальних завдань, які поступово ускладнюються і тим самим ведуть до зростаючого напруження розумових сил школярів, пошуку і застосування відповідних прийомів мисленнєвої діяльності. "Слід крок за кроком привчати кожного учня до такого використання своїх знань, умінь і навичок на практиці, яке потребує виявлення більшої самостійності, ініціативи, наполегливості, більших зусиль для переборення труднощів". (А.М.Алексюк).
Пізнавальні завдання забезпечують як цілий процес формування поняття, так і кожен з його етапів. (Поетапність процесу формування природничою поняття ми розкрили у статті "Формування природничих понять". — Початкова школа. — 1999. — № 5, с.20—23).
На кожному з етапів домінує певний компонент сприймання, усвідомлення, осмислення, серед елементів якого є узагальнення і систематизація. Вони виконуються у чіткій логічній послідовності і для здійснення вимагають розв'язання пізнавальних завдань, застосування прийомів учіння, які відповідають психологічній природі та конкретному змістові поняття. Це в свою чергу зумовлює відповідні способи управління з боку вчителя.
Розглянемо системи пізнавальних завдань на прикладі формування природничих понять:
рівнини, гори, ґрунт.
На першому етапі (мотиваційна та змістова підготовка учнів до формування поняття) вчитель застосовує такі пізнавальні завдання, які збуджують і закріплюють у дітей позитивні емоції у процесі засвоєння нового поняття (зокрема, уривки з оповідань, загадки, прислів'я, ребуси, кросворди, досліди тощо), викликають інтерес, допитливість, бажання до самостійного розмірковування і, як наслідок, формують стійке прагнення до пошукової діяльності у даному процесі. А також завдання, що передбачають виявлення в учнів глибини і міцності програмових знань та вмінь, які необхідні у процесі формування нового поняття, а також готовність учнів до засвоєння змісту та обсягу цього поняття. Це потребує спеціального запровадження на даному етапі активізуючих запитань, завдань, які мають випереджуючий характер, поєднання репродуктивних, частково-пошукових і продуктивних завдань.
Однак зауважимо, що мотивація діяльності не завершується на цьому етапі, а здійснюється упродовж процесу формування природничого поняття.
Завдання для першого етапу
1. У ребусі зашифровано форму земної поверхні. З'ясуй її назву.
2. Підкресли у віршах назви форм земної поверхні, які зустрічаються на рівнинах.
На зеленому горбочку,
у вишневому садочку,
притулилася хатинка,
мов маленькая дитинка.
(Леся Українка. "На зеленому горбочку")
Он ярочки зелененькі,
стежечки по них маленькі,
перевиті, мов стрічечки,
збігаються до річечки.
Онде балочка весела,
в ній хороші, красні села.
Там хати садками вкриті,
срібним маревом повиті...
(Леся Українка. "Красо України, Подолля!")
3. Розв'яжи кросворд. Слово, що утвориться між подвійними лініями, підкаже назву найвищої форми земної поверхні.
Зліва направо
1. Підвищення на рівнині.
2. Щоб порівняти предмети, треба визначити їх-
3. Великі, глибокі, з крутими схилами заглибини.
4. Великі, широкі, з пологими схилами заглибини.
4. Розгадай ребус. У ньому зашифровано те, що потрібно для життя рослини.
Другий етап (організація чуттєвого сприймання предметів і явищ природи) забезпечують пізнавальні завдання, пов'язані з добором і демонстрацією дітям предметів, явищ природи, які за змістом повинні відповідати змістові того поняття, що формується. Ці завдання допомагають учням побачити незмінність істотних ознак вибраних об'єктів чи явищ природи і змінність неістотних. Вибрані об'єкти, як засіб унаочнення у пізнавальному завданні, мають за своїм змістом зацікавлювати дітей, викликати у них позитивні емоції, естетичні почуття.
В іншому випадку, до сприймання слід підготувати дітей з допомогою різних завдань і запитань, які одночасно можуть актуалізувати опорні знання, для сприймання необхідних ознак через живе та друковане слово. Для створення основи для усвідомлення тексту під час такого опосередкованого сприймання необхідно дібрати завдання, які активізують опорні знання, життєвий досвід дітей через посилання на місце і час безпосереднього сприймання об'єктів, про які йдеться.
Якщо у матеріалі розділу, теми логічно вичленовуються окремі взаємопов'язані елементи знань, то на цьому етапі варто вдаватися до розв'язання проблемних завдань.
Чуттєве сприймання має усвідомлюватися молодшими школярами, тобто у свідомості дитини повинна відобразитися сутність окремих предметів і явищ реального світу або їх груп, їх взаємозв'язки і залежності. Проте, на даному етапі це здійснюється на рівні аналізу зовнішніх ознак і властивостей об'єктів та явищ, виявлення залежностей між ними.
Завдання для другого етапу
1. Якій формі земної поверхні властиві ознаки, передані у такому вірші?
Радо глянути навкруг
І дорогу, й поле, й луг —
Все далеко й добре видно.
Навіть гуси десь кричать:
И-ги-ги, и-ги-ги,
Невеликі й є горби,
А на схилах і яри.
2. На с.56 підручника* розглянь малюнок горба. Чи зустрічав ти таку форму земної поверхні, коли був на екскурсії? Чим горб відрізняється від рівнини?
3. Розкажи про гори, зображені на картині (за вибором учителя). Чим вони відрізняються від горба?
4. Згадай, яким ти бачив верхній шар земної поверхні, коли був на екскурсії біля яру (урвища річки, котлована)?
5. Прочитай передостанній абзац на с60 підручника. Намалюй ґрунтовий розріз на основі прочитаного.
Наступні етапи процесу формування природничих понять (організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак поняття, узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном, введення сформованого поняття у систему знань) забезпечують пізнавальні завдання, що сприяють осмисленню змісту та обсягу понять, які формуються, тобто виявленню його істотних і неістотних ознак, виділенню істотних та встановленню взаємозв'язків і взаємозалежностей між ними, а також між сформованим поняттям та іншими формами знань (фактами, уявленнями, поняттями).
Серед різних типів пізнавальних завдань на цих етапах переважають завдання на: порівняння, аналогію, визначення головного, узагальнення і конкретизацію, виявлення і встановлення родо-видових, причиново-наслідкових, функціональних, просторових зв'язків між поняттями в середині системи понять та поняттями й іншими елементами знань.
Виконання таких завдань потребує сформованості в учнів загально-пізнавальних умінь (аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, встановлювати різного роду зв'язки та відношення).
Наведемо приклади пізнавальних завдань для кожного з цих етапів (третій, четвертий, п'ятий).
Завдання для третього етапу
1. Для якої форми земної поверхні є істотними такі ознаки: великий простір суходолу, його поверхня майже рівна, на ньому інколи зустрічаються горби, яри?
2. У ребусах зашифровано істотні ознаки горба. З'ясуй їх.
3. Користуючись малюнком підручника на с.56, визнач істотні ознаки горба.
4. Що позначено цифрами на малюнку? Запиши:
5. У статті "Яри", с.57 підручника, прочитай останній абзац. Випиши істотні ознаки яру.
6. Підкресли істотні ознаки яру: заглиблення, в якому не росте трава; великі і глибокі борозки; довгі заглиблення на поверхні землі; велике, глибоке, з крутими схилами заглиблення.
7. Внаслідок чого круті схили ярів стають пологими? Як називаються яри з пологими схилами? Чим балка відрізняється від яру?
8. Порівняй горб і гору. Що спільного між ними? Назви істотні ознаки гори.
10. Пригадай оповідання О. Довженка "Матусин город" (Читанка, 3(2) клас).
"Город до того переповнився рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому. Вони лізли одна на одну, переплітались, душились і дерлися на хлів, на стріху, повзли на тин, а гарбузи сповзали з тину прямо на вулицю". Чому так гарно все росте? Що можна сказати про ґрунт на цьому городі?
11. Пригадай свої спостереження, коли ти був біля яру, урвистого берега річки або біля котлована. Чому верхній шар землі тут значно темніший?
Одні ґрунти світліші, інші — темніші, одні швидше пропускають воду, інші — повільніше. Чому?
Завдання для четвертого етапу
1. Встав пропущене слово.
На великих просторах суші колоситься пшениця. Десь далеко блищить на сонці невелике озеро, а на обри видніється ліс. Ніщо не заважає бачити велику, простору, безкраю ....
2. Доповни речення. Рівнини — це ... .
3. На схематичному малюнку зображено горб. Доведи це.
4. На схематичному малюнку зображено яр. Доведи це.
5. Склади розповідь за малюнком підручника на с.57 "Як утворюється яр".
8 Доповни речення: Сукупність гір, які простягаються окремими рядами на багато кілометрів, називається ... .
9. Вибери правильну відповідь. Гори — це ... .
— ділянки земної поверхні;
— схили, на яких ростуть дерева;
— ділянки земної поверхні, дуже підняті над рівниною;
— місцевість для відпочинку людей.
10 Де більша товщина родючого ґрунту — на схилах гір чи на рівнинах? Чому?
11 Чорноземні ґрунти родючі. Доведи це.
12 Користуючись малюнком на с.61 підручника, розкажи, чому верхній шар ґрунту пухкий?
13 Продовж речення: Якщо вміст перегною в ґрунті більший, то ґрунт ... .
14 Продовж речення: Якщо хлібороби щорічно збирають з поля великі врожаї зернових, то грунт на ньому ... .
3. Запиши слово, яке з'єднає ланцюжок:
рівнина — горб — гора — ... — гірська долина.
4. Склади розповідь за схемою. Зверни увагу на напрям стрілок.
5. У горах проживає дуже мало людей. Поясни, чому.
6. Доповни схему.
7. Поясни, чому так кажуть: "Добре землю поливай і удобрюй, будеш мати гарний урожай".
ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТІВ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА
За допомогою тестування на уроці тематичного опитування учнів підсумовується вивчене, перевіряються їхні знання.
Тестові завдання допомагають досконаліше перевірити знання школярів, розвивати швидку реакцію мислення дитини, а також підготувати учня до перевідних випускних екзаменів, які проходять саме таким чином на сучасному етапі розвитку школи і вузу.
ТЕСТ: ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ
1. Організм складається з:
а) кісток
б) м’язів
в) органів*
2. Органи є:
а) зовнішні
б) внутрішні
в) зовнішні і внутрішні*
3. Органи забезпечують людині:
а) ріст
б) життєдіяльність*
в) працю
4. До органів відносяться:
а) серце легені
б) шкіра, скелет, м’язи
в) свій варіант відповіді
5. Серце виконує функцію
а) постукування
б) перекачування крові*
в) руху
6. Легені потрібні для:
а) мислення
б) дихання*
в) життя
7. Органи травлення забезпечують:
а) рухомість організму
б) перетравлення і засвоєння їжі*
в) працездатність
8. Внутрішні органи захищають:
а) шкіру, м’язи
б) скелет
в) зовнішні органи*
9. Щоб жити людині потрібні:
а) тепло
б) скелет
в) зовнішні органи*
ТЕСТ: ТВАРИНИ
1. Всі тварини поділяються на:
а) комах, мурашок, метеликів
б) комах, птахів, звірів, риб, плазунів *
в) звірів, ящерок, лисиць
2. Основними ознаками птахів є:
а) пір’я, забарвлення
б) вміння літати
в) пір’я, дзьоб, крила *
3. Основними ознаками звірів є:
а) шерсть, народження і вигодовування малят молоком *
б) полювання на інших звірів
в) чотири лапи
4. Тварини поділяються на групи:
а) дикі і свійські *
б) свої і чужі
в) домашні і приручені
ЗЕМЛЯ - НАШ ДІМ
Тема. Охорона природи.
Мета. Узагальнити знання учнів про природу рідного краю. Підвести дітей до усвідомлення необхідності зберігати і примножувати природні багатства, раціонально їх використовувати.
Ознайомити школярів із заходами щодо відтворення і збереження природи.
Збагачувати словниковий запас учнів, розширювати кругозір. Розвивати пізнавальний інтерес, мислення, уміння працювати групами, колективно і самостійно.
Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.
— Жили були у Всесвіті дев'ять сестер, дев'ять красунь. Та одна з них була найчарівніша. Милувала вона своїми чистими блакитними очима-озерцями, дзвінким життєрадісним голосом, що розливався пташиним щебетом, линув перегуками лісових жителів та видзвонював • крихітними цвіркунами. Розвівалося на вітрах її розкішне зелене волосся з переплетеного березового та вербового гілля. А ще красуня мала чарівну вдачу. Ступить крок — і заллється все навколо бузковими кольорами, засміється ~ і розсиплеться пролісковий цвіт, притихне в задумі — і видніється рожевий обрій...
— Чи впізнали ви цю красуню? Як звуть її? (Земля).
— Так, це планета Земля, наша домівка у Всесвіті, яку ми порівнюємо з чарівною дівчиною.
... Та минав час. Почали тьмяніти і міліти її очі-озерця, рідшати волосся, затихати голос...
— У мою душу закрадається тривога, а у вашу? Адже Земля — це наша домівка. (Так).
— Що саме непокоїть і тривожить вас? (Міліють і забруднюються ріки, вирубуються ліси, зникають деякі рослини, люди часто винищують тварин і птахів).
— Ось скільки проблем ви назвали. А що роблять з найдорожчим у світі, коли йому боляче, коли воно хворіє? (Його лікують, оберігають, підживлюють, охороняють).
— Що ж повинні робити ми, люди, знаючи, що в біді Земля, наш прихисток, наш дім? (Бережливо ставитися до неї, охороняти...).
III. Робота за темою уроку.
— Це і буде темою для нашої сьогоднішньої дорослої серйозної розмови.
Представляю вам уже відому групу інформаторів, а також групу експертів та лаборантів. Отож урок наш побудуємо у формі конференції, на якому ми опрацюємо багато інформаційного матеріалу. Крім того, нам у пригоді може стати цікава література нашого маленького читального залу. Секретарем буде Катя К Вона фіксуватиме найцінніші наші думки, вислови на табло.
1. Охорона повітря.
— До речі, щодо інформації. Чи завжди вона буває правдивою? Нещодавно я почула, що є п'ять океанів. Кілька разів перевіряла себе — знаю тільки чотири. А ви? (Чотири: Тихий, Індійський, Атлантичний і Пібнічно-Аьодовитий).
— Постривайте, відносно п'ятого океану говорилось, що він:
Не прісний, не солоний,
Хоча блакитний і прозорий,
Без берегів і без води,
Пливем у ньому я і ти,
І легкокрилі літаки.
— То що ж це за океан? (Повітряний океан).
— Ці два слова дають нам мізерну інформацію про цей океан, а я впевнена, що ви знаєте набагато більше.
Групи експертів і лаборантів можуть працювати над першим завданням, а ми послухаємо інформаторів. а) Інтелектуальна атака.
(Проводить група інформаторів).
— Повітря необхідне живим організмам. Для чого? (Щоб дихати, а, значить, жити).
— Повітря не має кольору. (Так, воно прозоре, але товстий шар повітря має блакитний колір).
— Повітря нерухоме. СНг, воно весь час рухається. Це і є вітер, який ми відчуваємо).
— Чи є повітря в твердих речовинах, наприклад, ґрунті, крейді? (Так. У цьому ми переконалися, коли робили дослід з крейдою).
— Повітря, яким ми дихаємо, насичене вуглекислим газом. (Ні. Повітря на одну п'яту складається з кисню, а решта — інші гази).
— Чи може повітря мати запах бузку? (Ні, запах бузку має тільки бузок, а повітря без запаху).
— Отже, природа дає нам повітря без кольору, запаху, насичене вдосталь киснем — таким, яким воно необхідне людині. Та людина часом недбало ставиться до цього безцінного дару. Слово просять наші лаборанти, що приготували дослід.
б) Лосліл №1 з блюлием і свічкою.
(УЧНІ спостерігають, як під час горіння виділяється кіптява, в результаті чого дно блюдця стає чорним).
— Це дуже просто спостерігати ось тут у класі — блюдце, свічка... А як у масштабах Землі? Слово експертам.
в) Аналіз негативного впливу діяльності люлини на повітря.
(Група експертів робить висновки за кількома опрацьованими в індивідуальному порядку текстами).
Наприклад, картка №1: "Поряд парк. Там згребли торішнє листя і запалили багаття. І вулиця, і перехожі потопають у великих сизуватих клубах диму..."
Завдання: зроби висновок.
Картки №№ 2, 3, 4 відповідно про зловживання отрутохімікатами на полях, про викиди відпрацьованих газів з фабрик, заводів, про забруднення повітря транспортом.
— Аж страшно подумати, яким брудним повітрям ми дихаємо. Невже нічого не можна зробити?
(Не спалювати листя, заводи і фабрики повинні бути безвідходними або очищати викидні гази, більше користуватись тролейбусами, трамваями).
— Нашого секретаря прошу заповнити табло.
(Поміщає стрічки з написами): Не спалювати опале листя
Очищувати відпрацьовані гази
2. Охорона водойм.
— А цей предмет вам знайомий? (Це глобус, модель Землі).
— Якого кольору наша планета (прокручую глобус)? (Блакитного) .
— Чому? (Бо на земній кулі води вдвічі більше, ніж суші).
— Про воду, думаю, ви теж багато знаєте і розповісте у своїх інтерв'ю. Кореспондентом буде представник групи інформаторів.
Тим часом лаборанти і експерти розпочнуть виконувати друге завдання.
а) Інтерв'ю.
— Чи не забагато на Землі води? (Ні, якраз стільки, щоб вона не замерзла, бо вода обігріває нашу Землю взимку, віддаючи їй тепло, що взяла від сонечка влітку).
— Яке значення для живої природи має вода? (Основне. Ті п'ють люди, тварини, рослини. Без їжі людина може прожити 9 діб, без води — 2. Вода — основа всіх живих організмів).
— Чи правильне твердження, що вода нас годує? (Так. Без води не приготувати їжі. Водойми дають нам продукти харчування. — рибу, морську капусту та ін.).
— Кажуть, що вода — найширший шлях. Доведіть це. (Жодна дорога не може мати розмірів моря, океану чи навіть річки. Там легко розминутися багатьом кораблям).
— Як пов'язані електричний струм з водою? (За допомогою води працюють гідроелектростанції).
— Для чого ще потрібна вода? (Різні відповіді).
— Ви самі довели, що вода — справжнє диво природи. Але часто люди не вміють цінувати його. Можливо, тому, що на перший погляд води у нас дуже багато.
Послухаємо експертів.
б) Розповілі за ілюстраціями про негативний вплив людини на волойми.
— Катастрофи на морях;
— вилив стічних вод із заводів, фабрик;
— засмічування водойм;
— заростання і замулювання дрібних водойм і багато ін.
— І в результаті світовий океан матиме більше ось такої мутної, брудної води і менше цієї чистої, природної, здорової. Лаборанти готові продемонструвати дослід.
в) Лосліл №2. Фільтрування води.
— Цей елементарний дослід показав, що будь-яку забруднену воду можна очистити. У нас у класі за допомогою звичайного фільтру, а на заводах, фабриках — за допомогою складних фільтрів, а також очисних споруд. І люди повинні дбати про це.
Секретаря просимо виконати завдання. (На табло помішуються написи). фільтрувати використану воду
Розчищати дрібні водойми
Не засмічувати річки
3. Охорона ґрунтів.
а) Звучить фонограма "Голос Землі".
"...Важко мені, діти мої, кровиночки мої. Чи ж не я вас породила, чи не я вам сили даю? Лелію для вас кожний кущик, травиночку кожну. Всі свої багатства віддаю вам до останку. Прихищаю братів ваших менших — тваринок, жуків...
За що раните мене, діти мої, чом не шануєте?
Зриті надра мої ранами гоїтимуться тисячі років, споєні отрутою поля перестануть колосити пшениці.
Не брудніть мене, не засмічуйте, бо я — ваша мати, і що ви без мене?"
— Діти, хто звертається до нас зі своїми болями і тривогами? (Земля).
б) – Якими 6 ви хотіли бачити себе відносно неї. якою хотіли б бачити її? Запишіть одним реченням. (Діти пишуть).
— Чи не могли б ви поділитися своїми найпотаємнішими бажаннями? (Зачитують).
— Хай ці думки і бажання залишаться на табло нашими рішеннями, а у ваших серцях — як закони, як правила дітей Землі.
(Секретар поміщу є на табло написи): Уникати обробітку полів отрутохімікатами
Вивозити сміття на сміттєсховища
Насаджувати дерева і кущі
4. Охорона живої природи.
а.} Слухання грамзапису "Голоси лісу".
— Діти, запрошую вас на лісову галявину. Черговий залишиться у класі і попрацює зі словником.
(Завдання: відшукати слово екологія і пояснити його значення). А ми всі спробуємо вловити пахощі весняного лісу. Відчули? Ну то вмощуйтесь зручніше.
(Діти сідають на килимок).
б} Бесіда-опитування:
— Дуже люблю ліс. І чому мені так легко дихається тут? (Бо у лісі багато дерев і повітря насичене киснем).
— У парку теж багато дерев. Чому його не називають лісом? (Бо парк — штучно створене природне середовище з місцями відпочинку).
— Ліс — неначе багатоповерховий будинок. Які поверхи є у ньому? (Мохи — перший поверх, трави і квіти— другий, куші — третій, а крона дерев — четвертий).
— Торік ось під тим кущиком зустріла довговухого, косоокого звірка. Не підкажете, як його звуть? (Заєць).
— А ще кого можна тут зустріти? (Білку, дику козу, їжака...).
— А ось на цьому пеньку знайшла силу-силенну грибів. Та не пригадую, як вони називаються?
(Опеньки).
— А квіти лісові любите? Ото вже нарвемо до класу цілі оберемки... (Ні, бо серед лісових квітів багато лікарських і занесених до Червоної книш. їх рвати заборонено).
— Он як. Ти так любиш ліс, піклуєшся про нього, то ми оберемо тебе лісовичком. Ти попрацюєш з літературними джерелами, розповіси нам про деяких тварин і рослини, занесені до Червоної книги України. (Учень працює над завданням).
— Яку ще користь дає ліс? (Лгревину, з якої виготовляють папір, меблі; лікарські рослини, ягоди, гриби; прихисток птахам і звірам; духовну насолоду).
— Мені здається, час підводитись. Нумо приберемо після себе галявину, зберемо сміття, обгородимо мурашник. А з багаттям що зробимо? (Загасимо).
— Ой, мабуть, зараз буде дощ.
(Фізкультхвилинка "Насунула чорна хмара ").
в.) Розповідь " Сторінками Червоної книги".
(Розповідає "лісовичок"). — Зникнення одного виду тварин чи рослин обов'язково призводить до якоїсь іншої біди в природі. Маринка підготувала оповідання з книжки "Чо-мучка?" (В оповіданні розповідається про те, як отрутохімікатами знищували гусінь у лісі. Від цього загинули птахи, звірі...).
— А мультик про джмелів пам'ятаєте? Як все досконало побудовано в природі, як все взаємопов'язане. Ці зв'язки в природі вивчає спеціальна наука.
Яка? Про це розповість черговий. (Зачитуються дані з енциклопедичного словника).
— Крім того, що є спеціальна наука, покликана вивчати, охороняти, примножувати природу, у світі існують багато організацій, товариств, яким теж не байдужа доля планети. Наприклад, міжнародний рух "Грін Піс", обласне дитяче екологічне об'єднання "Паросток", районний гурток екологів "Лотос", наш шкільний екологічний клуб "Бумеранг". Крім цього, у світі працюють заповідники, заказники, де створено умови, наближені до природних, щоб наші менші брати почувалися там вільно і безпечно.
(Школярі показують на карті найвідоміші заповідники).
г) Кросворл.
— А зараз спробуйте уявити себе мешканцями лісу. Це допоможе вам упоратися з цікавими завданнями кросворду. А коли ми його розв'яжемо, то довідаємося про скарб — найдорожчий і найцінніший у світі.
1. Це весняний ранній птах.
Називають його...
(шПак).
2. За вікном сніжок, піднялася віхола.
Та не страшно пташці, що сидить під стріхою.
(горобець). 3. Хитра кума сліди замела.
(лисИїуі).
4. Вправні будівельники майструють дашок
З соснових голок.
(муРахи).
5. Я найперша квітка в гаю
Синім цвітом зацвітаю.
(прОлісок).
6. Влітку наїдається, взимку відсипається.
(ведМідь).
7. Білі дзвіночки висять, гойдаються.
Як вони називаються?
— То який найдорожчий скарб у світі? (Природа).
— Але ви ще дуже малі і охороняти природу не можете. Мабуть, це справа тільки дорослих? (Ні. Ми хоч і малі, але вже багато можемо зробити для. збереження природи).
— Ну, тоді секретаря прошу доповнити табло своїми особистими висновками: Не зривати квітів
Не руйнувати гнізда і мурашники
Не ламати гілок
Не знущатися над живими істотами
— А ми продовжимо розмову про скарб, який щойно відшукали. Як ставляться до скарбу? Покажіть. Візьміть у свої долоньки те, часточкою чого є ми самі.
І як це не дивно, не дико, люди іноді виступають ворогом природі, не задумуючись над тим, що в першу чергу стають ворогом собі. І тоді трапляється біда. Найстрашніша трапилась навесні 1986 року. Це була Чорнобильська трагедія — страшне свідчення того, до якої біди можуть призвести людська недбалість, безвідповідальність, байдужість. Під час цієї катастрофи загинуло багато синів і дочок України. Ті, хто загинув, віддали своє життя, рятуючи все живе від радіації. Сьогодні ми запалимо свічку пам'яті і вшануємо їх хвилиною мовчання.
IV. Підсумок уроку.
— Секретар протягом уроку фіксував найбільш цінні наші думки на табло. Перечитайте їх. Що вони вам нагадують? (Правила, закони...)
— Отже, ми склали пам'ятку, правила, а мовою дорослих — закони чи рішення, за якими б мали жити ми і спонукати до цього інших. Не всі з цих рішень можемо виконати ми, другокласники, але ми можемо насаджувати дерева, розчищати джерела, не засмічувати їх, економити папір і тд.
На уроці української мови ми запишемо ці правила і вивчимо ще й такі слова-заклик:
На землі, у домі вселюдському —
Протиріч і негараздів тьма,
Будьте, люди, обережні в ньому!
Іншої домівки в нас нема!
Охорона навколишнього середовища найактуальніша проблема сьогодення. Молода українська держава успадкувала тугий вузол економічних проблем: забруднені промисловими відходами повітря, грунти, водойми; значною мірою вичерпані природні ресурси. Економічна криза значно поглибилась у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС.
В умовах загострення проблем взаємодії людства й природи перед сучасною педагогічною наукою та практикою постає низка невідкладних завдань, пов’язаних з необхідністю виховувати молоде покоління не у згубній традиції якомога більше брати від природи, а у шанобливому ставленні до всього сущого, що споконвіку притаманне українському народові.
Серед якостей, що характеризують економічну культуру особистості, важливу роль відіграють знання про мову роль відіграють знання про природні закономірності, взаємодію людства та природи. Специфіка засвоєння економічних знань визначається складністю природних об’єктів, багатогранністю взаємозв’язків та залежностей між компонентами природних систем суспільством та навколишнім середовищем.
Сучасний рівень розвитку засобів впливу на довкілля вимагає від кожної людини уміння прогнозувати й запобігати можливим негативним наслідкам своєї діяльності. Вибір оптимальних варіантів взаємодії з природою потребує глибокого аналізу, творчого підходу тому засвоєння екологічних знань не може обмежуватися рівнем застосування їх за взірцем. Обов’язково має досягтися творчий рівень оволодіння знаннями.
В шкільній практиці поширені різноманітні методи й засоби навчання, що сприяють активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. Заслуговують на увагу ті з них, які допомагають розвиткові умінь систематизувати знання, самостійно їх набувати, використовувати на практиці. До них відносяться різні види дидактичного матеріалу в тому числі ігри та вікторини. Ігри та вікторини на екологічну тематику стимулюють інтерес учнів до проблем навколишнього середовища і надають урокам яскравого емоційного забарвлення. Різноманітні ігри та вікторини можна використовувати на всіх етапах уроку: під час опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення й узагальнення знань.
«... ГРА - НАЙСЕРЙОЗНІША СПРАВА»
Тема. Тварини — частина живої природи.
І. Гра «Малята».
Програмовий зміст. Розширити знання учнів про диких тварин (лисиця, заєць, ведмідь, білка, їжак, вовк) та їх повадки. Закріпити вміння правильно називати частини тіла тварин, виділяти істотні ознаки поняття «звірі».
Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.
Хід гри
Клас поділяється на дві групи. Одна група отримує картки із зображенням дорослих тварин, інша— малят. «Малята» мають знайти своїх «батьків», потім описати зовнішній вигляд дорослого звіра. «Батьки» мають розповісти про спосіб живлення, окремі повадки та як вони піклуються про своїх малят.
Завдання:
1. Фантазування: берлога ведмедя зменшилася до розміру рукавички. Як буде жити ведмідь?
2. Метод фантограм: Заєць бігає стрибає живе у лісі або степу а) перенесемо зайця із степу в море — як буде пересуватися?; чим живитися? 6) заєць повзає — як буде рятуватися від лисиці?
3. Творчо-емпатійні вправи.
Поставити себе на місце тварини та передати її відчуття:
а) восени у лісі відбулися збори тварин на тему «Хто як до зими готується...»
6) зустрілися їжак з білкою і розговорилися...
II. Знайди свою маму.
Програмовий зміст. Розширити знання дітей про свійських тварин. Розвивати спостережливість та вміння виділяти характерні ознаки дорослих тварин та їх малят.
Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.
Хід гри.
На столі розкладаються картки із зображенням малят домашніх тварин. учням роздаються картки із зображенням дорослих свійських тварин. Дається завдання: дібрати малят до дорослих тварин, описати дорослу тварину, виділити її характерні ознаки; розповісти, що цікавого помітили, спостерігаючи за домашніми тваринами. Виграє той, хто перший впорається із завданням.
Завдання:
1. Символічна синектика — імітація повадок свійських тварин.
2. Переплутати мам та малят, придумати спільні умови проживання — як будуть спілкуватися, як харчуватися?
а) як будуть жити собака із лошам?;
6) корова з кошеням?
III. Який це птах?
Програмовий з міст. Розширення поняття «птахи»; формування вміння розпізнавати перелітних, осілих та зимуючих птахів за їх зображенням та характерними звуками (співом).
Унаочнення. Картки із зображенням типових для даної місцевості перелітних, осілих та зимуючих птахів; запис співу окремих птахів. Хід гри
На магнітній дошці прикріпити зображення птахів у довільному порядку. Клас поділяється на З команди, визначаються лідери. На столі розкладені картки із написами: «перелітні», «осілі», «зимуючі». Лідери обирають певну картку. Лається завдання:
дібрати ілюстрації птахів, що входять у це поняття, розмістити в ряд на дошці під написом. Командам дається 1 хвилина, щоб порадитися. За сигналом вчителя обговорення припиняється, а лідери, по черзі, виконують завдання. Інші команди стежать за правильністю виконання. Школярі мають право використати ту ілюстрацію, яка вже була розміщена, якщо вважають, що це було зроблено помилково. Виграє команда, яка правильно виконала завдання (або допустила найменше помилок).
Індивідуальне змагання. За характерними звуками впізнати птаха, назвати його та знайти ілюстрацію. Завдання:
1. фантазування на тему: «Ой, якби я мала (мав) крила...»
2. Метод каталога — перенесення властивостей неживих об'єктів на птаха:
вода птах
без запаху без кольору рідка і т.д.
3. Метод мозкового штурму.
Птаха зачинили в клітці. Як йому вибратися звідти?
Тема. Рослинний і тваринний світ лісів, луків, водойм.
І. Що де росте?
Програмовий зміст. Закріпити знання дітей про назви знайомих рослин та місць, де вони ростуть (ліс, луки, водойма).
Унаочнення. Ілюстративний матеріал із зображенням природних угруповань (ліс, луки, водойми); гербарні зразки рослин цих угруповань або живі рослини.
