Аналіз криміногенної ситуації в Україні за 2001 рік та прогноз на 2002 рік (Частина 3)
9. Загальнокримінальна злочинність
9.1. За місцем скоєння, як і в попередні роки, переважають злочинні прояви, скоєні в містах та селищах міського типу: 1997 р. - 75,8% загальної кількості зареєстрованих злочинів, 1998 р. - 74,9% , 1999 р. та 2001 р. - 74,9%. Разом з тим, рівень сільської злочинності поступово збільшується, що свідчить про деяке погіршення криміногенної ситуації в сільській місцевості.
9.2. Протягом останніх трьох років спостерігається тенденція зменшення кількості тяжких злочинів. Їх питома вага в загальній кількості зареєстрованих злочинів скоротилась з 41,7% в 1996 р. до 37,3% в 2001 р. Про можливі пояснення цього факту йшлося при розгляді стану та головних тенденцій злочинності.
9.3. В останні чотири роки була зафіксована тенденція зростання рецидивної злочинності. В 2001 р. частка злочинів, скоєних особами, що раніше скоювали злочини, від загальної кількості злочинів склала 20,1%, що більше, ніж в попередні роки. Ці дані дозволяють констатувати подальшу професіоналізацію злочинності.
9.4. Всупереч прогнозам кількість злочинів, скоєних неповнолітніми, продовжувала зменшуватись і в 2001 р. (- 5,2%). Таке скорочення можна було оцінити як позитивну тенденцію, але є серйозні підстави вважати, що саме ця категорія злочинів характеризується високою латентністю. Неповнолітні скоюють значну частину злочинних посягань середнього ступеня тяжкості та таких, що не становлять великої суспільної небезпеки. А саме про такі злочини часто не повідомляють потерпілі тому вони залишаються поза реєстрацією.
9.5. Найбільш чисельну кримінологічну групу як і в попередні роки складають злочини корисливої спрямованості, хоча їх питома вага в загальної кількості зареєстрованих злочинів зменшилась з 55,0% в 1997 р. до 53,1% в 2001 р. Кількість зареєстрованих злочинів цієї групи за останні 4 роки зменшувалась, в тому числі, в 2001 р. на 2%.
Основну масу корисливих злочинів становлять крадіжки. Доля крадіжок щодо всієї злочинності становила в 2001 р. 47%, а серед корисливих злочинів майже 89%.
Переважають як і раніше крадіжки індивідуального майна громадян. Їх питома вага в загальній кількості зареєстрованих злочинів в 1997 - 2001 рр. дещо зменшилась в порівнянні з попереднім періодом, але і зараз перевищує 30%. Отже, майже кожний третій зареєстрований в країні злочин це крадіжка.
Структура крадіжок індивідуального майна громадян в 2001 р. характеризувалась наступними даними: крадіжки з квартир - 32,6%, крадіжки транспортних засобів (крім автомобілів) - 7,2%, крадіжки автомобілів - 2,1%, крадіжки з гуртожитків, готелів тощо та кишенькові крадіжки - по 0,6%. Решту злочинів цього виду (56,9%) складають так звані «інші» крадіжки. Ці статистичні дані не дозволяють дати більш диференційовану і чітку кримінологічну характеристику крадіжок.
Оцінюючи зазначені показники, необхідно відмітити, що для всіх видів крадіжок, навіть квартирних, характерним є дуже високий рівень латентності. Саме про ці злочини, якщо вони не завдають надто великої шкоди, громадяни найчастіше не заявляють до ОВС. Згідно з результатами опитування та експертними оцінками в останні роки різко зросла кількість фактично вчинюваних кишенькових крадіжок, крадіжок з дач, речей з автомобілів тощо. Отже, офіційні статистичні дані щодо злочинів цього виду досить істотно відрізняються від реальності.
Заслуговують на увагу показники динаміки найбільш небезпечних різновидів крадіжок - крадіжок з квартир і крадіжок автомобілів та інших транспортних засобів. Кількість перших зменшується протягом 1997-2001рр., відповідно, на 6,7%, 14,1%, 1,1% та 7,1%. Щодо крадіжок автомобілів, то їх кількість скоротилась за період з 1997 по 2001 р. на 51,1%. Показник скорочення крадіжок інших транспортних засобів за цей період дещо менший - 8,3%.
Оскільки рівень латентності цих злочинів значно менший, ніж інших видів крадіжок, можна припустити, що тенденція до зменшення їх кількості обумовлена дією інших факторів. На скорочення зазначених видів крадіжок серйозно вплинули заходи щодо посилення охорони квартир та збільшення кількості стоянок автомобілів, що охороняються. Здійснення цих посягань значно ускладнилось і, відповідно, збільшився ризик бути притягнутим до відповідальності. Можна припустити, що частина кримінально активних осіб перейшла до вчинення інших видів корисливих злочинів, менш ризикованих і більш «ефективних» в плані отримання прибутку.
Як і раніше значна частина корисливих злочинів вчинюється шляхом крадіжки державного або колективного майна. В 2001 р. вони склали 29,4% загальної кількості корисливих злочинів і 15,6% - всіх злочинів. Незважаючи на те, що в 2001 році рівень крадіжок даного виду дещо збільшився (+3,5% в порівнянні з рівнем попереднього року), в останні роки спостерігається тенденція істотного зменшення кількості цих злочинів (1997 р. на 11,6%, 1998 р. на 17,2%, 1999 р. на 11,2%). За оцінками експертів крадіжки державного або колективного майна в умовах зміни форм власності, відсутності ефективної системи управління та контролю за державним майном набувають дуже високого ступеня латентності. Це так звані злочини без реального потерпілого, про які ніхто не зацікавлений повідомляти. Це дає підстави стверджувати, що фактичний рівень цього різновиду крадіжок є значно вищим, ніж зареєстрований, і має тенденцію до подальшого зростання.
Серед інших корисливих злочинів необхідно виділити шахрайство. Кількість шахрайств з метою заволодіння державним або колективним майном постійно зростає протягом 1993 - 2001 рр. (+19,9% в середньому за рік). Шахрайство як відносно небезпечний, завуальований та такий, що досить важко виявляється, вид розкрадання державного або колективного майна в умовах розвитку фінансово-господарських відносин є досить привабливим для кримінальних елементів видом злочинної діяльності. Враховуючи сказане, а також криміногенні фактори, що діють в сфері управління державним майном, можна припустити подальше і досить тривале зростання кількості шахрайств з метою заволодіння державним або колективним майном.
Щодо шахрайств з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, то тут відбулася зміна тенденції. Якщо в 1997 - 1998 рр. кількість цих злочинів збільшилась, відповідно, на 12,6% і 65,3%, то в 1999 р. було зафіксоване падіння їх рівня на 14,1% . В 2001 році цей показник знову збільшився і склав 16079 злочинів. Слід зазначити, що процес розвитку та ускладнення інфраструктури торгівлі та послуг в країні, системи фінансово-кредитних відносин створює базу для подальшого зростання кількості цих злочинів.
9.6. В 2001 р. рівень зареєстрованих корисливо-насильницьких злочинів зменшився на 6%, тобто збереглась тенденція трьох попередніх років. Це скорочення обумовлене зменшенням кількості грабежів та розбійних нападів. В 2001 р. кількість грабежів з метою заволодіння індивідуальним майном громадян скоротилась на 5,4%. Кількість розбійних нападів з метою заволодіння державним або колективним майном скоротилась на 32,6%, а з метою заволодіння індивідуальним майном – на 1,7%.
Ймовірно на зменшення кількості зареєстрованих грабежів та розбоїв вплинуло розширення можливостей здобуття майна та грошей за рахунок злочинних дій ненасильницького характеру.
Слід особливо зупинитись на такому виді злочину, як вимагательство. За кримінологічними характеристиками воно може бути віднесене до злочинів корисливо-насильницького спрямування. Цей вид злочинної поведінки набув значного розповсюдження в останні роки (+1,5% в 1998 р., + 14,5% в 1999 р., в 2001 р. він дещо зменшився (-2%), але залишається значним). Він є однією з основних форм діяльності організованих злочинних угруповань. Причому слід зазначити, що досить значна частина цих посягань не реєструється через небажання потерпілих заявляти про вчинений щодо них злочин. Є підстави вважати, що вимагательство в найближчі роки буде становити дуже серйозну кримінологічну проблему.
9.7. Загальна кількість насильницьких злочинів в 2001 р. на відміну від останніх років збільшилась на 2%. Зокрема, зросла кількість зареєстрованих випадків заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень (+1,5%), умисних тілесних ушкоджень середньої тяжкості (+3,8), умисних вбивств (+1,3%). Зменшилась кількість згвалтувань (- 3,4%). Серйозною є проблема зростання кількості резонансних вбивств на замовлення та вбивств, скоєних групою осіб або організованою злочинною групою.
Вже відмічалось, що для насильницьких злочинів характерним є значний рівень латентності. Значна кількість потерпілих не звертаються з заявами до ОВС. Навіть повнота реєстрації умисних вбивств викликає певні сумніви. Так, кількість осіб, що зникли без вісті, в Україні постійно збільшується. В 1998 р. був оголошений розшук щодо 34694 таких осіб, а в 1999р. – 37465. В 2001 році цей показних дещо зменшився (30903осіб), однак залишається достатньо високим. Цілком обгрунтованим є припущення, що певна частина цих осіб стала жертвами вбивств.
Досить новим небезпечним способом вчинення насильницьких злочинних дій є використання вибухових речовин. В 1998 р. було скоєно 164 злочини з використанням вибухових речовин, в 1999 р. - 136, а протягом 6 місяців 2001 р. - 74. В 2001 р. найбільша кількість таких дій були скоєні в м.Києві, Донецькій області, м.Севастополі, Херсонській та Кіровоградській областях. Ці дані свідчать про певне зниження рівня контролю за обігом вибухових речовин, полегшення доступу до них з боку антисуспільних елементів. Крім того, на поширення таких злочинів впливає таке явище, як розповсюдження демонстративної злочинної поведінки, метою якою є не тільки спричинення шкоди конкретній особі, але й демонстрація сили, залякування конкурентів тощо.
Слід відмітити, що одним з небезпечних чинників тенденції зростання ступеня тяжкості посягань насильницького та корисливо-насильницького характеру є значне підвищення рівня озброєності злочинців. Хоча абсолютні показники, зафіксовані офіційною статистикою, ще відносно невеликі, але темпи їх зростання викликають серйозне занепокоєння.
Факторами, які сприяють посиленню вказаної тенденції, є послаблення режиму охорони об`єктів зберігання зброї в армії та контролю за її використанням, переміщення в Україну зброї з районів збройних конфліктів, виникнення в останні роки легального та нелегального ринків зброї, які постійно розширюються. Вже в даний час зростання кількості вогнепальної зброї в країні негативно впливає на криміногенну ситуацію в цілому.
На користь цього висновку свідчить постійне зростання (в середньому на 13,8% щороку) протягом 1993 - 1998 рр. кількості злочинів, пов`язаних з незаконним носінням, зберіганням, придбанням, виготовленням і збутом зброї. Хоча в 1999 р. та 2001 р. відбулася зміна тенденції (відповідно -6,4% та -10,8%), вона з огляду на тривалу дію вищезазначених криміногенних факторів є нестійкою.
9.8. Простежується тенденція скорочення кількості злочинів, вчинених на вулицях та в громадських містах. Їх кількість зменшилась в 1998 р. на 13,1%, в 1999 р. на 10,1%, а в 2001 р. на 10,5%. В 2001 р. продовжує зменшуватись кількості хуліганських проявів (-11% в порівнянні з 1999 р.). Також продовжує зменшуватись частка цих злочинів від загальної злочинності. В 2001 р. вона склала лише 5%.
10. Злочинність, пов’язана з наркотиками
10.1. Однією з найбільш тяжких проблем розвитку криміногенної ситуації в Україні є постійне зростання кількості злочинів, пов`язаних з виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересилкою або збутом наркотичних засобів. У 2001 р. їх було зареєстровано 38040, або 6,8% від загальної кількості злочинів.
Внаслідок дії вказаних вище загальних соціально-економічних та соціально-психологічних факторів в Україні в останні роки складаються сприятливі умови для поширення наркоманії, особливо серед молоді.
Рівень наркотизації населення зростає. У 1997-1999 рр. Україна за цим показником стійко утримує друге місце серед країн СНД. Тільки за офіційними даними кількість осіб — немедичних споживачів наркотиків за п‘ять останніх років збільшилась удвічі і перевищила 60 тисяч, а щорічно виявляється та береться на облік близько 10 тисяч таких осіб. Переважну більшість серед споживачів наркотиків (майже 90%) становить молодь у віці до 30 років (з них близько половини становлять неповнолітні), а кожен третій з тих, які перебувають на обліку, — жінка.
За оцінками експертів реальна кількість немедичних споживачів наркотиків, враховуючи високу латентність цього явища, мінімум у 10-15 разів більша, що підтверджується і даними соціологічних досліджень, за якими майже 10% населення знайомі з наркотиками. Крім того, за даними анонімного опитування, що було проведене МВС України у деяких великих ВУЗах країни, до споживання наркотичних засобів прилучився кожен другий-третій студент.
Невпинно зростає смертність осіб, які зловживають наркотиками. За п`ятиріччя кількість таких смертей зросла більш ніж у чотири рази. В основному це особи, які вживали наркотики шляхом ін'єкцій, а така категорія споживачів становить майже 85% від їх загальної кількості. Проблема СНІДу також безпосередньо пов'язана із наркоманією, оскільки 90% ВІЧ-інфікованих є ін’єкційними наркоманами.
10.2. Відбувається процес створення ринку наркотиків з усіма його характерними ознаками - споживачами, інфраструктурою виробництва, перевезення та збуту. Хоча слід зазначити, що збутом здебільшого займаються самі наркомани. Збільшується обсяг наркотичних речовин, що поставляються в Україну з-за кордону і стає більш небезпечним їх склад. Цьому сприяють також зв`язки, які встановились між вітчизняними та зарубіжними злочинними угрупованнями, що займаються збутом наркотичних засобів, близькість України як до азіатських країн-виробників наркотиків, так і до європейського ринку збуту. Негативним є й факт приватизації та втрати внаслідок цього належного державного контролю за підприємствами, які виготовляють психотропні та лікарські препарати.
Якщо врахувати негативний вплив розповсюдження наркотиків на стан загальної злочинності, то є всі підстави констатувати поступове набуття наркоманією статусу загального фактору впливу на криміногенну ситуацію в Україні.
Фактором, що в значній мірі стримує розповсюдження наркотиків в Україні, є обмеженість купівельної спроможності прошарків населення, представники яких найчастіше стають наркоманами.
11. Економічна злочинність
11.1. Кількість злочинів в сфері економіки протягом 1993 - 2001 рр. зросла майже вдвічі і склала в 2001 р. 65724. Середньорічний темп їх зростання дорівнює 9,5%. Ці дані відображають лише виявлену частину економічних злочинів, тобто обсяг діяльності служби БЕЗ. Між тим, перевірки діяльності господарюючих суб’єктів та оцінки експертів свідчать про те, що 90% таких злочинів залишаються невідомими правоохоронним органам.
11.2. Перехід від командно-адміністративної до ринкової моделі економіки призвів до істотних змін в структурі економічної злочинності. Так, істотно зменшилась питома вага розкрадань державного або колективного майна шляхом крадіжки (1993 р. - 18,7%, 2001 р. - 6,8%); з 17,2 до 7,1% зменшилась питома вага випадків обману покупців та замовників. Починаючи з 1995 р. намітилась тенденція зростання питомої ваги випадків виготовлення або збуту підроблених грошей (з 2,8 до 6,2% у 1999 р.). Загальна кількість цих злочинів у 1999 р. майже втричі перевищила показник 1993 р. і складала 4027. В 2001 р. спостерігається зменшення кількості злочинів даного у (на 30,7%) по відношенню до попереднього року. Але кількість випадків виготовлення або збуту підроблених грошей чи цінних паперів в поточному році продовжує перевищувати відповідні показники 1993 -1997 рр.
За рахунок активізації діяльності підрозділів БЕЗ і переорієнтації їх зусиль на найбільш небезпечні види злочинної діяльності в сфері економіки, в тому числі, внаслідок криміналізації ряду таких діянь, продовжує зростати кількість виявлених випадків ухилення від сплати податків (+0,4% в порівнянні з 1999 р.).
11.3. В 2001 р. значно зросла кількість злочинів, виявлених в найбільш криміногенних сферах економіки: фінансово-кредитній (+ 15,7% в порівнянні з рівнем минулого року), в банківській (+ 5,6%), зовнішньоекономічній (+ 15,3%), приватизації (+ 19,7%). Продовжує зменшуватись кількість злочинів, виявлених в комерційних структурах. В порівнянні з 1999 р. вона скоротилась на 14%.
Широко використовуються нові способи вчинення економічних злочинів - ухилення від сплати податків за допомогою завищення дебіторської заборгованості, бартерних розрахунків, операцій з давальницькою сировиною; безпідставні завищення собівартості продукції та заниження прибутку; різні схеми «відмивання» нелегального капіталу; переведення безготівкових коштів в готівку тощо.
12. Організована злочинність
В 2001 р. виявлено 1166 організованих злочинних угруповань (+0,8% до кількості угруповань, виявлених в 1999 р.) та 4673 особи, що скоїли злочини в їх складі (-3,4%), зареєстровано 9307 злочини, вчинені членами організованих злочинних угруповань (+0,4%). Причому, дедалі частіше в поле зору зазначених підрозділів стали попадати не злочинні групи загальнокримінального характеру, а саме розгалужені, стійкі, тобто найбільш небезпечні злочинні організації, члени яких займалися бандитизмом, розбійними нападами, розкраданням державного або колективного майна у великих і особливо великих розмірах.
Активізувалась діяльність і організованих злочинних угрупувань економічної спрямованості. Використовуючи накопичені капітали і зв`язки у владних структурах, вони намагаються встановити контроль над кредитно-фінансовою системою, перш за все, комерційними банками, розподілом квот та ліцензій на експорт товарів та сировини, зовнішньо-торговельними операціями, процесом приватизації державного майна. Ознакою часу є їх прагнення здійснювати активний вплив на формування та діяльність органів державної влади різних рівнів, намагання створити цілу систему корумпованих зв`язків.
Можна констатувати, що, якщо на початку кризи і загального погіршення криміногенної обстановки збільшення організованої злочинності виступало як наслідок цих глобальних процесів, то в даний час воно набуло вже значення самостійного і дуже вагомого криміногенного фактору. Діяльність організованих злочинних угрупувань дестабілізує ситуацію в суспільстві, створюючи зразки та стимули для загальнокримінальної злочинності.
13. Корупція
Вагомим фактором ускладнення криміногенної ситуації в державі є корупція. Корупційні дії є складовим елементом багатьох економічних злочинів та діяльності організованих злочинних угруповань.
В 2001 р. в Україні було зареєстровано 2327 випадків хабарництва, 211 виявлених фактів хабарництва, вчинених організованими злочинними групами, складено біля 6 тис. протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією.
Згідно з результатами опитування, проведеного в 1999 р. на замовлення Української правничої фундації в рамках дослідження «Питання національної доброчесності», рівень корумпованості державних органів оцінений таким чином:
- державна автоінспекція - 4,17;
- медичні заклади - 4,09;
- міліція - 4,04;
- вищі учбові заклади - 4,04;
- міністерства та інші центральні органи виконавчої влади - 3,99;
- органи місцевого самоврядування - 3,93;
- митниця - 3,93;
- податкова інспекція - 3,89;
- Верховна Рада - 3,88;
- суди - 3,82;
- прокуратура - 3,76;
- адміністрація Президента - 3,71;
- приватизаційні органи - 3,52.
14. Особа злочинця
Серед осіб, що скоїли злочини в 2001 р. абсолютну більшість складали чоловіки (83,3%).
Спостерігається тенденція абсолютного та відносного зростання серед виявлених осіб, що скоїли злочини, таких, що не працювали і не навчалися на момент їх скоєння. Кількість таких осіб в 2001 р. дещо зменшилась (-1,1%) , але і зараз вони складають 59,6% всіх виявлених злочинців.
Слід відмітити зменшення кількості виявлених осіб, що скоїли злочини у стані сп’яніння (-12%) та у стані наркотичного збудження (-7,3%). Хоча кількість осіб, що раніше скоювали злочини в 2001 році дещо зменшилась (-0,6%), їх питома вага серед всіх злочинців продовжує зростати і складає 15,8%.
ІІІ. Прогноз основних тенденцій злочинності на 2002 рік
Аналіз факторів злочинності, статистичних даних та результатів криміногенних досліджень щодо її стану, структури та динаміки дають підстави для наступного прогнозу:
1. Імовірним є збереження тенденції зменшення кількості зареєстрованих злочинів на 3-4% від рівня 2001 р. Зниження відбудеться за рахунок зменшення кількості загальнокримінальних злочинів (крадіжки, хуліганство, грабіж тощо), а також латентизації певної частини загальнокримінальних злочинів середнього ступеня тяжкості та таких, що не становлять значної суспільної небезпеки.
Зазначений процес, а також тенденція зменшення кількості населення України, що знаходиться у активному віці, може призвести до зниження коефіцієнта злочинності в розрахунку на 100 тис. всього населення до 1085 - 1090.
2. Зменшиться також кількість виявлених осіб, що скоїли злочини приблизно на 1-3%. Коефіцієнт злочинної активності в розрахунку на 100 тис. всього населення має скласти 603-605. Можна припустити подальше зростання кількості осіб з числа виявлених за скоєння злочинів, яких притягнуто до кримінальної відповідальності (+2 - 4%). Їхня частка від загальної кількості виявлених осіб, що скоїли злочини перевищить 90%. Оскільки кількість виявлених осіб, звільнених від кримінальної відповідальності в 2001 р. істотно зменшилась, в наступному році можна очікувати стабілізацію цього показника. Характер динаміки буде в межах - 1 - 2%.
3. Найбільш високий рівень злочинності як і раніше буде спостерігатися на Заході та Півдні країни, а саме в Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій областях, Автономній Республіці Крим, Харківській, Миколаївській, Херсонській та Одеській областях.
Зростання кількості зареєстрованих злочинів є імовірним в Чернівецькій, Закарпатській, Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській, Івано-Франківській областях, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.
4. Загальна сума збитків від злочинів може збільшитись на 25 - 30% і скласти 728 - 730 млн.грн. Передбачається подальше істотне зростання обсягу невиплаченого податку. В 2002 р. цей показник може збільшитись на 70 - 80%. Найбільш вагомим чинником цих процесів буде зростання рівня економічної злочинності та посилення боротьби з нею з боку відповідних державних органів, перш за все, підрозділів БЕЗ.
5. Ступінь латентності злочинів в Україні буде досить високим. Значна кількість злочинів загальнокримінального характеру буде залишатися поза реєстрацією. Це зокрема, кишенькові крадіжки, випадки хуліганства, хабарництво, крадіжки з квартир, приватних будинків, дач, шахрайство, крадіжки деталей або майна з автомобіля, вимагательство тощо. Сказане стосується також більшості економічних злочинів.
Чинниками існування значної кількості прихованих злочинів будуть: розповсюдження випадків неповідомлення громадянами та посадовими особами в ОВС про скоєння злочинів; збільшення кількості злочинів, що вчинюються з застосуванням спеціальних засобів прикриття та маскування, знищення доказів, вплив на свідків з боку злочинців, обмеження ОВС рівня реєстрації злочинів, у тому числі, шляхом відмови в порушенні кримінальних справ щодо діянь, які об’єктивно є злочинними.
6. Переважна кількість злочинів буде скоюватись в містах та селищах міського типу (біля 75%), хоча кількість злочинів, які вчинені в сільській місцевості також може дещо збільшитись.
Найбільш високий рівень злочинності має спостерігатись в великих промислових центрах, транспортних вузлах, портах.
7. Припустимим є збереження тенденції зменшення кількості тяжких злочинів. Їх питома вага щодо злочинності в цілому буде дорівнювати 34 - 35%.
8. Для 2002 р. буде характерним зростання групової та рецидивної злочинності Передбачається збільшення кількості злочинів, скоєних групою осіб на 1,5-3,0%, їх питома вага до загальної кількості злочинів, розкритих у звітному періоді буде становити 19-21%. Рецидивна злочинність зросте більш істотно (+ 3-4%) і до неї буде належати кожний п’ятий з числа розкритих злочинів.
Наведене дає підстави припустити існування тенденції до подальшої професіоналізації злочинності та поширення групових форм вчинення кримінально караних діянь.
9. Кількість зареєстрованих злочинів, скоєних неповнолітніми, внаслідок зазначених демографічних факторів може зменшитись на 3-4%. Цілком імовірним є те, що певна частина злочинів такого характеру, середньої тяжкості та таких, що не становлять великої суспільної небезпеки, залишаються поза реєстрацією.
10. Основною закономірністю, характерною для видової структури злочинності є її трансформація шляхом переходу частини осіб з антисуспільною орієнтацією від вчинення корисливо-насильницьких та корисливих діянь загальнокримінального характеру до скоєння замаскованих злочинів тривалого характеру під прикриттям або у вигляді підприємницької діяльності. Цей процес буде тісно пов’язаний із зростанням групової та професійної злочинності.
11. Серед злочинів корисливої спрямованості як і раніше будуть переважати крадіжки, хоча їх рівень дещо знизиться (- 2-4%), а доля до загальної кількості злочинів буде становити від 44 до 46%.
Третину всіх зареєстрованих в країні злочинів будуть складати крадіжки індивідуального майна громадян. Передбачається незначне зниження кількості зареєстрованих крадіжок даного виду (- 1-2%). При оцінці динаміки цих злочинів слід мати на увазі дуже високий рівень їх латентності (кишенькові крадіжки тощо).
Є підстави припустити деяке зменшення в наступному році кількості зареєстрованих крадіжок з квартир (- 5-7%), крадіжок автомобілів (- 15-20%) та інших транспортних засобів (- 7-9%). Дієвим чинником цього зниження буде підвищення рівня захищеності зазначених об’єктів посягання на перехід ряду злочинних груп до вчинення менш небезпечних та більш прибуткових видів злочинної активності.
12. Буде зареєстровано менше злочинних посягань корисливо-насильницького характеру. Зокрема, кількість розбійних нападів з метою заволодіння державним або колективним майном зменшиться на 5-8%, а з метою заволодіння індивідуальним майном громадян – на 2-4%. Грабіж зменшиться відповідно на 12-15% та 8-10%. Ряд грабіжницьких посягань на індивідуальне майно громадян імовірно залишається латентним.
Натомість очікується подальше зростання таких злочинів як вимагательство. Темп їх росту може скласти 15-20%. Збільшення кількості злочинів пояснюється тим, що вони здебільшого вчинюються злочинними групами або організованими злочинними угрупованнями, антисуспільна активність яких буде поширюватись.
13. Загальна кількість насильницьких злочинів може скоротитися на 4-6%. Таке скорочення імовірно відбудеться за рахунок зменшення числа зареєстрованих згвалтувань (- 6-7%), умисних тілесних ушкоджень середньої тяжкості (8-10%), умисних тяжких тілесних ушкоджень (- 4-6%).
Кількість найбільш небезпечних насильницьких злочинів - умисних вбивств, скоріше за все залишиться на рівні 2001 року. Їх буде скоєно близько 4400-4450, то умисні вбивства залишиться серйозною проблемою для ОВС.
Небезпечною особливістю криміногенної ситуації може стати поширення випадків скоєння насильницьких злочинів із застосуванням зброї та вибухових речовин.
Ситуація з вбивствами на замовлення у 2001 року покращилась. Є підстави стверджувати, що ця тенденція збережеться і в 2002 році, тобто кількість таких злочинів дещо знизиться. Фактором такого зниження є фактичне закінчення активних дій з боку організованих злочинних угруповань щодо розподілу сфер діяльності. Разом з тим, слід враховувати, що така «мирна» ситуація є досить нестійкою. Вона може змінитися внаслідок виникнення можливостей для нових видів злочинної діяльності, сфер застосування кримінального капіталу, агресивних дій з боку одного з організованих злочинних угруповань, ексцесів серед членів цих угруповань тощо. Наслідком таких змін може стати зростання вбивств даного виду.
Ускладнити криміногенну ситуацію може певне розповсюдження серійних вбивств корисливого характеру, що скоюються з метою заволодіння майном (автотранспорт, коштовності тощо), а також некорисливих серійних вбивств з боку осіб з певними особливостями психічного стану.
14. Переміщення в Україну зброї з районів збройних конфліктів, особливо з Росії, лібералізація режиму торгівлі зброєю, виникнення нелегального ринку зброї, певне послаблення рівня її охорони в армії можуть призвести до подальшого збільшення рівня озброєності злочинців. Імовірним є певне зростання кількості злочинів, пов’язаних з незаконним носінням, зберіганням, придбанням, виготовленням і збутом зброї ( +1-3%), а також випадків вчинення злочинів із застосуванням зброї (+ 2-3%).
15. Рівень злочинності на вулицях та громадських місцях може зменшитись на 7-9%, а такого найбільш поширеного вуличного злочину як хуліганство на 8-10%. Така динаміка вказаних показників буде обумовлена продовженням процесу трансформації видів злочинної діяльності.
16. Однієї з найбільш складних кримінологічних проблем буде залишатися злочинність, пов’язана з наркотиками. Злочини, пов’язані з виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересилкою або збутом наркотичних засобів будуть складати 37-38 тис. або 6-8% від загальної кількості зареєстрованих злочинів.
Буде зростати кількість споживачів наркотиків, особливо молоді (учнів старших класів шкіл, студентів). Поступове розповсюдження наркотиків серед населення створює можливість різкого збільшення кількості споживачів. Адже відомо, що однією із основних особливостей поведінки наркомана є прагнення залучити до цього нових осіб. Оскільки реальні масштаби споживання наркотиків державними структурами не контролюються дуже важко визначити час імовірного вибуху наркотичного ринку. Але таку можливість слід враховувати. Наслідками збільшення кількості споживачів можуть стати: істотне збільшення кількості злочинів, як пов’язаних з наркотиками, так і тих, що вчинюються для здобуття грошей на їх придбання, створення організованих злочинних угруповань, орієнтованих на здбут наркотиків і різка активізація трансферної та збутової діяльності на території України міжнародних наркосиндикатів.
17. Однією з головних складових процесу трансформації злочинності буде зростання економічних злочинів. Їх чисельність збільшиться до 78-80 тис. (+ 8-10%). Цей показник буде здебільшого відбивати високий рівень активності підрозділів БЕЗ, оскільки реальна поширеність економічних злочинів є дуже великою.
Збільшиться кількість розкрадань державного або колективного майна у великих розмірах (+ 10-11%), шляхом крадіжки (+ 7-9%), а також шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим станом (+ 0,5-1,0%), випадків шахрайства з фінансовими ресурсами (+ 3-4%), ухилення від сплати податків (+ 3-5%). Натомість, дещо знизиться рівень таких злочинів, як порушення правил про валютні операції (- 5-7%), виготовлення або збут підроблених грошей або цінних паперів (- 10-15%), обман покупців (- 15-20%). Зниження останнього показника буде обумовлене, перш за все, орієнтацію підрозділів БЕЗ на розкриття, перш за все, небезпечних економічних злочинів, а не зменшенням реальної кількості даних злочинів, які є дуже поширеними і мають високий ступень латентності.
Як і в попередні роки найбільш привабливими для злочинців будуть фінансово-кредитна, зокрема банківська сфери, зовнішньо-екномічна діяльність, сфера приватизації. Дещо зменшиться кількість зареєстрованих економічних злочинів в комерційних структурах.
Найбільшу небезпеку для економіки внаслідок значного фактичного поширення будуть становити такі антисуспільні діяння, як ухилення від сплати податків, контрабанда, відмивання незаконно здобутих коштів в ході приватизації, торгівля фальсифікованими товарами, незаконні фінансові операції, незаконна торгівельна та підприємницька діяльність, розкрадання коштів за допомогою кредитних карток. Імовірно буде зростати кількість таких злочинів, що вчинені шляхом підробки бухгалтерських, податкових та інших документів. Збільшення обігу цінних паперів в країні (акцій, облігацій, векселів) може призвести до поширення випадків їх підробки та інших видів зловживань, пов’язаних з ними.
18. Процеси підвищення рівня професіоналізації, збільшення групової злочинності обумовлюють подальший розвиток найбільш небезпечної форми злочинної діяльності – організованих злочинних угруповань. Кількість виявлених організованих злочинних угруповань в 2002 р. може зрости до 1350-1370, а кількість злочинів, скоєних ними, до 10300-10500. Основними видами їх злочинної активності будуть крадіжки, вимагательство, розбійні напади, розкрадання державного або колективного майна різних видів. Регіонами найбільшого розповсюдження організованої злочинності залишаються Дніпропетровська, Донецька області, м. Київ, Луганська, Харківська, запорізька, Одеська області та Автономна Республіка Крим.
Імовірною є подальша активізація організованих злочинних угруповань економічної спрямованості. Можливий перехід ряду угруповань загальнокримінального характеру до вчинення економічних злочинів як самостійно, так і в складі існуючих злочинних угруповань.
Продовжиться процес створення організованими злочинними угрупованнями системи корумпованих зв’язків, ідейної та інформаційної підтримки, лобіювання інтересів на всіх рівнях державної влади.
Існування організованої злочинності буде одним з головних факторів ускладнення криміногенної ситуації в державі.
19. Значний позитивний вплив на кількісні характеристики злочинності в державі можуть спричинити істотне поліпшення економічної та соціальної ситуації, прийняття нового Кримінального кодексу України, який може декриміналізувати ряд діянь, що нині є злочинними, та нового Кримінально-процесуального кодексу України, який може оптимізувати процедуру розкриття та розслідування ряду злочинів.
