Особистість - це складна система в якій диференціюється та інтегрується психічні властивості. І.Функціонально-динамічна психологічна структура особистості Платонова. 1. Підструктура спрямованості - Вона об’єднує відносини, та моральні риси особис., в ній слід розрізняти рівень, широту, інтенсивність,стійкість та дієвість. У формах спрямованості особистість виявляється як відносини так і моральні якості. 2. Підструктура соціального досвіду. – Включає знання, навички, уміння, та звички, які набуті в особистісному досвіді шляхом навчання. 3. Підструктура форм відображення. – охоплює індивідуальні особливості, окремих психічних процесів, які формуються упродовж соціального життя. 4. Біологічно-обумовлена підструктура – об’єднує типологічні властивості особистості, статеві та вікові особливості, їх патологічні зміни. ІІ. Структура особистості за нім. психолгом Лершом. Він запропонував поєднати 2-а виміри -вимір склад. з 4-ьох елементів : мотиваційного, емоційного, пізнавального, діяльнісного. Вертикальний параметр утворюється наступними елементами : - особистісна надбудова, - ендотимна основа особистості (спонукання, прагнення, потреби, почуття, які мотиви діяльності).- зовнішній обсяг переживань особистості; (відчуття, сприймання, увага, уява, пам’ять, мислення, поведінка ). – життєва основа особистість. В основі системної психологічної структури особистості згідно аналізу підсумкових, наукових даних можна виділити 3 базових вимірів: 1. Соц. психологічного індивід.( вертик. вимір); 2. Діяльнісний (горизон. ); 3. Генетичний, віковий, за його допомогою можна схарактеризувати рівень розвитку властивостей особистостей. Критерії сформованості особистості : 1. Людину можна оцінити як особистість, якщо в її мотивах існує ієрархія, тобто яких вона здатна переборювати власні безпосередні спонукання заради чогось іншого. 2. Здатність до свідомого керівництва своєю поведінкою на підставі усвідомлених мотивів, цілей і принципів. Свідоме опосередкування за 2-им критерієм припускає наявність самосвідомості, як особливої інстанції особистості. Стихійні механізми формування особистості – 1. Механізм зсуву, мотиву на мету. 2. Механізм ідентифікації. 3. Механізм освоєння соц. ролей. Ці механізми назив. стихійними, тому що суб’єкт підпадаючи під їхню дію повною мірою неусвідомлює їх, і свідомо ними не керує. Вони панують в дитинстві, аж до підліткового віку. Хоча потім продовжують брати участі у розвитку особистості разом зі свідомими формами самопобудови.1 мех. Зсуву – в перші роки виховання дитини, їй в основному прищеплюються норми поведінки. З перших кроків почин. формування так званого опосередкованого поводження., тобто дій, які спрямовуються не безпосередні імпульсами, а правилами, нормами, вимогами. Результати виховання необмежуються зовнішньою поведінкою, відбуваються зміни в мотиваційній сфері дитини. Виховання особистості приносить плоди, лише в тому випадку, якщо воно відбуваються в правильному емоційному тоні, обов’язкова умова : доброта. 2 мех. Ідентифікації або наслідування. Діти наслідують своїх батьків. 3 мех . прийняття та освоєння соціальних ролей.
