Увага – спрямованість і зосередження свідомості, які передбачають підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної, та рухової активності індивіда. Фізіологічна основа уваги ( Павлов, Ухтомський ) – домінуючі ділянки збудження у корі головного мозку. Увага виникає на фоні загальної активності певного рівня. Виснажена або збуджена людина важко зосереджує увагу. Мимовільна увага – ( емоційна, пасивна ) – зосередження свідомості на об’єкті через певні особливості цього об’єкту. Довільна увага – ( вольова ) – свідоме зосередження уваги на об’єкті і з участю вольових зусиль. Людина зосереджується не на тому, що для неї цікаво, а на тому що вона повинна робити. Умови, що полегшують зосередження уваги : 1. У розумову діяльність включається практична дія ( читати і конспектувати ). 2 словесні нагадування самому собі про цілі діяльності. 3. Визначення етапу роботи і обсягу майбутньої роботи. 4. Зручне робоче місце ( відсутні сторонні подразники. 5. психічний стан людини. 6. Звичка бути уважним. Післядовільна увага виникає після того, як була викликана довільна увага , при цьому знижується вольове зусилля. Зовнішня увага виявляється у зовнішніх діях людини, вона спрямована на теоретичне і практичне оволодіння навкол. середовищем. Внутрішня увага виявляється в наших внутрішніх діях ( розв’язання задач подумки, самоспостереження ). Властивості уваги : обсяг, розподіленість, концентрація, стійкість, переключення. Обсяг уваги – кількість одночасно охоплюваних увагою об’єктів ( він є постійним – 5-7 одиниць). Розподіленість – можливість утримувати у сфері уваги одночасно декілька об’єктів. Переключення – умисне перенесення уваги з одного об’єкта на інший. Концентрація – міра зосередженості уваги на об’єкті. Стійкість – виявляється у тривалості зосередження уваги на об’єкті. Теорії уваги : 1. Моторна теорія уваги – авторами якої є франц.психолог Т.Рібо і рос.псих. М.Ланге. Ця теорія надає надзвичайно важливого значення зовнішнім виявам уваги, розглядаючи роль рухів не стільки як побічний вияв, скільки як умову виник.уваги. 2. У 20-30-ті роки досить поширеною стала теорія уваги Д.М. Узнадзе – пов’язана з поняттям установки. Згідно з цією теорією, увага, - особливий стан налаштованості, породжений впливом попереднього досвіду на наступні дії субєкта. Установка, що виникла внаслідок ілюзії, впливатиме на сприймання ваги предмета, що повязано з увагою. Вона внутрішньо зумовлює стан уваги люд., що в подальшому впливає на орієнтацію. 3. Рефлекторна теорія уваги – І.М.Сєчєнов, І.П.Павлов, О.О.Ухтомський ) – повязує причини, що викликають увагу та її розв., із впливом зовнішнього середовища. Предмети і явища зовн-ого світу, діючи через рецептори на мозок люд., викликають у неї орієнтувальні рефлекси та пристосувальні рухові реакції, які в процесі розвитку досягають тонких диференціацій та досконалості. Орієнтувальні реакції змін.перебіг мозкових процесів у корі вел.півкуль гол.мозку, створ.осередок оптимального збудження ( за Павловим), або домінантну (Ухтомським).
