Охарактеризуйте проблеми періодизації психічного розвитку в онтогенезі.
Розвиток психіки в онтогенезі. – це процес еволюції засобів взаємодії індивіда з зовнішнім середовищем в ході його онтогенетичного розвитку. Поява психіки пов’язана з фомуванням – на певному етапі розвитку – здатності до активного переміщення в просторі, при якому потреби задовільняються засобом активних дій в зовнішньому середовищі. В основі розвитку людської психіки лежить володіння історично сфорованими суспільними знаряддями, які слугують засобом задоволення потреб. В період від одного року до 3 років дитина оволодіває основами предметно-маніпулятивної діяльності по використанню простих предметів, завдяки чому формується здатність до універсальних рухів рук , до вирішення простих рухових задач, здатність займати власну позицію всередині відносин з дорослими і однолітками ( поява установки Я сам ). У віці від 3 до 6-7 років у ході ігрової діяльності формується здатність до уявлення і використання різноманітних символів. У шкільному віці в ході учбової діяльності засвоюються елементи науки і мистецтва, що веде до формування основ логічного мислення.У процесі онтогенетичного розвитку людина проходить ряд періодів, які відрізняються один від одного фізіологічними, морфологічними, біохімічними, соціально-психологічними особливостями. Хід психічного розвитку дитини, за концепцією Виготського, не підлягає вічним законам природи, законам дозрівання організму. Визначити межі вікових періодів на основі обєктивних критеріїв – завдання важливе, але й складне. Тому, що досі існують різні поляди щодо встановлення самих критеріїв вікового періоду (інтенсивність росту, ступінь розвитку НС, появи зубів). Дослідження показали, що в основу вікової періодизації не може бути покладений один критерій. Кожен віковий період завершується кризою, а вихід з неї – виникненням новоутворення та переходом до наступної стадії розвитку.
