Дайте загальну характеристику немовлячого віку. Криза новонародженості
Немовля живе в абсолютно специфічній ССР, ця ситуація визначається повною безпомічністю немовля і відсутністю будь-яких засобів до самостійного існування і задоволення своїх потреб. Єдиним таким засобом є інша людина – дорослий, який опосередковує абсолютно всі прояви немовляти. Щоб не відбувалося з немовлям воно знаходиться під контролем дорослого. Об’єктивна залежність немовля від дорослого створює зовсім своєрідний характер дитини до дійсності і до самої себе. Це ставлення завжди опосередковане іншими, тому і з самого початку є соціальним ставленням. Доросла людина – центр усіх ситуацій в немовлячому віці. За відсутності дорослого немовля попадає в ситуацію повної безпорадності. Виготський висунув припущення, що фізично відокремившись від матері, дитина не відокремлюється від неї ні біологічно ні психічно. Основне новоутворення немовлячого віку він позначає терміном (пра-ми) і розумів під ним одвічну психічну спільноту матері і дитини. Новонародженість – різких перехід до нового. Тому цей момент і наступний за ним період новонародженості є кризовим перехідним періодом. При переході до поза утробного існування докорінно змінюються не лише умови життя, але й саме існування дитини. До народження дитина і мати – єдине ціле, її температура така ж, як температура матері, і вона живе у світі, де немає контрастів: тепла і холоду, світла і темноти. Народившись дитина потрапляє до світу контрастів та протиріч і саме головне з них – перший подих. З обрізанням пуповини дитина отримує свободу але фізіологічно втрачає мати. Тому бажано, щоб з перших хвилин народження дитина була разом з матір’ю.
