Юність – це досить тривалий період життя людини від 14-15до 25 років
Юність – це досить тривалий період життя людини від 14-15до 25 років, який поділяють на ранню та пізню юність. Рання юність охоплює період від 14-15 до 18 років. Вивчення психологічних проблем юності здійснюється у двох основ¬ні площинах. У першій групі теорій юність пояснюється, виходячи переважно із внутрішніх змін в організмі та їх внутрішніх факторів. При цьому протистав-ляється розвиток людини або як індивіда, або як особистості. На одномуа по/іюсів цього підходу - біологічні теорії, для яких юність - це важливий етап росту організму, що детермінує всі лінії (морфологічну, фізіологічну, соціально-психологічну) онтогенезу індивіда. Психологічні теорії наголошують на тому, що юність є своєрідним ета-пом розвитку внутрішнього світу, насамперед, - самосвідомості. У психоаналітичних теоріях акцентується увага на юності як етапі бур-хливого психосексуального розвитку. Інший підхід - соціологічний - відзначається спробами розкрити зов-нішню детермінацію періоду юності з точки зору суспільства, інтересів йогО розвитку. У цьому розумінні юність - етап соціалізації, переходу від зале* ного Дитинства до самостійної дорослості, формування соціальних ролаці ціннісних орієнтацій. Для вітчизняної психології характерним є врахування діалектичної ЄдИості біологічних, психологічних та соціальних складових у розвитку осйЬ бистості. Труднощі юності пояснюються розходженням у моментах достиия ІНДИВІДОМ, з одного боку, біологічної зрілості, а з іншого - соціальної Н пікеті. У нашому технологічно високорозвиненому суспільстві, де пері-шкільного навчання досить тривалий і має тенденцію до зростання, біо¬тичне дозрівання випереджує соціальне. л статеве дозрівання для більшості юнаків і дівчат цього віку вже за-юшено. Майже завершується дозрівання всього організму. Фізичний роз-0 тоК старшокласників у темпах уповільнюється і більш помітний у дівчат, юнаки поступово «наздоганяють» їх. Збільшення росту в дівчат триває переважно до 16-17 років, а в юнаків - до 17-18 років. Особливо швидко зростає м'язова маса і сила в хлопців, що робить цей період важливим для їх досягнень у деяких видах спорту. Більш збалансова-ними стають показники в зростанні внутрішніх органів, розмір серця у пропор¬ціях щод° показників судинної та м'язової систем досягає норм дорослої пюдини. Значно вдосконалюється нервова система, яка стає стабільнішою та витривалішою. Гальмівні процеси врівноважені із процесами збудження. Ще однією особливістю сучасності є прискорення біологічного дозріван¬ня (акселерація) і уповільнення соціального. Соціальна зрілість вимірюється багатьма параметрами, які з'являються неодночасно та індивідуально. Так, суспільство визнає дорослість людини з 17 років, коли вона отримує паспорт, починає відповідати за всі свої вчинки перед законом, має виборче право та всі інші права дорослої людини. Водночас, фактична соціальна зрілість може настати як раніше моменту її юридичного визнання (наприклад, під час війни, коли використовується праця підлітків та юнаків), так і пізніше, коли після на¬буття повноліття молода людина зберігає матеріальну залежність від батьків і родини (особливо, якщо продовжує навчання). Соціальна ситуація розвитку зумовлюється підготовкою старшо-класника до вступу в самостійне життя, який полягає у виборі професії, у визначенні подальшого життєвого шляху (продовжити навчання, створити сім'ю, розпочати трудову діяльність тощо). Звідси - найбільш актуальною особистісною проблемою старшокласника є здійснення життєвого само-визначення, яке б дало йому в майбутньому змогу повною мірою реалізу-вати себе в праці, громадському житті, у сім'ї. Психічний розвиток у ранній юності - це та необхідна основа, яка доз-воляє людині свідомо й обґрунтовано здійснити вибір подальшого життє-вого шляху відповідно до своїх можливостей та індивідуальних особливо-стей. Перевірка правильності зробленого життєвого вибору, а у деяких випадках і його зміна триває у другій половині юнацького віку. Соціальна ситуація розвитку старшокласника породжує суперечність між ідентифікацією та індивідуалізацією його особистості серед оточую¬чих людей (Д.І.Фельдштейн). З одного боку, юнаки прагнуть до незалеж-н°сті, самостійності, захищають своє право на індивідуальність. З іншого "оку, активізується ціннісно-орієнтаційна діяльність, посилюється прагнення відомо будувати свою поведінку відповідно до існуючих суспільних норм і вимог. Результатом взаємодії процесів індивідуалізації та ідентифікі диференціація розумових здібностей та інтересів, розвиток інтегр механізмів самосвідомості, вироблення світогляду, життєвої позиції, Провідною діяльністю виступає навчально-професійна діяльнісЯ Центральним новоутворенням у ранній юності є готовність особі» тості старшокласника до життєвого самовизначення (І.В.Дубровіна), Яп. ром якого є професійний вибір. У 80-і роки у виборі професії старшоклаі ники, передусім, орієнтувались на престижність професії (її соціальну зца чущість), вимоги професії до особистості, принципи й норми взаємин, ха. рактерні для даного професійного кола. Сьогодні найважливішим ф<^Н ром став матеріальний, пов'язаний із прагненням до самореалізації. і Життєве самовизначення відбувається з опорою на головне новоуг. ворення психіки старшокласника - його світогляд, що становить систему узагальнених поглядів на дійсність, де наукові знання переплітаються іа переконаннями й ставленнями.
