Адлерівський напрямок. Концепція Адлера побудована на принципах цілісності, соціальності, цільової орієнтації і гуманізма. Головні положення концепції Адлера : 1. Суб’єктивне сприйняття дійсності. Світ сприймається з позиції “системи відліку“, тобто по суті проявляється феноменологічна орієнтація. Адлер не заперечував зовнішньооб’єктивну обумовленість поведінки людини, але вважав її менш значимою, ніж вплив на свідомість і підсвідомість цінностей, цілей, уявлень, системи самооцінок і висновків, якими керується людина у своїй реальній поведінці. Звідси її центральне для психокорекції Адлера поняття “власна логіка“, тобто система уявлень і способів розмірковувань, які притаманні даному клієнту. 2.Цілісність і доцільність. Головною передумовою концепції Адлера виступає розгляд особистості як неподільної цілісності, яка є інтегральною частиною соціуму. Тому головне в корекційній роботі – внутрішньоособистісні проблеми клієнта, а не міжособистісні. Звідси, вся людська поведінка носить цілеспрямований характер. В корекційні роботі важливим є врахування одразу трьох моментів: 1. Минулого досвіду клієнта; 2. Реальної ситуації; 3. Напрямок дії. 3. Комплекс неповноцінності і компенсації. Неповноцінність, її компенсація і соціальне середовище – це три переміні, сила дії якої приводить до формування потягу до значимості і захоплення. (превосходства). По Адлеру індивідуальність – неповторний шлях вироблення способу самоствердження, стиля життя. Адлер вважав, що цілі поведінки людини не змінюються на протязі життя, змінюється тільки система відносин, а звідси одне із головних завдань – корекція цих відносин. Задоволеність життя виходить із соціального інтересу, як основи людського існування. За Адлером, здорова особистість – це особистість, здатна до продуктивної соціальної активності, яка в свою чергу, пропонує соціальне особистісне почуття, поведінку і когнітивне припущення.Цілі корекції: а)зниження почуття неповноцінності; б)розвиток соціального інтересу (просоціальної направленості); в)корекція цілей і мотивів з перспективою зміни стиля життя. Позиція психолога: психологи в центр своєї діяльності висувають когнітивні аспекти психокорекції, головна передумова їхньої роботи – знайти помилку в картині світу клієнта, через яку виникають психологічні проблеми. Можливі 4 типи помилок : 1. Недовіра. 2. Любов до самого себе. 3. Нереалістичні амбіції. 4. Недостатня впевненость. Вимоги до клієнта : Головне для клієнта – зайняти партнерську позицію, тобто позицію на рівних по відношенню до психолога. Від кл.очікується активність, відповідальність, потяг до співробітництва і взаємна довіра. Головний напрямок спільного пошуку – базисні помилки у мисленні про світ, пошук можливостей їх корекції. Техніка психокорекційної роботи включає в себе : встановлення правильних відносин, аналіз і переробка особистої позиції кл., підбадьорювання, допомога в переорієнтації. Ці процедури відносяться до 4 етапів психокорекції : 1. Встановлення правильних відносин. (повага, віра в можливості і здібності людини, активне слухання, прояв відвертого інтересу, підтримка і підбадьорювання) 2. Аналіз особистої динаміки. Головне на цьому етапі - добитися розуміння, усвідомлення специфіки життя клієнта. Важливе місце відводиться питанням про цілі життя. Для цього існують спеціальні техніки: а)Опитувальник сімейного сузір’я включає питання типу: Як ваш батько відноситься до дітей?, Хто був любимцем в сім‘ї?; б)Набір питань “Ранні спогади“; в)Аналіз сновидінь; г)Пріоритети (4 приоритетні цінності, важливі для осмислення життя: превосходство, контроль, комфорт, бажання бути приємним); д)Підведення висновків.(Готується резюме по кожній техніці.) 3.Підбадьорювання - на цьому етапі головна функція – признання духовних сил і головне – наявність свободи вибору у вчинках на основі придбаного самопізнання. 4.Заохочення інсайту - завдання психолога: створення умов для інсайта шляхом співвідношення психологічної підтримки і конфронтації, а також певних інтерпретацій з тим, щоб висвітлити для клієнта його неусвідомлені цілі, стиль життя. Реальне саморозуміння – суть 3 етапу. 5. Допомога в переорієнтації - це заключна стадія роботи відома під назвою “ Втілення інсайту в дію “.