До екзистенційного напрямку відносять теорії і системи особистісної корекції, основані на теорії екзистенціоналізма, яка підкреслює важливість проблем людського становлення і відповідальності людини за своє особисте становлення. Засновником екзист. напрямку є С.Кьєркегор, датський теолог і філософ. Термін “ екзистенція “ перекладається як існування. Головні поняття і положення цього напрямку: концепції: 1.Діалог – поняття, яке було висунуте і розроблене М.Бубером. Згідно з ним, в мові існують основні слова, які утворюють словесні пари. Відмінність основних слів в тому, що вони не означають дещо істотне, а будучи промовленими породжують існування. Ці слова Я–ти, Я–воно. Головне слово Я–ти породжує і затверджує світ відносин. 2. Досвід - поняття, відношення до якого, в науці і філософії вилилося в драматичну боротьбу. В тісному зв’язку з поняттям досвід виступає поняття переживання. 3.Переживання – поняття, яке характеризує особливий спосіб або стан буття. 4.Аутентичність – це щирість по відношенню до інших і до себе, при якій індивід вільний від зовнішніх маніпуляцій. 5.Самоактуалізація – поняття виступає поряд з такими поняттями, як ріст, саморозвиток, індивідуація. Вона визначається 2-ма істотними ознаками: 1. Прийняттям і вираженням внутрішнього ядра (самості), тобто актуалізація латентних здібностей і потенціалу; 2.Мінімальною наявністю нездоров’я (неврозів). Цілі корекції – головна ціль екзистен.корекції – допомогти клієнту знайти сенс життя, усвідомити особистісну свободу, відповідальність і відкрити свої потенції як особистості в повноцінному спілкуванні. І одночасною задачею екзистенційної взаємодії виступає безумовне визнання особистості клієнта і його долі важливим, унікальним і безумовним, заслуговуючи визнання жиитєвим світом, само існуваня якого є цінність. Позиція психолога–головна передумова психологічної позиції – розуміння клієнта в термінах його власного життєвого світу, образу себе і дійсності. Основну увагу психолог приділяє теперішньому моменту життя клієнта і його теперішнім переживанням. Основні задачі психолога: 1)формувати і підтримувати впевненість клієнта в тому, що він здатний щось зробити для себе сам; 2)допомагати клієнту знаходити в собі сили, які руйнують його і його життя, допомагати знаходити консервативні структури, які він сам побудував і звичайно може сам змінити; 3)бути співчутливими і турботливими, особливо в моменти тяжких, глибоких переживань клієнта; 4)бути глибоко впевненим в тому, що клієнт в змозі допомогти собі сам. Вимоги до клієнта: в клієнтах цінується відкритість, спонтана активність, зосередженість на основних проблемах життя: народження, любов, турбота, доля, провина, смерть, відповідальність. Клієнт повинен бути зацікавленим, уважним до себе і до свого життя, в цьому проявляється глибокий рівень його суб’єктивності. Він повинен бути здатним реагувати на глибокий інтерес до самого себе. Техніки. В екзистенціній корекції мова йде не про психотехніки як сукупності прийомів, які використовуються для рішення завдань основної особистісної екзистенціальної проблематики, а розглядаються підходи до рішення цих завдань. Перший підхід – опір на розвиток самопізнання. Усвідомлення власних мотивів, вибір системи цінностей, цілей і сенсу. В контексті екзистенціальної парадигми опір робиться на звільнену функцію самоусвідомлення. Дати клієнту усвідомити і пережити свої обмеження, свою потенційну свободу від минулого, цінність свого Я і життя в теперішньому – такі головні передумови. Другий підхід - культивування свободи відповідальності. Згідно з даною установкою психолог намагається надати клієнту допомогу в знаходженні способів втечі від відповідальності. В екзистенціальній корекції відсутнє пряме навчання. Людина може навчитися тільки сама. Тому особливу значимість мають саме нюанси в поведінці, установках психолога. Розвиток відкритості, сензитивності клієнта до нюансів відносин у спілкуванні - шлях в екзистенціальній психокорекції. Третій підхід - допомога у відкритті або створенні сенсу. Зміст її полягає у зосередженні на тілесних відчуттях в процесі яких-небудь дій. Четвертий підхід - унікальність і ідентичність. Основна лінія реалізації даної передумови – відкритість власного аутентичного Я і Я-несправжнього, коли клієнт робить, говорить і відчуває не те, що притаманне йому, а те, що пов’язане з імітацією життя.П’ятий підхід – робота з тривогою. Тривога розглядається як одне із проявів буття, тому психологу цікаво, яким способом клієнт намагається побороти тривогу; яку функцію виконує тривога; чи здатний клієнт прийняти свою тривогу або намагається подавити її. Тривога – важливий феномен для корекційної роботи. Головним результатом успішної екзистенціальної психокорекції є розширення почуття буття клієнта і збільшення його життєздатності (життєвих сил ).
