Когнітивна психологія з’явилася як відповідна реакція на біхевіоризм і гештальтпсихологію. Тому в когнітивній психокорекції велику увагу приділяють пізнавальним структурам психіки і опір робиться на особистість, особистісні конструкти і в цілому на логічні здібності. Можна виділити наступні його особливості: 1.Основну увагу приділяють не минулому клієнта, а його теперішньому - думкам про себе і про світ. Вважається, що знання причин порушень не завжди веде до їх виправлення; 2.В основі корекції лежить навчання новим способам мислення. 3.Широке використання системи домашніх завдань, направлених на перенесення отриманих нових навиків в середовище реальної взаємодії. 4.Основна задача корекції – зміни у сприйнятті себе і оточуючої дійсності, при цьому визнається, що знання про себе і світ впливають на поведінку, а поведінка і її наслідки діють на уявлення про себе і світ. В когнітивному підході виділяють два напрямки: 1.Когнітивно-аналітичний. (Ж.Піаже, Л.С.Виготський, Д.Келлі, А.Ріле. Основна задача – створення моделі психологічної проблеми, яка була б зрозуміла клієнту і з якою він міг би працювати самостійно.) 2. Когнітивно-поведінковий. Основні етапи роботи з клієнтом : 1.Діагностичний (знайомство з проблемами клієнта, глибоке вивчення його біографії, спільне з клієнтом формулювання його проблем. Завершується етап передачею до клієнта листа, в якому висвітлюються епізоди його біографії, на думку психолога, які мають відносини до теперішньої проблеми, розкривається психологічний сенс цих епізодів, розкривається зв’язок ситуації, в якій виникає симптоматика, з невротичними способами поведінки і сильними емоційними переживаннями. Лист клієнт спочатку читає самостійно, а потім в присутності психолога. Етап складається з 3-5 зустрічей.) 2. Активної взаємодії. (задача даного етапу – навчити клієнта бачити неадаптивні форми власної поведінки. Спостерігаючи за собою і обмірковуючи з психологом результати спостережень, клієнт починає розуміти, які процеси керують його життям. Цей етап складається з 9-12 зустрічей. 3. Перерив. ( на протязі 2-3 місяців клієнт самостійно використовує засвоєнні форми поведінки у буденному житті. 4.Заключний (клієнт і психолог обмірковують прогрес в ситуації клієнта, нові форми поведінки, проблемна поведінка клієнта з метою допрацювання самих складних його елементів (3-4 зуст.) Цілями когнітивної психокорекції є: 1)виправлення помилкової перероби інформації; 2)допомога клієнтам у зміні суджень, які підтримують неадаптивну поведінку і неадаптивні емоції. Позиція психолога - достатньо директивна, він – вчитель, наставник. Техніки. Психолог допомагає клієнту знайти помилки в мисленні і навчитися альтернативним, більш реалістичним способам формулювання свого досвіду. Поведінковий експеримент – перевірка помилкових суджень або страхів в ситуації реального життя. 1.Метод “фіксованої ролі“. В ході корекційної дії клієнту пропонують подивитися на світ очима іншої людини і вести себе відповідно. Для того, щоб з’ясувати як клієнт структурує свій образ Я в рамках своєї системи особистісних конструктів, психолог просить клієнта написати невеличку п’су, в якій він був би головним діючим лицем, потім твір Такий прийом дозволяє отримати цілісний образ особистості клієнта, а не просто добрих і поганих якостей, які характеризують клієнта, як він бачить розвиток свого Я в майбутньому. Після того, клієнту потрібно зіграти роль іншого людини за сценарієм психолога. 2. Підйом по сходинці. Техніка дозволяє клієнту вивчити ієрархію конструктів. 3. Складання піраміди. Ця техніка дуже подібна на техніку Підйом по сходинці, але психолог замість питання навіщо? задає питання як?.Процедура складання піраміди представляє собою дію вниз, до конкретизації описів поведінки внаслідок дії того або іншого конструкта, а Підйом по сходинці представляє собою діє верх, до пошуку більш ширшого мотиву, який запускається питанням навіщо?, тобто до знаходження більш абстрактного конструкта. 4. АВС-модель – полягає в тому, що клієнта просять охарактеризувати кожний полюс(позитив) досліджуваного конструкта.
