НЛП – Модель людської комунікації і поведінки, яка може бути ефективно використана для організації або описання взаємодій в психотерапії, педагогіці, менедженті з метою їх оптимізації ; сучасний напрямок постеріксонівської психотерапії (еріксонівський гіпноз, позитивна психотерапія), який розроблювався з 1975р. американцями Бендлером і Гріндером ( математиком і лінгвістом за базисною освітою ) і їх наступниками. НЛП базується на ряді джерел : 1. На вивченні і аналізі практики Еріксона, Сатир (сімейна психотерапія ), Перлза ( гештальт-терапія ) і інших представників американської психотерапії ; 2. На сучасних даних про міжпівкулеві асиметрії - відмінностях в переробці інформації правим і лівим півкулями ; працях Бейтсона, які присвячені екології розуму; 3. На трансформаційній граматиці Хомского, яка виділяє глибинні структури мови, правила організації і трансформації повідомлення ; 4. На дослідженнях кібернетики 50-60-х років, які очищають межі між штучним і натуральним інтелектом ; на теорії логічних типів Рассела. Таким чином, НЛП є міждисциплінарною інтегративною концепцією необіхевіористської орієнтації. Базисні постулати НЛП можна сформулювати наступним чином : 1. Людський організм, мозк подібний компютеру, який має набір програм. Помимо генетичного програмування, формування програм стереотипів поведінки і життєдіяльності вцілому здійснюється шляхом закріплення самонавіювання значимих лиць, самопрограмування і стресових переживань, які супроводжуються трансовими станами свідомості. 2. Більша частина програми не усвідомлюється і не предявляється у мові, але відображається в глибиних мовних структурах. 3. Всі поведінкові стереотипи ( симптоми ) мали у минулому і, напевно, мають і у теперішньому адаптивні функції. . Але можливо перепрограмування ( точніше самопрограмування ) людини на нові, більш адаптивні стереотипи на основі особливостей перероботки інформації і трансових станів пацієнта. 4. НЛП акцентує увагу на “ подстройке “ до пацієнта і ефективних технологіях взаємодії з ним. Така технічна орієнтація співставляється з бережливою увагою до самоцінностей людини і принципом не навреди. В НЛП розроблені специфічні методи діагностики і корекції. При діагностиці виявляються речові “ искажения “ метамоделі , ведучі репрезентативні системи переработки інформації, здійснюється калібровка індивідуальних невербальних відповідей “ да – ні “ і поверхневих корелятів глибиних речових структур. Калібровка індивідуальних невербальних відповідей використовується в прийомі “ розмова з підсвідомістю “ і проводиться за допомогою тестових питань з фіксацією мікромімічних і пантомімічних і вегетативних реакцій. При калібровці відповідей “ да – ні “ спочатку задаються питання, які пропонують позитивні відповіді, потім – негативні. Пацієнт може говорити або мовчати, в будь-якому випадку увага дослідника направлена на невербальні компоненти. Корекційні техніки НЛП базуються на трансових станах пацієнтів.Розроблені різноманітні способи використання транса. Використовуються і описанні методики “ взмаху “, рейфремінга, якоря, аудіально-кінестетичної і візуально- кінестетичної дисоціації, зміни особистої історії. Техніка НЛП – шестикроковий рейфреймінг - : 1. Вироботка невербальної сигнальної системи відповідей “ да – ні “. 2. Ідентифікація стереотипів поведінки, які підлягають змін : “ прошу вас вибрати певний стереотип поведінки, який вам не подобається, назвемо його – Х, дати сигнал “ да “, коли вибір буде завершеним “ ( + → 3- й крок ). 3. Підключення сигнальної системи "да-ні “ : прошу вашу підсвідомість підключити систему відповідей “ да – ні “ до тієї сфери, яка керує діями стереотипа – Х. Коли це відбудеться, прошу цю сферу підсвідомості подати сигнал “ да “, а потім – “ ні “ ( + → 4-й корк ). 4. Виділення позитивної функції поведінкового стереотипу : “ Чи бажаєте ви, дозволити вашій свідомості взнати, яке значення того, що відбувається, коли проявляється стереотип Х, який його зміст ? “ 5. Створення нових альтернатив : “ чи бажає сфера підсвідомості, яка відповідальна за стереотип Х, звернутися до ресурсам особистості і виробити нові способи поведінки, які відрізняються від стереотипа Х, але виконуючі такі ж позитивні функції ? “ 6. Оцінка нових альтернатив : “ прошу сферу підсвідомості, яка відповідальна за стереотип Х, оцінити кожний із знайдених варіантів. Чи впевнена підсвідомість в тому, що даний варіант поведінки, настільки ж доступний і ефективний, як стереотип Х. прошу подати мені сигнал “ да “, коли таким чином буде позитивно оцінен кожний новий варіант. Будь-який раз, коли один із варіантів буде визнаний як “ соответствующий “ поставленим умовам, повинен бути подан сигнал “ да “. 7. Вибір кращої альтернативи : “ прошу підсвідоме вибрати новий спосіб поведінки, найбільш доступний і найбільш точно виконуючий позитивні функції стереотипа Х, і подати сигнал “ да “, коли такий спосбі буден знайдений. 8. Екологічна перевірка, “ подстройка “ до майбутньої поведінки : “ прошу вашу підсвідомість представити використання нового способу поведінки у “ соответствующей “ ситуації і повідомити сигналом “ да “, якщо він буде задоволеним.
