Арттерапія виникла в 30-ті роки нашого віку. Термін арттерапія ввів у використання Адріан Хілл ( 1938). Це спеціальна форма роботи психотерапії, яка заснована на мистецтві, в першу чергу мистецькій і творчій діяльності. Гловна ціль арттерапії – гармонізація розвитку особистості через розвиток здатності самовираження і самопізнання. Важливою технікою арттерапевтичної дії тут є техніка активного уявлення, направлена на те, щоб звести обличчя до обличчя свідоме і несвідоме в примирити їх між собою способом афективної взаємодії. В якості ще одного корекційного механізма може бути розглянутий сам процес творчості як дослідження реальності , пізнання нових, насамперед зкритих від дослідника, сторін. На початку розвитку арттерапія відображала психоаналітичні погляди, за якими кінцевий продукт художньої діяльності клієнта вважався вираженням неусвідомлених психічних процесів. Виділяють два головних механізмів психологічної корекційної дії, характерна для методів арттерапії : 1. Мистецтво дозволяє в особливій символічній формі реконструктувати конфліктну травмуючу ситуацію і знайти її вирішення через переструктурування цієї ситуації на основі креативних здібностей суб’єкта. 2. Пов’язаний з природою естетичної реакції, яка дозволяє змінити дії афекта від страждаючого до того, яке приносить насолоду. Цілі арттерапії : 1. Дати соціально-приємлений вихід агресивності і іншим негативним почуттям. 2. Полегшити процес лікування. 3. Отримати матеріал для інтерпретації і діагностичних заключень. 4. “ Проработать “ думки і почуття, які клієнт привик подавляти. 5. Налагоджувати стосунки між психологм і клієнтом. 6. Розвинути почуття внутрішнього контролю. 7. Зконцентрувати увагу на відчуттях і почуттях. 8. Розвинути художні здібності і підвищити самооцінку. Існують дві форми арттерапії : пасивна і активна. При пасивній арттерапії клієнт “ потребляет “ художні твори, створені іншими людьми : розглядує картини, читає книги, слухає музику. При активній формі арттерапії клієнт сам створює продукти творчості : малюнки, скульптури і т.д. Заняття по арттерапії можуть бути структурованими і неструктурованими. При структурованих заняттях тема жостко задається і матеріал пропонується психологом. Як правило, при кінці заняття обговорюються тема, манера виконання і т.д. При неструктурованих заняттях клієнти самостійно вибирають тему для освітлення, матеріал, інтструменти. Існують різноманітні варіанти використання метода арттерапії – використання вже існуючих творів мистецтва через їх аналіз і інтерпретацію клієнтами ; - заохочення клієнтів до самостійного мистецтва ; - використання твору мистецтва і самостійна творчість клієнтів; - творчість самого психолога, направлена на встановлення взаємодії з клієнтом
