Професійна орієнтація традиційно розглядається у психології і педагогіці як суто шкільний аспект загальноосвітнього та трудового навчання. Внаслідок цього один із структурних компонентів системи професійної орієнтації – є профорієнтаційна консультація, що не вкладається в систему навчання, виступає як певний додаток до профорієнтації. Профорієнтаційна консультація – це система психологічного вивчення особистості учня з метою надання йому обґрунтованих порад щодо оптимальних для нього напрямків і засобів професійного самовизначення. У центрі профорієнтаційної консультації перебуває особистість у всій складності її психологічної структури, з індивідуальними особливостями прояву її психічних функцій, з її потребами, домаганнями, інтересами, зі сформованою (за допомогою профінформаційної роботи) профорієнтаційною позицією. В основі такої позиції – спрямованість особистості на самостійне вирішення проблеми власного професійного самовизначення. У процесі профконсультації учень отримує допомогу, яка дає йому змогу уточнити свою профорієнтаційну позицію, спрямувати її на реальні для нього перспективи і засоби професійного самовизначення. Здійснюється відкрите для особистості проектування її психологічної структури на різні сфери професійної діяльності з огляду на динамічні умови, як суб’єктивні(наявні і можливі здібності особистості – її психологічну структуру, рівень і якість ос віти, фізичний стан), так і об’єктивні (соціально-економічні реалії задоволення домагань особистості). Профконсультація ґрунтується на активній пізнавальній діяльності учня, на його пізнавальних потребах, потребах у самопізнанні і на актуалізованих потребах вирішення життєво важливих питань власного професійного самовизначення. Схема профконсультації: 1. Виявлення інтересів, схильностей, професійних переваг. 2. Формування образу “ідеальної” професії. 3. Аналіз миру професій і конкретизація «ідеального» образу у вигляді можливих варіантів професій. 4. Аналіз психологічних портретів професій. 5.індивідуально-психологічних особливостей клієнта. 6. Зіставлення виявлених особливостей з вимогами професій. 7. Уточнення професії, розробка програми і оволодіння професією. 8. 2-3 бесіди і коротке діагностичне обстеження для старших класів.9. консультація, що мають виражені професійні і достатньо стійкий професійний план. 10. Робота з менш успішними в цьому плані що вчаться не обмежується декількома консультаціями. 11. Діагностична і коректувальна робота. 12. діагностико-корекційна робота. 13. Завершення.
