У психологічному консультуванні ми зустрічаємось із двома типами страхів – нормальним, що розуміють як природна реакція, і патологічним, який називають фобією. Найчастіше клієнти звертаються з приводу конкретних страхів, пов’язаних з якимись важливими подіями (острах іспиту, страх перед операцією). У таких випадках спочатку варто допомогти клієнтові зрозуміти зміст події, що визвали почуття страху, розібратися, у якому ступені його реагування на цю подію є виправданим й адекватним. Види емоційних реакцій: • Пацієнти першої групи пережили особливо сильний страх перед операцією. Вони відкрито говорили про свою стурбованість, намагалися якось відкласти операцію, не могли заснути без заспокійливих ліків і постійно шукали співчуття та підтримку в персоналу лікарні • Пацієнти другої групи відчували перед операцією помірний страх. Інколи вони висловлювали стурбованість окремими аспектами операції (способом обезболювання) й просили надати їм правдиву інформацію про те, що з ними будуть робити. Хоч ці пацієнти й почували себе вразливими, проте предмет їхньої стурбованості був реальним, а не якоюсь уявною небезпекою. Після операції вони виявляли лише незначні емоційні порушення. Такі пацієнти охоче співпрацювали з персоналом лікарні. • Пацієнти третьої групи майже не випробовували ніякого страху перед операцією. Вони позитивно дивилися на те, що повинне відбутися, добре спали. Їхні очікування відносно операції виглядали надмірно оптимістичними. Після операції, зіштовхнувшись із операційними болями, ці пацієнти без кінця скаржилися на своє самопочуття, ставали злими і агресивними, і свою злість спрямовували на персонал лікарні. Страх середнього ступеня корисний, тому що готовить людину до зіткнення з реальними небезпеками й майбутнім обмеженням. Не потрібно допомагати клієнтам повністю позбутися від страху, а також не слід приховувати інформацію, що на перший погляд здається страхаючою. Консультант повинен клієнтові конструктивно скористатися страхом. Консультант не повинен проявляти поспішність в інтерпретуванні внутрішніх конфліктів клієнта на підставі його конкретної фобії. Консультантові важливо розібратися, яку вторинну вигоду витягає клієнт зі свого «боягузливого» поводження в сімейних відносинах, на роботі або в яких-небудь інших областях. Особливість консультування клієнтів з фобічними реакціями полягає в тому, що страхи можуть передатися консультантові.
