Сльози, як правило, заважають консультуванню не є винятком і консультативні зустрічі. Немало клієнтів, особливо жінок, хвилюються, розповідаючи про невирішені труднощі свого життя, трагедії і не можуть говорити без сліз. Сльози є спогадами про складні ситуації й поверненням до них. Більшість консультантів намагаються утримати клієнтів від плачу й спрямовують на це частину своїх зусиль. І тут виникає небезпека, що, що намагаючись обминути переживання й не спровокувати сліз, можна упустити важливі аспекти життя клієнта. Через недостатнє розуміння клієнта консультант інколи сам стає об’єктом його маніпуляцій. Деякі консультанти свої зусилля, спрямовані на стримування клієнтів від плачу, пояснюють тим, що схвильований клієнт втрачає здатність нормально говорити. Інколи консультант почуває себе винуватим через сльози клієнта, вважаючи, що довів його до сліз; він боїться, що його буде звинувачено в нечутливості, інакше кажучи, згодний взяти на себе відповідальність за сльози. Проте насправді не консультант доводить клієнтів до сліз, не він є причиною життєвих труднощів та особистих проблем клієнтів. Клієнти плачуть через свої особисті проблеми, і консультант тут ні до чого. Клієнт нерідко починає й перестає плакати без впливу на нього консультанта. Коли стає зрозуміло, що клієнт зараз почне плакати, треба зберігати спокій, почекати, поки він заспокоїться. Часом для цього клієнт змінює тему бесіди на деякий час – і цьому не слід заважати. Якщо клієнт усеж таки розплакався, то треба дати йому можливість виплакатися. Коли він виплачеться, саме час починати розмову. Дозволити плакати – значно пристойніше, ніж намагатися заспокоювати. Консультанту слід знати, чому власне, клієнт плаче під час консультування. Основна причина, – тягар проблем клієнта, його пригніченість, однак це не єдина причина. Більшість людей, особливо жінки, плачуть від злості. Тут заспокоювання не допоможе. Тим, хто плаче від злості, треба дозволити виразити свої почуття. Інколи плачуть в стані фрустрації, а інколи від радості. У будь-якому випадку консультант повинен дати клієнту можливість поплакати. Не слід також намагатися надто співпереживати плачу, тобто поводитися подібно матері, якій дуже хочеться втішити дитину, що плаче. Таке бажання, як правило, має певний еротичний відтінок; саме тому дуже часто сльози є засобом маніпуляції міжособистісних, особливо в інтимних, ситуаціях.
