Розвиток комах з повним перетворенням розглянемо на прикладі хруща травневого. При такому розвитку із яєць виходить личинка, яка ні зовнішнім виглядом, ні способом життя не схожа дорослу особину. При цій формі метаморфозу личинка в міру росту декілька разів линяє. Але для перетворення в дорослу форму (імаго) вона повинна вона повинна пройти стадію лялечки. У деяких комах лялечки рухливі, а у інших нерухомі. В цій стадії личинкові тканини і органи повністю перебудовуються. Більша частина органів руйнується. Зберігається лише нервова система, зачатки статевих залоз і особливі отвори – імагінальні диски, за рахунок яких формуються органи дорослої форми. Але вони залишаються у сплюснутому вигляді, у скрученому етапі. Коли доросла форма залишає покриви лялечки, в сплюснені імагінальні органи надходить кров дорослої комахи. Покриви комахи у цей час м‘які і безбарвні з часом у них з‘являються хітин, вони твердіють і набувають характерного забарвлення. Так відбувається розвиток лускокрилих, двокрилих, перетинчастокрилих та інших.
Лускокрилі.
Совки. Сім‘я совки дуже поширена, вона включає в себе 25000 видів, і поширена в усьому світі. Совки бувають зовсім малі, середньої величини і досить великі. У всіх на присутній грудний сегмент, слуховий орган. У більшості метеликів розвинутий хоботок. Колір в більшості малозамітний. Він пристосований до того, щоб при денному відпочинку совки не були помітні на корі дерев, або серед рослин. У тропічних видів, можна зустріти дуже кольорових совок. Деякі з них перелітні і всі добре летуни.
Двокрилі. До цього ряду відносяться комарі, мухи, оводи тощо. Вони мають лише передню пару крил, друга пара значно зменшена і від неї збереглися лише булавоподібні утвори – дзижчальниця.
Кімнатна муха .поширена скрізь. На її голові розташовані фасеткові очі і вусики – органи нюху, на лапках органи смаку між клітинами її лапок знаходиться клейка, вкрита волосками подушечка, яка дозволяє мусі повзати по вертикальних площинах. Ротові органи дуже різноманітні у мух – це м‘який сильнолижучий хоботок, що утворюються з нижньої губи у кровосмоктучих та хижих двокрилих – колючо-сипові ротові органи, в оводів та деяких інших груп, які не живляться в дорослому стані, ротові органи недорозвинуті. Двокрилі поділяються на дві групи: довговусі або комарі, з видовженими вусиками та коротковусі, або ж мухи з вкороченими вусиками.
З комарів, передусім, впадають в очі кровосисні види. Личинки та їх лялечки живуть у мілких водоймах і є джерелами живлення риб і джерелами живлення риб. Дорослі комахи живляться нектаром квітів і є добрими запилювачами. Кровососні комарі - перносники багатьох хвороб. Малярійні комарі розповсюджують малярію, немалярійні – жовту пропасницю.
Мошки – кровосисні довговусі двокрилі комахи невеликих розмірів, личинки яких розвиваються на дні водойми з швидкою течією.
В Україні і в Криму людині дуже докучають москіти – дуже дрібні комарики, личинки яких розвиваються у вологому грунті, нірках гризунів. Вони відомі як переносники багатьох хвороб.
Серед коротковусих двокрилих відомі хатня муха та інші сірі, зелені та сині мухи, червоподібні личинки, яких розвиваються смітниках, покидах тощо. Відомо, що ці мухи розповсюджують збудників дизентерії, черевного тифу, туберкульозу, поліомієліту, яйця гострика, аскариди. Також відомі гедзі, та мухи-жигалки, які завдають шкоди людині і тварині.
Ряд перетинчистокрилі об‘єднує різноманітних комах: бджіл, джмелів, мурашок, їздців. Представники цього ряду мають гризучі або гризучо-сиспі ротові органи та дві пари перетинчастих крил. За способом життя ці комахи надзвичайно відмінні. Деякі з них росиптоїдні. Їхні схожі на гусінь личинки часто завдають шкоди зерновим та іншим рослинам.
Багато бджіл і джемів - чудові запилювачі. Деякі оси та бджоли, джмелі та мурашки – суспільні комахи.
Медоносна бджола виробляє мед – винятково корисний продукт живлення. Мед – це нектар, хімічно змінений під дією ферментів зобних залоз бджіл-робітниць. Вони його запасають у сотах для свого живлення взимку, а личинок, які знаходяться в інших комірках сотів вигодовують сумішшю пилку та нектару – пергою. З воску бджоли будують соти. Цікаво, що сучасний рамковий вулик винайшов бджоляр Прокопович.
Руда лісова мурашка.
Вона будує великі мурашники з гілочок та хвоїнок, винищує значну кількість шкідників лісу. Чорна садова мурашка, навпаки шкідлива, оскільки вона охороняє і поширює попелець, солодкими виділеннями яких вона живиться. Останніми роками в Україні можна зустріти малесеньку (1-2мм) руду фараонову мурашку. Вона тропічного походження і живе лише в теплих житлах, завдаючи шкоди харчовим продуктам.
У біологічному методі боротьби застосовують також ріноманітних їздців, личинки яких паразитують в яйцях, личинках та лялечках різних видів шкідливих комах. Наприклад, трехограму – паразита яєць шкідливих метеликів – розводять у лабораторіях і випускають у місцях розмноження цих шкідників. Багато видів джмелів та інших перетинчастокрилих занесено в Червону книгу України.
Ряд блохи – безкрилі, кровосисні комахи. Тіло сплющене, зір розвинених погано, мають колючно-сислі ротові органи та стрибальні ноги. Деякі види цих комах ссуть кров із людини, гризунів і ссавців. Личинки червоподібні, найчастіше трапляються у порах на долівці у житлах, де живляться органічними речовинами.
Пацюкова блоха, що може нападати і на людину відома як переносник дуже небезпечного захворювання – чуми від якої протягом історії людства загинуло кількасот мільйонів людей. Захворювання на чуму постійно зустрічаються і зараз по тропічних країнах. В Україну може бути завезена разом з хворими пацюками в трюмах кораблів.
Ряд жуки. Це найчисельніші за кількістю видів (понад 300000)ряд комах. Їхні розміри коливаються від 0,3 до 155 мм завтовшки. Жуки поширені в найрізноманітніших умовах суходолу і в прісних водоймах. Вони мають гризучі ротові органи і тверді передні крила.
Багато жуків шкодять культурним рослинам. В Україні є колорадський жук, буряковий довгоносик, жук-кузька, травневий хрущ, жук-короїд, горохова зернівка, жук-хлібне точило, жуки-шкіроїди. Жуки, що живляться рештками тварин і рослин, відіграють велику роль у природі, як санітари.
